Справа № 2 – 1405/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Деруса А.В.

при секретарі          Брус Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сулейманова Г.Р., (під час розгляду справи змінила прізвище на Абусова Г.Р.), про визнання заповіту недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, через свого представника, звернулася до суду з позовом про виселення, та після неодноразових змін та доповнень позову, просила визнати недійсним заповіт від 17 квітня 2007 року, укладений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що звернувшись до нотаріальної контори для отримання спадщини визнала, що її батько склав заповіт на ОСОБА_2, однак, вона ставить під сумнів волевиявлення ОСОБА_5 щодо укладення заповіту, оскільки під час його укладення ОСОБА_5 хворів та знаходився під дією медичних препаратів, а також тим, що в неї виникли сумніви, стосовно підписання її батьком заповіту від 17 квітня 2007 року.

У судовому засіданні представник позивачки наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечував, та пояснив, що з ОСОБА_5 знайомий багато років, він був його другом. З своєю дочкою – ОСОБА_1 померлий знаходився у поганих відносинах і зв’язку не підтримував. Крім того, він регулярно бачився та постійно допомагав померлому. Також, ОСОБА_5 декілька разів пропонував скласти на нього заповіт. За декілька днів до смерті стан ОСОБА_5 погіршився і ОСОБА_2 настояв на госпіталізації померлого. ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_2 залишити на нього заповіт. Після цього, ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса, яка приїхала до лікарні і посвідчила заповіт. Поховання ОСОБА_5 здійснював за власні кошти.

Третя особа приватний нотаріус ОМНО Сулейманова Г.Р. (під час розгляду справи змінила прізвище на Абусова Г.Р.) надіслала клопотання від 30 вересня 2010 року вих. № 18/01-14, в якому просила розглядати справу без її участі та зазначила, що всі пояснення були надані нею раніше під час розгляду цієї справи. Зокрема, вона зазначила, що 17 квітня 2007 року вона посвідчувала заповіт, в лікарні, де знаходився ОСОБА_5, згідно з яким ОСОБА_5 призначив спадкоємцем на усе своє майно ОСОБА_2. ОСОБА_5 знаходився у гарному настрої, шуткував і його смерть наступного дня для неї стала несподіванкою. Вона роз’яснила ОСОБА_5 всі права, він сам прочитав заповіт та підписав його.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Померлий ОСОБА_5 заповітом від 17 квітня 2007 року, який був посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Сулеймановою Г.Р. (під час розгляду справи змінила прізвище на Абусова Г.Р.), все своє майно заповів ОСОБА_2 Даний заповіт був зареєстрований у спадковому реєстрі за № 824.

Згідно листа № 8309-06/4827 від 30.08.2007 року КП «ОМБТІ та РОН» квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_5 на праві приватної власності згідно з свідоцтвом про право власності на житло, яке видане УЖКГ Одеської міської ради 04.03.2004 року.

Згідно з свідоцтвом про смерть виданого 1-м відділом РАЦС Приморського районного управління юстиції м. Одеси від 24.04.2007 р. (актовий запис № 3537) ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4

Як зазначено в листі № 3525 від 21.12.2007 року шостої Одеської державної нотаріальної контори, відкрита спадкова справа № 371/07 щодо майна ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 Заяви подали: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

Згідно з Актом № 879 комісійної посмертної судово – психіатричної експертизи від 28 серпня 2008 року, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час підписання заповіту від 17.04.2007 року психічним захворюванням не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 не мав фізичних розладів, які б заважали йому вірно усвідомлювати зміст своїх дій. ОСОБА_5 міг правильно усвідомлювати зміст підписаного ним 17.04.2007 року заповіту.

Вищевказані висновки комісійної посмертної судово – психіатричної експертизи від 28 серпня 2008 року, повністю спростовують доводи позивачки стосовно неможливості укладення ОСОБА_5, заповіту від 17.04.2007 року, внаслідок хвороби та прийняття ліків.

Доводи позивачки стосовно того, що ОСОБА_5 не підписував заповіт від 17 квітня 2007 року спростовується вищезазначеними показами ОСОБА_2 та приватного нотаріуса ОМНО Сулейманової Г.Р. (під час розгляду справи змінила прізвище на Абусова Г.Р.), а також показами наступних свідків:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, котрий повідомив, що лежав у лікарні, в палаті   № 3 разом з ОСОБА_5 і молодим хлопцем. Він бачив, як приходив нотаріус і ОСОБА_5 щось підписував. Пізніше, він запитав у ОСОБА_5, для чого приходив нотаріус і той йому сказав, що він підписав  заповіт на ОСОБА_2 який є його другом. Також, ОСОБА_5 сказав, що в нього погані відносини з дочкою.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, котрий повідомив, що лежав у лікарні, в палаті № 3 разом з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 Він бачив, як приходив нотаріус та просив всіх вийти з палати. Пізніше, ОСОБА_5 йому розповів, що він залишив заповіт на ОСОБА_2, оскільки той йому, як брат, піклується та допомагає йому і на нього склав заповіт.

Відповідно до листа вих. № 779 від 17.11.2010 року Одеської міської клінічної лікарні № 9 ім. проф. О.І. Мінакова, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, на момент укладення заповіту ОСОБА_5 знаходилися на лікуванні в 1 – му хірургічному відділенні в 3 – й палаті.

Допитана за клопотанням позивача свідок ОСОБА_9 повідомила, що пам’ятає, як під час її чергування до лікарні поступив ОСОБА_5, а також те, що в той день до неї ніякий нотаріус з приводу посвідчення заповіту не підходив, хоча мав би це зробити. На той момент вона працювала ургентним хірургом на 0,25 ставки. Скільки років на вигляд було ОСОБА_5, дату та час поступлення хворого не пам’ятає. Після прийняття ОСОБА_5, в подальшому вона нагляд за хворими та за палатами не здійснює. Зайти до лікарні та до палати може будь – яка особа без дозволу. Інструкцій щодо необхідності нотаріуса перед посвідченням заповіту поставити до відома чергового лікаря – немає, але, суд ставиться критично до її пояснень, оскільки є протиріччя, як в поясненнях самої ОСОБА_9, так і протиріччя щодо інших доказів по справі.

Згідно з ч. 1 ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 1257 ЦК України, у разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1234 ЦК України, право на заповіт  має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Право на заповіт здійснюється особисто (ч. 2 ст. 1234 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі.

Згідно з ч. 2 ст. 1247 ЦК України, заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Згідно з ч. 3 ст. 1247 ЦК України, заповіт має бути посвідчений нотаріусом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд встановив, що заповіт від 17.04.2007 року відповідає по формі та змісту вимогам закону, а тому не має підстав для визнання його недійсним. Відтак, немає підстав і для визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

             На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 79, 84, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 1257, 1261, 1269 ЦК України, суд    

В И Р І Ш И В :

              У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сулейманова Гульдрайхан Рашидівна про визнання заповіту недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом – відмовити.

             Скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2007 року.

             Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_5.

             Зняти арешт з усього майна, яке знаходиться в квартирі АДРЕСА_1.

   Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:                                                                                А.В. Дерус