КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2011 року місто Вінниця
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :
Головуючого : Чуприни В.О.
Суддів : Мішеніної С.В., Морозовського В.І.
При секретарі : Топольській В.О.
За участю : представника відповідача Максимчука О.Ю., адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Міської поліклініки № 2 м. Вінниці про стягнення належних сум при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та поновлення на роботі, за апеляційною скаргою представника по довіреності ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 вересня 2010 року, встановила :
02.09.2009 р. у суді одержана заява представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 за позовом до Міської поліклініки № 2 м. Вінниці у якій, посилаючись на порушення відповідачем норм трудового законодавства, в тому числі щодо грошового розрахунку при звільненні та зобов’язання сплатити
середній заробіток за затримку, представник просив: стягнути з відповідача заборгованість по невиплаченій заробітній платі; стягнути грошові компенсації за невикористану відпустку із нарахуванням сум на оздоровлення за 2000 рік з дня фактичного звільнення позивачки до постановлення судового рішення; змінити формулювання причин звільнення з роботи у відповідача, а також дату звільнення.
Останньою заявою від 10.08.2010 р. позовні вимоги збільшено тим, що ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача: заборгованість по невиплаченій заробітній платі, в тому числі компенсації за невикористану відпустку та із нарахуванням сум на оздоровлення за 2009 рік до дня фактичного звільнення та з урахуванням кінцевого розрахунку; стягнути компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату до дати постановлення судового рішення.
Крім зазначеного, позивач просила поновити її на роботі дільничного терапевта лікарні.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.09.2010 р. у задоволенні позову відмовлено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 51 грн. державного мита і 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник позивача посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, неповноту дослідження доказів, порушення судом норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.
З матеріалів справи убачається, що наказом № 97-к від 03.07.2009 р. позивачка ОСОБА_3 – лікар дільничний терапевт терапевтичної служби звільнена з 03.07.2009 р. з роботи у відповідача по п. 3 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з систематичним невиконанням обов’язків та із виплатою компенсації за відпрацьований рік з 26.11.2008 р. по 02.07.2009 р. (а.с.31).
Відповідно до ст. 116 КЗпП у день звільнення (останній день роботи) працівникові має бути повністю виданий розрахунок із заробітної плати: має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсація за невикористані дні відпустки.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд першої інстанції виходив з того, що на день ухвалення рішення з позивачем вже проведений повний розрахунок.
Проте з таким висновком у розв’язання виниклого спору погодитись не можна, оскільки дійсні обставини справи, на які суд не звернув належної уваги, дають підстави вважати позов в цій частині обґрунтованим.
Так, у заперечення позову відповідачем надано суду розрахункові документи із яких видно, що нараховані у липні 2009 р. грошові суми - заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку, за вирахуванням податків та обов’язкових платежів, були їй виплачені на платіжну картку (а.с.66-68).
У серпні 2009 р. позивачці проводились виплати по лікарняним листам в сумі 1 139,35 грн.
Згідно акту від 17.09.2009 р. № 02-01-06/1355 перевірки додержання відповідачем законодавства про працю, складеного Територіальною державною інспекцією праці у Вінницькій області, виявлено факт звільнення ОСОБА_3 з роботи після винесення доган за одні й ті ж порушення трудової дисципліни. Також виявлено порушення норми ст. 116 КЗпП, а саме належна ОСОБА_3 неоспорювана сума 921, 42 грн. виплачувалась двічі: 16.07.2009 р.- 340,00 грн. та 30.07.2009 р. – 581,42 грн. Розрахунок за листом непрацездатності також проводився двічі: 17.08.2009 р. в сумі 1 130,00 грн. та 28.08.2009 р. в сумі 9,35 грн., хоча обґрунтований лист непрацездатності був зареєстрований у книзі вхідної кореспонденції 22.07.2009 р. за № 412. На час проведення перевірки заборгованості перед ОСОБА_3 не має, що підтверджується довідкою № 787/01-3 від 08.09.2009 р. (а.с.159-160).
Оцінкою наведених доказів у справі колегія суддів дійшла переконання, що відповідачем порушені строки розрахунку при звільненні позивача та, з урахуванням неспростовної винуватості у цьому, відповідач має нести матеріальну відповідальність згідно з вимогами ст. 117 КЗпП.
Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 визначено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.
Із наданої поліклінікою довідки убачається, що ОСОБА_3 в квітні 2009 р. нарахована заробітна плата в розмірі 1556,36 грн., а в травні 2009 р. - 1566,39 грн.
Середньомісячна заробітна плата складає - 1561,38 грн. (3122,75 грн. : 2).
Середньоденна - 80,07 грн. (3122,75 грн. : 39 днів).
Відтак, у досліджуваному періоді з 03.07. по 30.07.2009 р. 20-ти робочих днів, до виплати позивачу належить 1601,40 грн. середньої заробітної плати.
В іншій частині стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, а саме про стягнення належних при звільненні сум та поновлення на роботі, рішення є правильним, оскільки у першому випадку розрахункові виплати відповідачем позивачу проведені, а у другому позивачем пропущений місячний строк для звернення з позовом, установлений ст. 233 КЗпП.
Так, складеним 03.07.2009 р. актом зафіксований факт ознайомлення ОСОБА_3 з наказом про звільнення від 03.07.2009 р., який підписати та одержати витяг вона відмовилася (а.с.33).
Про відмову позивачки одержати трудову книжку та написати заяву про пересилку міститься в акті від 03.07.2009 р. (а.с.34).
Таким чином, перебіг строку розпочався з дня вручення копії наказу, тобто з 04.07.2009 р.
З вимогою про поновлення на роботі ОСОБА_3 звернулась 10.08.2010 р. більш як через рік, не навівши причин пропуск строку.
За таких обставин, коли позивач зневажливо ставилася до питання про захист своїх прав, відмова у задоволенні позову про поновлення на роботі є обґрунтованою внаслідок пропущення встановленого законом строку без поважних причин.
Розподіляючи судові витрати, апеляційний суд керується вимогами ст. 88 ЦПК.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів вирішила :
Апеляційну скаргу представника по довіреності ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 вересня 2010 року в частині відмови у задоволення позову ОСОБА_3 про середнього заробітку за час затримки розрахунку та в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь держави 51 грн. державного мита і 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення - скасувати і ухвалити нове рішення.
Стягнути з Міської поліклініки № 2 м. Вінниці на користь ОСОБА_3 1601 гривен 40 копійок (за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов’язкових платежів) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи.
Стягнути з Міської поліклініки № 2 м. Вінниці на користь держави 76,50 грн. судового збору по сплаті державного мита, від сплати якого позивач був звільнений, з позовної заяви та апеляційної скарги.
Стягнути з міської поліклініки № 2 м. Вінниці на користь ОСОБА_3 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення апеляційного розгляду справи.
В іншій частині вищезазначене рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий : підпис В.О.Чуприна
Судді : підпис С.В.Мішеніна
підпис В.І.Морозовський
З оригіналом вірно :
Суддя апеляційного суду В.О.Чуприна