П  О  С  Т  А  Н  О  В  А   

       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ   

13 грудня 2010 року м. Київ

    Суддя Апеляційного суду міста Києва Балацька Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 листопада 2010 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, студентки Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2,  -  

в с т а н о в и л а :   

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на одну добу.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 09.11.2010 року, приблизно о        9 год. 40 хв., по вул. Володимирській, 15 в м. Києві вчинила злісну непокору законним вимогам працівників міліції, а саме: під час мітингу оголила тіло до пояса, на зауваження працівників міліції не реагувала, на прохання пройти до службового автомобіля відмовилася, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення,  посилаючись при цьому на відсутність законних вимог, висунутих працівниками міліції, яким вона могла би чинити злісну непокору, на необґрунтованість застосування до неї стягнення у виді адміністративного арешту та невідповідність пояснень свідків події фактичним обставинам справи.

ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, її неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Вивчивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, слід прийти до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, сама ОСОБА_1 в поясненнях та в апеляційній скарзі не заперечувала обставин того, що під час проведення акції протесту в денний час в громадському місці – біля входу до ГУ МВС України в м. Києві, за обставин, вказаних в постанові судді, вона оголила до поясу тіло, після чого була затримана працівниками міліції.

Свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в своїх поясненнях зазначили, що ОСОБА_1, приймаючи участь у мітингу, оголила тіло до пояса, на вимоги працівників міліції припинити крики та одягнутися не реагувала.

Вказані вище обставини викладені також і у рапорті інспектора БПС Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5, де зазначено, що ОСОБА_1, беручи участь в акції протесу та оголившись до пояса під час акції, не зреагувала на вимогу працівників міліції припинити протиправні дії, пред’явити документи та пройти до службового автомобіля, при цьому вона опиралася, розмахувала руками, падала на землю, намагалася втекти.

Ствердження в апеляційній скарзі про те, що дії ОСОБА_1 під час мітингу були законними, не заслуговують на увагу і ніяким чином не вказують на вчинення нею злісної непокори працівникові міліції.

При цьому необхідно зауважити, що в матеріалах справи відсутні дані щодо законності проведення мітингу 09.11.2010 року по вул. Володимирській, 15 в м. Києві.

Однак, безпосередньо дії ОСОБА_1, які виразились в оголенні тіла до пояса, суперечать загальноприйнятим нормам суспільної моралі, а тому не можуть бути законними.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про міліцію” працівники міліції мають право вимагати від громадян, які порушують громадський порядок, припинити правопорушення.

Таким чином, вимоги працівників міліції щодо припинення вчинення ОСОБА_1 протиправних дій під час проведення мітингу є законними, однак не були виконані ОСОБА_1, а відтак це безспірно свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 злісної непокори законним вимогам працівників міліції.

Не можна не вказати і на те, що протиправні дії ОСОБА_1 були вчинені на території державної установи, що могло б призвести до порушення її нормального порядку роботи.

У зв’язку з наведеним, доводи апелянта про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення на увагу не заслуговують.

Виходячи з вищевказаного, слід прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 було накладено в межах санкції ст. 185 КУпАП, з урахуванням її особи, зокрема, повторного її притягнення до адміністративної відповідальності, що відповідає вимогам ст. 33 КУпАП.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

                п о с т а н о в и л а :   

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 листопада 2010 року відносно неї - без змін .

    Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

  Суддя Апеляційного суду міста Києва                                               Г.О. Балацька