РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця 22 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Синельщікової О.В.
суддів Яковенко Л.Г.
Бондарева Р.В.
при секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, третя особа – ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов’язання відновити межу між земельними ділянками та відшкодування моральної шкоди,
за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково.
Зобов’язано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 усунути перешкоди ОСОБА_5 у користуванні земельною ділянкою при домоволодінні АДРЕСА_1.
Зобов’язано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відновити межу між земельними ділянками, що існувала до її порушення, шляхом ліквідації і перенесення нової огорожі (перекритті з крівлею з азбоцементних листів), що існує зараз, згідно висновку експерта № 684 від 26 червня 2009 року, а саме так, щоб суміжна межа проходила по стінах будов літер «В», «Ж», «ж1» домоволодіння № 90 до стовпа, розташованого в районі гаража літер «Д» домоволодіння АДРЕСА_1 і огорожі з боку АДРЕСА_2.
З ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 стягнено судовий збір в сумі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7,50 грн. та витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 1689 грн.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 червня 2010 року виправлено описки в рішенні від 20 квітня 2010 року наступним чином: вказавши у тексті рішення по-батькові позивачки «Миколаївна», прізвище відповідачів «Вєрємєєнко», прізвище третьої особи «Пономарьова».
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог і просить ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення в цій частині незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, висновок суду про те, що наданий нею акт виконаних робіт не є належним доказом оплати витрат на правову допомогу, необґрунтований. Також, вважає, що суд, відмовивши у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, порушив вимоги статті 1167 Цивільного кодексу України.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_7 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважає, що суд не повинен був приймати до уваги висновок експертизи № 684 від 26 червня 2009 року, оскільки цей висновок є необґрунтованим, таким, що суперечить матеріалам справи. Також, зазначає, що суд, в порушення вимог частини 2 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, самостійно змінив підстави та предмет позову. Крім того, посилається на те, що суд не дав належної оцінки тій обставині, що вони набули права власності на домоволодіння на підставі договору міни від 17 вересня 1998 року, і побудови літ. «Ж» та літ. «ж1» ними не будувалися і не перебудовувалися.
Заслухавши суддю-доповідача, позивачку, її представника, відповідачку, її представника, перевіривши матеріали справи, матеріали цивільної справи № 2-3535/08 і доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачки є необґрунтованою і не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за висновком судової будівельно-технічної експертизи межа повинна проходити по стінах літерів «В», «Ж», «ж1» домоволодіння АДРЕСА_2 до стовпа, що розташований в районі гаражу літер «Д» домоволодіння № 92 і огорожі з боку вулиці Гражданської домоволодіння № 90.
Колегія суддів не може погодитися з таким вирішенням спору, вважає, що суд першої інстанції неповно і неправильно встановив обставини справи, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, у зв’язку з чим рішення суду слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що позивачка ОСОБА_5 є власницею цілого будинку з надвірними побудовами, розташованого по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 28 грудня 1999 року. Згідно свідоцтва на земельній ділянці розміром 560 кв.м. розташовані: один бутово-черепашниковий житловий будинок, позначений на плані під літ. «А» – житловою площею 23,6 кв.м., вбиральня «Г», огородження, мощення (а.с.4).
Із матеріалів справи також вбачається, що на підставі договору міни, укладеного 07 вересня 1998 року відповідачі є власниками Ѕ частки будинку АДРЕСА_2 в м. Сімферополі. Згідно договору зазначений будинок розташований на земельній ділянці 560 кв.м., в цілому складається з одного черепашникового будинку, позначеного на плані під літ. «А» – жилою площею 47,0 кв.м., сараїв «Б», «В», вбиральних «Г», «Д», літньої кухні «Ж», тамбуру «Ж1», навісу «З», споруджень (а.31 справи №2-3535/2008).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 684 від 26 червня 2009 року площа земельної ділянки домоволодіння № 90 зменшилася до 556 кв.м. на час огляду, притому довжина межі з сусіднім домоволодінням позивачки АДРЕСА_1 залишилася незмінною – 35 м., довжина межі земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 зменшилася з 15,5 м до 13 м. у зв’язку з будівництвом гаражу домоволодіння № 94 на території земельної ділянки домоволодіння № 92 (а.с.52-54).
На думку колегій суддів, провівши відповідні заміри, експерт дійшов помилкових висновків про необхідність перенесені межі меж домоволодіннями сторін у бік відповідачів, висновок судової експертизи апеляційний суд оцінює разом з іншими доказами, що є у справі відповідно до частини 6 статті 147 Цивільного процесуального кодексу України
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою залишилися недоведеними, тому що не встановлено, що при заміні огорожі межа була перенесена відповідачами у бік домоволодіння позивачки.
Крім того, судом встановлено, що будівлі літ. «В», «Ж», «ж1» відповідачі не будували, вони придбали ці господарські споруди за договором міни, відомості про розташування стіни літ. «В» на межі є помилкою працівників, які виконували геодезичні роботи.
За таких підстав права позивачки як власниці земельної ділянки відповідно до статті 152 Земельного кодексу України судовому захисту не підлягає, тому що не є порушеними.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_5 у позові відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Яковенко Л.Г. Синельщікова О.В. Бондарев Р.В.