АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

 Справа № 22ц – 13226 /2010року                                             Головуючий по 1-й інстанції:

                                                                                                                    Новак Ю.Д,

                                      Суддя-доповідач:   Панченко О.О.                                                

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2010 року                                     м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:     Головуючого –                Панченка О.О.  

Суддів:             Пікуля В.П., Триголова В.М.    

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за  апеляційною скаргою   Управління Пенсійного фонду Ленінського району в м.Полтаві    

на постанову  Ленінського  районного  суду  м.Полтави  від  16 листопада 2009 року  по справі  за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду Ленвнського району в м.Полтаві про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 16 листопада 2009 року  позовну заяву ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду Ленінського району в м.Полтаві про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни  - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність УПФУ Ленінського району в м. Полтаві

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 30 червня 2009 року  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” , ст. 62 Закону України «про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст. 54 Закону України «про держаавний бюджет України на 2009 рік» та провести відповідні виплати за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 710 грн. 92 коп., з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року  - в сумі 715 грн.. 25  коп., з 1 січня 2009 року по 30 червня 2009 року – в сумі 597 грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.  

В апеляційній скарзі УПФУ Ленінського району в м. Полтаві просить  вищевказану постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку виплати допомоги особам, які мають статус «дитина війни», прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України, приписів ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції, позивач має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов’язку щодо здійснення позивачу доплати до пенсії, відповідно до норм ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік,  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року . При цьому, зазначені висновки суду ґрунтувались на рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп/2007 року, якими визнано неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України” та рішенні Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, яким були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Після прийняття вищевказаних рішень Конституційного суду України знову почали діяти положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року), тобто з цього часу відновлено право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком

Крім того, оскільки у 2009 році до часу прийняття рішення положення ст.6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни» мають законну силу та не були змінені чи призупинені, тому з 01.01.2009 року позивач має право на отримання пенсії або  щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком.

Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтоване застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, колегія суддів зазначає наступне.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову. Проте, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зобов’язав відповідача сплатити позивачу як особі, що має статус «Дитина війни», недоплачені до пенсії кошти за  2007 р., 2008р. та 2009 р. в певній сумі , однак суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на зазначені органи, і не може зобов’язати управління нарахувати позивачу підвищення до пенсії у визначеному розмірі, а може лише здійснити дії щодо перерахунку пенсії з урахуванням вимог законодавства. , у зв'язку з чим посилання суду на стягнення з відповідача конкретної суми перерахунку пенсії підлягає виключенню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві - відхилити.

Постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 16 листопада 2009 року   залишити без змін.  Виключити з резолютивної частини постанови суду посилання на стягнення з відповідача конкретної суми перерахунку пенсії  за 2007 р. в сумі 710 грн. 92 коп. та 2008 р.  в сумі 715 грн. 25 коп., за 2009 р. в сумі 597 грн. 60 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:         (підписи)

ВІРНО: