Справа № 22ц-144/2011р. Головуючий в 1 інстанції: Туренко С.І.
Категорія - Доповідач – Коротенко Є.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2011 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
головуючого: судді Коротенка Є.В.
суддів: Заіка В.В., Гаврилюка В.К.,
при секретарі – Давиденко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Луганської області на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради, Комунального підприємства «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на індивідуальний житловий будинок, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом до Сєвєродонецької міської ради, Комунального підприємства «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на індивідуальний житловий будинок.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що 2008 році вона на земельній ділянці площею 0,0227 га в кварталі АДРЕСА_1, якою користується з вказаного часу, здійснила самовільне будівництво індивідуального житлового будинку.
Рішенням Сєвєродонецької міської ради за № 655 від 28.12.2006 року позивачу дозволено складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво та обслуговування індивідуального житлового будинку.
Згідно висновку за № 191 відділу містобудування та архітектури від 02.02.2007 року, висновку № 43 Сєвєродонецької міської санітарно-епідеміологічної станції від 31.01.2007р., висновку № 84-с відділу екологічного контролю по Лисичанському регіону Луганської області від 01.02.2007р. та висновку № 22 відділу охорони культурної спадщини Луганського обласного краєзнавчого музею від 10.01.2007р. вказана земельна ділянка під будівництво одноквартирного двоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 не має обмежень та не суперечить містобудівній документації та діючим містобудівним нормам і правилам для використання.
Рішенням № 1952 Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 21.02.2008 року на підставі рішення сесії міської ради № 1187 від 27.02.2004 року "Про внесення змін до тимчасового Положення про порядок надання та оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки в м.Сєвєродонецьку" позивачу затверджено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку, на якій розташований індивідуальний житловий будинок за вищевказаною адресою. На підставі зазначеного рішення № 1952 Сєвєродонецької міської ради від 21.02.2008 року позивач одержала від Сєвєродонецької міської ради державний акт на право власності на земельну ділянку під будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташованих за вищевказаною адресою.
Рішенням № 428 виконкому Сєвєродонецької міської ради від 13.02.2007 року земельній ділянці, на якій розташований вказаний житловий будинок, присвоєна зазначена поштова адреса.
Під час підписання акту державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію індивідуального житлового будинку інспекція ДАБК у Луганській області вимагала надання висновку комплексної державної експертизи проекту. При наданні дозволу на виконання будівельних робіт у вересні 2007 року нагляд за будівництвом та наданням дозволу на виконання будівельних робіт займалася інспекція ДАБК при відділі містобудування та архітектури міської ради. Вимоги до оформлення дозволу на будівництво індивідуальних житлових будинків були інші. Інспекція ДАБК у Луганській області приступила до роботи у березні 2008 року. На теперішній час виконати вимогу інспекції ДАБК у Луганській області по виконанню комплексної експертизи не представляється можливим.
Оскільки право власності на самочинне збудоване нерухоме майно може бути визнане судом при умові виділення земельної ділянки в установленому порядку особі під вже побудоване нерухоме майно, а визнання права власності на нерухомість необхідно для оформлення і приведення у відповідність документів і державної реєстрації в БТІ відповідно до норм ст.182 ЦК України та повноцінного використання прав власника, то позивач просив задовольнити його позов.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 грудня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено. Суд визнав за позивачем право власності на індивідуальний житловий будинок, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язав КП «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за позивачем право власності на зазначений житловий будинок.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, заступник прокурора Луганської області подав апеляційну скаргу на нього та, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач як власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою; право власності позивач набув правомірно.
З такими висновками суду погодитися не можна з таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Проте ці вимоги норм права залишилися поза увагою суду.
При вирішенні спору суд не з’ясував чи дійсно відповідачами оспорюється або не визнається право власності позивача на житловий будинок та не з’ясував наявність законних підстав для задоволення позову.
Відповідач це особа, на яку вказує позивач як порушника своїх прав.
До участі у справі в якості відповідачей залучені Сєвєродонецька міська рада та Комунальне підприємство «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації».
Проте ні позивач в своєму позові, ні суд в рішенні не зазначили обставини, які свідчать про порушення або невизнання цими відповідачами права власності позивача на жилий будинок.
Із позовної заяви вбачається, що позивач не може оформити право власності із-за відсутності акту державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію індивідуального житлового будинку інспекції ДАБК у Луганській області.
Відповідно до 328 ч.1, ч.2 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що жилий будинок, на який позивач просив визнати за ним право власності, не прийнято до експлуатації і не пройшов державної реєстрації.
Відповідно до ст. 30-1 Закону України “Про планування і забудову територій” прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.
Згідно постанови КМУ від 8 жовтня 2008 р. N 923 “Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів” (в редакції, яка діяла на час розгляду справи судом) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації. Приймальна комісія утворюється інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт на підставі письмової заяви замовника об’єкта будівництва, форма якої затверджується в установленому порядку Мінрегіонбудом.
Проте інспекція ДАБК у Луганській області участь у справі не брала.
Крім того, відповідно до ч.1, ч.2, ч.5 ст. 376 ЦК житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 375 ЦК право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження додержання ним при будівництві жилого будинку архітектурних, санітарних, протипожежних та інших норм і правил.
Висновки відповідних державних органів (відділу архітектури та будівництва, пожежного та санітарного нагляду тощо) із цих питань у справі відсутні.
Виходячи з наведеного, судом не притягнуто до участі у справі належного відповідача - інспекцію ДАБК у Луганській області.
Тобто, суд при вирішенні спору взяв до уваги визнання позову відповідачами, що суперечить закону.
Оскільки спір між сторонами відсутній, то у суду не було підстав для задоволення позову.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити повністю, рішення суду скасувати і в задоволені позову відмовити за необґрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 182, 328, 331, 375, 392 ЦК України, ст. 30-1 Закону України “Про планування і забудову територій”, постановою КМУ від 8 жовтня 2008 р. N 923 “Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів”, ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області задовольнити.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 грудня 2008 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради, Комунального підприємства «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на індивідуальний житловий будинок відмовити за необґрунтованістю.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: