Справа №2-а-4

2011 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 11 січня  2011 року  

Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді  - Шаєнко Ю.В.

при секретарі  - Діброві Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т.Петрове Кіровоградської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Новомосковської РДПС УМВС України в м.Новомосковськ Дніпропетровської області прапорщика міліції Губаренка Миколи Григоровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

 ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся з позовом до суду, мотивуючи тим, що згідно з постановою серії АЕ1 №097895 в справі про адміністративне правопорушення від 19.11.2010 року, складеної  інспектором ДПС Новомосковської РДПС УМВС України в м.Новомосковськ Дніпропетровської області прапорщиком міліції Губаренком М.Г., його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень за те, що він 19.11.2010 року о 14 годині 30 хвилин в м.Новомосковськ Дніпропетровської області на автошляху Харків-Сімферополь, керуючи автобусом ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, в зоні дії дорожнього знаку 3.29 ПДР України “Обмеження максимальної швидкості 40 км/год”, рухався зі швидкістю 70 км/год, швидкість вимірювалася приладом Сокол №0308302.

 Однак, позивач вказує на те, що при винесенні постанови відповідачем були порушені його права та вимоги чинного законодавства, а саме: він 19.11.2010 року о 14 годині 30 хвилин в м.Новомосковськ Дніпропетровської області на автошляху Харків-Сімферополь, керуючи автобусом ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, в зоні дії дорожнього знаку 3.29 ПДР України “Обмеження максимальної швидкості 40 км/год” рухався з дозволеною швидкістю, був зупинений відповідачем, який пояснив йому, що той перевищив швидкість руху, так як рухався зі швидкістю 70 км/год, про що свідчить показник вимірювального приладу. На вимогу позивача надати документи, які б засвідчили справність даного приладу, відповідач відмовив, крім цього, не прийняв до уваги пояснення позивача про те, що вимірювальний швидкість прилад міг зафіксувати швидкість автомобіля ГАЗ 3110, який рухався в попутному напрямку, а автобус позивача не може рухатися з такою швидкістю.

 Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

 Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд скасувати вказану постанову в справі про адміністративне правопорушення.

 У судове засідання позивач не з’явився, своєю заявою просив слухати справу без його участі. Позов підтримує посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.  

Відповідач у судове засідання не з’явився про день, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про одержання ним судової повістки, однак письмовою заявою просив справу слухати без його участі, позов не визнає, вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення ним була складена правомірно, посилаючись на слідуюче. Відповідач разом з інспектором ДПС прапорщиком міліції Плотніковим С.М. 19 листопада 2010 року несли службу по нагляду за дорожнім рухом на аварійно-небезпечних місцях згідно маршрутної картки(маршрут №1-4). Використовували для нагляду за дорожнім рухом прилад для вимірювання швидкості Сокол №0308302, який має свідоцтво про перевірку №12/14742 і дійсне до 23.07.2011 року. На ділянці дороги, де проводилися дорожні роботи, в зоні дії дорожнього знаку 3.29 ПДР України “Обмеження максимальної швидкості 40 км/год”о 14 годині 20 хвилин позивач, керуючи автобусом ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 70 км/год. Після зупинення автобуса, позивачу було роз'яснено причину зупинки та показано сертифікат на прилад для вимірювання швидкості Сокол №0308302. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення, позивач відмовився підписувати їх в присутності свідків, щоб уникнути відповідальності, про що було зазначено в протоколі, в зв'язку з чим постанову правопорушнику було надіслано поштою рекомендованим листом.  

 Суд, дослідивши надані докази, дійшов слідуючих висновків.

 Згідно копії постанови серії АЕ1 №097895 в справі про адміністративне правопорушення від 19.11.2010 року, складеної  інспектором ДПС Новомосковської РДПС УМВС України в м.Новомосковськ Дніпропетровської області прапорщиком міліції Губаренком М.Г., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень за те, що він 19.11.2010 року о 14 годині 30 хвилин в м.Новомосковськ Дніпропетровської області на автошляху Харків-Сімферополь, керуючи автобусом ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, в зоні дії дорожнього знаку 3.29 ПДР України “Обмеження максимальної швидкості 40 км/год”, рухався зі швидкістю 70 км/год, чим порушив вимоги п.12.9"б" ПДР України (а.с.5).  

Суд вважає, що підстав для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення немає, оскільки позивач не надав суду жодних доказів того, що відповідачем дійсно були порушені його права та вимоги чинного законодавства.

Таким чином в діях позивача вбачається склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.122 КупАП,  за скоєння якого відповідач правомірно склав постанову в справі про адміністративне правопорушення.  

 На підставі викладеного, суд вважає, що підстав для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення немає, а тому позивачу необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог.  

 Керуючись ст.ст.11, 86, 158-163 КАС України, суд,-

 ПОСТАНОВИВ:

 В задоволені позову  ОСОБА_1 до інспектора ДПС Новомосковської РДПС УМВС України в м.Новомосковськ Дніпропетровської області прапорщика міліції Губаренка Миколи Григоровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

          Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

           Суддя: