Справа № 2-799

2010 рік

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29 грудня 2010 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді – Шаєнко Ю.В.

при секретарі  – Діброві Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Петрове Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

 ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, мотивуючи тим, що 25.04.2009 року неповнолітній син відповідачки - ОСОБА_4 наніс сину позивача  тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення лівого ока, внаслідок чого виникла повна втрата зору на одне око. Відносно сина відповідачки було порушено кримінальну справу за ст.128 КК України  і постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 29.12.2009 року відносно неповнолітнього ОСОБА_4 було застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд матері-ОСОБА_3 та стягнуто з неї на користь позивача майнові витрати на лікування в сумі 5000 гривень, які вона сплатила. Після лікування в Кіровоградській обласній лікарні у сина позивача зір не покращився, і він був змушений звернутися до Одеської міської клінічної лікарні №4 в центр мікрохірургії ока, де син знаходився на лікуванні з 09.12.2009 року до 24.12.2009 року, при цьому витрати на лікування склали 6122 гривні

 80 копійок. Однак відповідач добровільно відмовляється відшкодувати матеріальну шкоду, що завдає моральних страждань позивачу та його сім"ї, тому ОСОБА_2 просить стягнути з  ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 6122 гривні 80 копійок,  

5000 гривень моральної шкоди та судові витрати по справі.

     Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.  

Відповідач позов не визнала, мотивуючи це тим, що нею після розгляду кримінальної справи Петрівським районним судом Кіровоградської області  29.12.2009 року  було сплачено кошти в сумі 5000 грн. на відшкодування заподіяних матеріальних збитків,  і на її думку вказаної суми достатньо для лікування сина позивача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши документи справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25.04.2009 року неповнолітній син відповідачки - ОСОБА_4 наніс сину позивача – ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення лівого ока, внаслідок чого виникла повна втрата зору на одне око.

Відносно сина відповідачки було порушено кримінальну справу за ст.128 КК України  і постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 29.12.2009 року відносно неповнолітнього ОСОБА_4 було застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд матері-ОСОБА_3 та стягнуто з неї на користь позивача матеріальні витрати на лікування в сумі 5000 гривень, які вона сплатила(а.с.10-11,29).

Однак після лікування в Кіровоградській обласній лікарні у сина позивача зір не покращився, і він був змушений звернутися до Одеської міської клінічної лікарні №4 в центр мікрохірургії ока, де його син - ОСОБА_5, знаходився на лікуванні з 09.12.2009 року до 24.12.2009 року, при цьому витрати на лікування склали 6122 гривні 80 копійок (а.с.12-13).

Відповідно до ст.1199 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоровя малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов’язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування, тощо.  

Після досягнення потерпілим чотирнадцяти років юридична або фізична особа, яка завдала шкоди, зобов’язана відшкодувати потерпілому також шкоду, пов’язану із втратою або зменшенням його працездатності, виходячи з розміру встановленої законом мінімальної заробітної плати.

Згідно ст.1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від 14 до 18 років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

На підставі викладеного, враховуючи те, що винність неповнолітнього сина відповідачки у нанесенні тілесних ушкоджень неповнолітньому сину позивача була доведена постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 29.12.2009 року, яка набрала законної сили, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення витрат на лікування сина позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.  

Що стосується відшкодування заподіяної моральної шкоди, то вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи зі слідуючого.  

Як вбачається з п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року (з послідуючими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди» обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної(немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діяннями її заподіювача, та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини  фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.  

Враховуючи доведену  винність неповнолітнього ОСОБА_4, матеріальний стан відповідача ОСОБА_3 та характер, ступінь  тяжкості і тривалості моральних страждань неповнолітнього сина позивача ОСОБА_5, а також самого позивача, вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що розмір заподіяної моральної шкоди становить 2000 грн.  

Крім цього з відповідача необхідно стягнути у відповідності зі ст.88 ЦК України понесені позивачем судові витрати.

Вказані правовідносини регулюються  ст.ст. 23, 1179, 1199 ЦК України, ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.208, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,-

                                                                  ВИРІШИВ:  

Позов задовільнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду у сумі 6122 гривні 80 копійок та моральну шкоду в сумі 2000 гривень, а також судовий збір в сумі 212 гривень і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Петрівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: