Справа № 2а-905/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2009 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Плавича І.В.

при секретарі - Бабаєвій З.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі адміністративну справу за позовом начальника Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області полковника міліції Касянчука О.М. до громадянина Узбекистану ОСОБА_3 про примусове видворення за межи України, -

ВСТАНОВИВ:

Начальник Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області полковник міліції Касянчук О.М. звернувся до суду з адміністративним позовом до Узбекистану ОСОБА_3 про примусове видворення за межи України, посилаючись на наступні обставини.

12 березня 2009 року співробітниками «Беркут» доставлений до чергової частини Хмельницького ВМ Малиновського РВ громадянин Узбекистану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, для перевірки документів та законності перебування на території України.

Для перевірки громадянин Узбекистану ОСОБА_3 надав національний паспорт Республіки Узбекистану серії НОМЕР_1, виданий владою Республіки Узбекистану 03 червня 1997 року, терміном дії до 25 квітня 2017 року.

Перевіркою національного паспорту та імміграційної картки вищевказаного громадянина Узбекистану встановлено, що до України він прибув 14 вересня 2008 року через КПП «Тополі». По закінченню трьохмісячного терміну перебування громадянин Узбекистану ОСОБА_3, територію України не покинув, свій національний паспорт в установленому порядку не зареєстрував, тобто є нелегальним мігрантом.

Громадянин Узбекистану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, постійного місця мешкання в Україні, близьких родичів та законного джерела існування немає.

Перевіркою за обліками СГІРФО встановлено, що в цьому році за проживання на території України без реєстрації громадянин Узбекистану ОСОБА_3 вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 203 КУпАП України, однак продовжує порушувати встановлений порядок перебування іноземців в Україні.

Таким чином, громадянин Узбекистану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Узбекистану знаходиться на території України в порушення діючого законодавства, підстави для подальшого перебування на території України втратив.

13 березня 2009 року на підставі ст. 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" керівництвом Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за грубе порушення громадського порядку, проживання на території України без реєстрації, було прийнято рішення про адміністративне видворення громадянина Узбекистану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з території України, однак він територію України у вказаний йому термін не покинув, від виїзду ухиляється.

В даний час громадянин Узбекистану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Узбекистану знаходиться на території України в порушення діючого законодавства, законних джерел існування у нього немає, підстави для подальшого перебування на території України втратив.

Таким чином, на підставі викладеного, позивач просить суд ухвалити постанову про примусове видворення за межі України громадянина Узбекистану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник позивача за довіреністю - інспектор СГІРФО Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області старший лейтенант міліції Дулгер О.В. в судове засідання з’явилась, позовні вимоги підтримала у повному обсязі просила суд позов задовольнити.

Відповідача в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не відомі.

У згідності зі ст. 128 ч. 2 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторон або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Таким чином, у зв’язку з неявкою відповідача за даною адміністративною справою, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутністю відповідача та ухвалити постанову на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов начальника Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області полковника міліції Касянчука О.М. до громадянина Узбекистану ОСОБА_3 про примусове видворення за межи України - підлягають задоволенню.

Судом встановлено, 12 березня 2009 року співробітниками «Беркут» доставлений до чергової частини Хмельницького ВМ Малиновського РВ громадянин Узбекистану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, для перевірки документів та законності перебування на території України.

Для перевірки громадянин Узбекистану ОСОБА_3 надав національний паспорт Республіки Узбекистану серії НОМЕР_1, виданий владою Республіки Узбекистану 03 червня 1997 року, терміном дії до 25 квітня 2017 року.

Перевіркою національного паспорту та імміграційної картки вищевказаного громадянина Узбекистану встановлено, що до України він прибув 14 вересня 2008 року через КПП «Тополі». По закінченню трьохмісячного терміну перебування громадянин Узбекистану ОСОБА_3, територію України не покинув, свій національний паспорт в установленому порядку не зареєстрував, тобто є нелегальним мігрантом.

Громадянин Узбекистану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, постійного місця мешкання в Україні, близьких родичів та законного джерела існування немає.

Перевіркою за обліками СГІРФО встановлено, що в цьому році за проживання на території України без реєстрації громадянин Узбекистану ОСОБА_3 вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 203 КУпАП України, однак продовжує порушувати встановлений порядок перебування іноземців в Україні.

Таким чином, громадянин Узбекистану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Узбекистану знаходиться на території України в порушення діючого законодавства, підстави для подальшого перебування на території України втратив.

13 березня 2009 року на підставі ст. 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" керівництвом Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за грубе порушення громадського порядку, проживання на території України без реєстрації, було прийнято рішення про адміністративне видворення громадянина Узбекистану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з території України, однак він територію України у вказаний йому термін не покинув, від виїзду ухиляється.

В даний час громадянин Узбекистану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Узбекистану знаходиться на території України в порушення діючого законодавства, законних джерел існування у нього немає, підстави для подальшого перебування на території України втратив.

Таким чином, на підставі викладеного, позивач просить суд ухвалити постанову про примусове видворення за межі України громадянина Узбекистану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ст. 32 ч. 5 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" Орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обгрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.

Згідно п.3 ч.2 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позовні вимоги начальника Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області полковника міліції Касянчука О.М. до громадянина Узбекистану ОСОБА_3 про примусове видворення за межи України - підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 128 ч. 2, 161-163, ч. 2 ст. 256 КАС України, ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства",

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов начальника Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області полковника міліції Касянчука О.М. до громадянина Узбекистану ОСОБА_3 про примусове видворення за межи України - задовольнити у повному обсязі.

Видворити з території України громадянина Узбекистану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ст. 186 ч.5 КАС України.