Cправа № 22ц-1991/2006 р.                                                               Головуючий у 1-ій інстанції

категорія 16                                                                                      суддя Квашин В.В.

Доповідач суддя Повєткін В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2006 р. Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апе­ляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді:                             Перцової В.А.

Суддів:                                               Повєткіна В.В., Архипова В.В.

При секретарі:                                    Сидоренко А.С.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Петриківського районого суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2005 року

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу і моральної шкоди, -

Встановила:

Рішенням Петриківського районого суду Дніпропетровської області від 01 груд­ня 2005 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2., на його користь з ОСОБА_1. стягнуто борг за позикою у сумі 4801,05 грн., моральну шкоду у сумі 500,00 грн. та судові витрати у сумі 52,00 грн., в іншій частині у задоволенні по­зову відмовлено (а.с.68-71).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати і справу направи­ти на новий розгляд, оскільки, на її погляд, судом не враховані її пояснення про позику у сумі лише 600,00 долларів США та заяву до органів внутрішніх справ про написання розписки на суму 900,00 долларів США під погрозою позивача про фізичну розправу, стану здоров'я, залишення судом без задоволення її клопотання про прове­дення графологічної експертизи (а.с.74-75).

Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, коле­гія суддів вважає, що скарга є необгрунтованною і не підлягає задоволенню з насту­пних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачка повинна сплатити борг за договором позики у сумі еквівалентній 900,00 долларам США згідно розписки від 16 липня 2000 року, оскільки доказів спла­ти цієї суми відповідачкою не надано.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позико­давець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а пози­чальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження укладення договору позики та його умов позивачем надана розписка відповідачки, яка посвідчує передан-ня їй позивачем визначеної грошової суми (а.с.5).

Доводам відповідачки щодо неотримання нею від позивача вказаної суми судом першої інстанції надано правильну оцінку.

Тому посилання відповідачки в апеляційній скарзі на неповне з'ясування судом першої інстанції обста.вин справи є безпідставними.

Як вбачається з протоколу судового засідання у суді першої інстанції відпо­відачка пояснила, що до міліції вона не зверталась (а.с.53).

З клопотання відповідачки вбачається, що вона отримала позику лише у сумі 600,00 долларів, а 300,00 долларів це відсотки за неповернення своєчасно суми бор­гу (а.с.11).

З копії заяви, наданої до цього клопотання, вбачається, що відповідачка зве­рнулась до міліції з заявою про написання розписки на 900,00 долларів під загрозою позивача лише після звернення останнього з позовом до суду (а.с.14-15).

.Надані відповідачкою докази щодо погроз з боку позивача у зв'язку з неповер­ненням боргу не є свідченням написання нею безгрошової розписки.

За таких обставин доводи апеляціної скарги в цій частині є необгрунтованими. Посилання відповідачки на незадоволення судом її клопотання про проведення графологічної експертизи не може бути визнане підставою для скасування рішення су­ду першої інстанції, оскільки сама відповідачка не заперечує, що розписка на вка­зану суму виконана нею власноручно.

Доводи відповідачки про те, що вона отримала від позивача позику лише на су­му 600,00 долларів, відповідають поясненням позивача про отримання і повернення відповідачкою боргу у сумі 600,00 долларів за іншим договором позики, у зв'язку з чим він повернув їй розписку на цю суму, і не спростовують доводи позивача про на­дання іншої позики на суму 900,00 долларів, підтверджені розпискою.

Таким чином, доказів на підтвердження заперечень проти позову відповідачкою суду першої інстанції не надано.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України суд першої інстанції обгрунтованно стя­гнув на користь позивача моральну шкоду, спричинену йому внаслідок неповернення боргу за договором позики.

Зважаючи на викладене доводи апеляційної скарги щодо незаконності судового рішення є необгрунтованними.

Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав нале­жну оцінку доказам по справі і постановив законне і обгрунтоване рішення про част­кове задоволення позовних вимог.

Порушень матеріального та процесуального права при ухваленні рішення судом не допущено.

Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає. У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесу­ального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Петриківського районого суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2005 року - залишити без зміни.

Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.