Справа № 2-а-2502/10р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого - Маслова М.І
при секретарі - Заневської А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському
районі м. Харкова про призначення державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну
здоров’ю в розмірах встановлених законом, зобов’язання вчинення певних дій, -
В с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова з адміністративним позовом “ про призначення державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров’ю в розмірі , встановленнях законом” . При цьому він затверджує ,що будучи за рішенням МСЕК інвалідом 2 групи, віднесений до 1-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За цих підстав згідно ст. 49 Закону України "Про статус І соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на отримання державної пенсії, розмір якої у відповідності до ч. 4 ст. 54 вказаного закону повинен бути не нижче шести мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої у відповідності до ст. 50 того ж закону, повинен складати – 75 % мінімальної пенсії за віком.
Призначає, нараховує та виплачує йому державну та додаткову пенсії , відповідач у цій справі Управлінням Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова.
Втім, у дійсності при призначенні та нарахуванні належних йому пенсійних, виплат та при визначенні обсягу його прав на їх розмір всупереч п.1 ч. 1 ст. 92 Конституції України відповідач керується не законами, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, і тому державна пенсія і додаткова пенсія призначається і нараховується йому відповідачем довгий час в набагато меншому розмірі: аніж це передбачено законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на що він неодноразово звертав увагу відповідача в своїх зверненнях.
12.07.2010 року він знову в письмовій формі звернувся до відповідача про призначення йому державної пенсії та додаткової пенсії згідно ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " відповідно.
На вказано його звернення до відповідача йому було відмовлено в належному призначенні державної та додаткової пенсії у розмірах, встановлених законом.
Але при цьому відповідачем не були прийняті до уваги такі обставини:- його право на отримання державної пенсії у розмірах не менше шести мінімальних пенсій за віком, передбачене ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто у відповідності до п.1 ч.1 ст.92 Конституції України, згідно з якою права громадян визначається виключно з законом, а не будь-якими іншими нормативно-правовими актами;
- згідно з ч.1 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гаранти» мінімальний розмір пенсії за віком також визначається виключно законами України, а не Постановами Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач.
ст. 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ". Особливості введення змін до цього Закону. Дія положень цього Закону не може призупинитися іншими Законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону. Оскільки у добровільному порядку прийняти заходи до усунення порушень його конституційних прав та здійснити призначення йому державної пенсії і додаткової пенсії належним чином і у належному обсязі відповідач не бажає, у в’язку з чім він вимушений звернутися за захистом своїх порушених прав до суду.
При таких обставинах позивач вважає дії відповідача не законними, і тому змушений просити суд поновити його порушене права та зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплачувати йому державну пенсію і додаткову пенсію у розмірах встановлених виключно саме Законами України.
Слід зазначити, що на теперішній час після прийнятих Конституційним Судом України рішень № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. та № 10-рп/2008 від 25.05.2008р. про визнання такими, що не відповідають Конституції ( є неконституційними ) положень статей законів України про державний бюджет 2007 та 2008 роки, якими призупинялись або вносилися зміни у деякі статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", вказаний закон діє в редакції на квітень 2006 року.
Крім того згідно Постанови уряду № 654 від 16. 07.2008р. з 01.09.2008р. втрачає чинність Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002р., яка вводила розрахунковий розмір 19 грн.91 коп., як ніби то розмір соціального стандарту - мінімальної пенсії за віком, який згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гаранти» визначається виключно законами України.
Розмір мінімальної пенсії за віком згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного законом.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі , та просить визнати відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова , щодо нарахування та виплати основної пенсії та додаткової пенсії
За шкоду заподіяну здоров’ю , позивачу як особі яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України “ Про статус і соціальній захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ незаконною :
Зобов’язати відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова , провести перегляд призначень та нарахувань до виплат позивачу державної пенсії в мінімальному розмірі з розрахунку: 3 група інвалідності не менше 6 мінімальних пенсій за віком з 01.01. 2004 р. по 22.04. 2007 року ;
2 група інвалідності - не менше 8 мінімальних за віком з 23.04. 2007 р. по 30.09. р. та 01.01. 2008 р. по 31.05. 2008 року , то додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров’ю , з розрахунку: 3 група інвалідності 50% мінімальної пенсії за віком з 01.01. 2004 р. по 22.04. 2007 року;
2-я група інвалідності 75 % мінімальної пенсії за віком з 23.04. 2007 року по 30.09.2007року та з 01.01. 2008 р. по 31.05.2008 р. виходячи виключно із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати .
Стягнути з відповідача Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова заборгованість з виплати належних позивачу державної пенсій в мінімальному розмірі : як інваліду 3 групи інвалідності не менше 6 мінімальних пенсій за віком з 01.01. 2004 р. по 22.04. 2007 року ; як інваліду 2 групи інвалідності не менше 8 мінімальних пенсій за віком з 23.04. 2007 р. по 30.09. 2007 р. та з 01.01. 2008 року по 31.05. 2008 року , та податкової пенсії за шкоду , заподіяну здоров’ю, з розрахунку : як інваліду 3 групи інвалідності – 50 % мінімальної пенсії за віком з 01.01. 2004 р. по 22.04. 2007 року ; як інваліду 2 група інвалідності – 75% мінімальної пенсії за віком з 23.04. 2007 р. по 30 09.2007 року та з 01.01. 2008 року по 31.05. 2008 року .
У в’язку з чім позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач –Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова против позову заперечує і затверджує ,що пенсійне забезпечення осіб, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС здійснюється згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.02.1991 року (далі по тексту Закон № 796). Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року (надалі Закон № 1058) та на підставі Постанов Кабінету Міністрів України, ст. 49 Закону № 796 закріплює норму у відповідності до якої пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення прана на державну пенсію.
Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова не погоджується з вимогами позивача стосовно послідуючого проведення перерахунку пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства с захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушених з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, вважає, що призначення основної та додаткової пенсії позивачу проводилось згідно чинного законодавства.
На підставі вищевикладеного відповідач просить, відмовити в задоволення позовних вимог позивачу в повному обсязі.
Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова прохає розглядати справу за відсутності представника управління та прийняти постанову суду з урахуванням наданих заперечень і у відповідності з діючим законодавством та направити на їх адресу копію постанови суду.
Враховуючи, що відповідач заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд відповідно до ст. 122 КАС України ухвалив проводити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне:
Позивач є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, а також є інвалідом 3-ї групи, а в наслідок і 2-ї групи.
Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, отримує пенсію як інвалід третьої групи, а затим і другої
групи оскільки інвалідність настала внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу нараховується та виплачується державна пенсія та додаткова пенсія у меншому розмірі ніж встановлено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Він отримував пенсію по 3 групі інвалідності , як учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до ч.1 ст.54 З.У. “ Про статус і соціальній захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 4.11. 2002 р. по 3 групі інвалідності в розмірі пенсії за віком , з 01.01. 2006 р. по 3 групі інвалідності в розмірі фактичних збитків , з 23.04. 2007 р. по 2 групу інвалідності.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до положень ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року №796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі по тексту Закон №796).
Відповідно до ст.50 Закону №796 особам, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин правильним та таким, що відповідають Закону № 796, є висновки про те, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% 2 група 75% мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України №796, а не Постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. та постанова Кабінету Міністрів України 16.07.2008 р за № 654, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі ст.ст.50, 54 Закону №796 випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за основу їх нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону №796, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Тому відмова відповідачем у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом є протиправною.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення ст. 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18. підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12, пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по І групі інвалідності - 220 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І групі інвалідності - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності – 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Також, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 20 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч. 1ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-14, 71, 86,159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, п.1 ч.1 ст. 92 Конституції України ; ст. ст. 49, 50 ч. 4 ст . 54 Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч1 ст. 19 Закону України “ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії “ , Рішення Конституційного Суду України № - 10 р/п 2008 р. від 22.05. 2008 року ст . 28 Закону України “ Про загально обов’язкове державне пенсійне страхування “ ст . 58 Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деякім законодавчих актів України “ , Постановою Кабінету міністрів Украйни ; № 654 від 16.07. 2008 року та Постановою Кабінету Міністрів України № - 159 від 21.02. 2001 року , суд
ст. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1– задовольнити.
Визнати діяльність відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова , щодо нарахування та виплати основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю , ОСОБА_1 як особі яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України “ Про статус і соціальній захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ незаконною ;
Зобов’язати відповідача Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова , провести перегляд призначень та нарахувань до виплат позивачу ОСОБА_1 державної пенсії в мінімальному об’ємі з розрахунку .
3 група інвалідності - не менше 6 мінімальних пенсій за віком з 01.01. 2004 р. по 22.04. 2007 року ;
2 група інвалідності - не менше 8 мінімальних за віком з 23.04. 2007 р. по 30.09. 2007р. та 01.01. 2008 р. по 31.05. 2008 року , то додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров’ю , з розрахунку. 3 група інвалідності 50% мінімальної пенсії за віком з 01.01. 2004 р. по 22.04. 2007 року;
2 група інвалідності 75 % мінімальної пенсії за віком з 23.04. 2007 року по 30.09. 2007року та з 01.01. 2008 р. по 31.2008 р. виходячи виключно із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати .
Стягнути з відповідача Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова заборгованість з виплати належних позивачу ОСОБА_1 державної пенсій в мінімальному розмірі : як інваліду 3 групи не менше 6 мінімальних пенсій за віком з 01.01. 2004 р. по 22.04. 2007 року ;
Як інваліду 2 групи інвалідності не менше 8 мінімальнім пенсій за віком з 23.04. 2007 р. по 30.09. 2007 р. та з 01.01. 2008 року по 31.05. 2008 року , та податкової пенсії за шкоду , заподіяну здоров’ю, з розрахунку : як інваліду 3 групи інвалідності – 50 % мінімальної пенсії за віком з 01.01. 2004 р. по 22.04. 2007 року ; як інваліду 2 група інвалідності – 75 % мінімальної пенсії за віком з 23.04. 2007 р. по 30 09.2007 року та з 01.01. 2008 року по 31.05. 2008 року .
Витрати по справі віднести на рахунок Державного Бюджету.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складання постанови у повному обсязі, і поданням після цього протягом десяти днів з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя : Маслов М. І.
- Номер: б/н
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-2502/10
- Суд: Білопільський районний суд Сумської області
- Суддя: Маслов Микола Іванович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.02.2016
- Дата етапу: 29.02.2016
- Номер:
- Опис: діти війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-2502/10
- Суд: Таращанський районний суд Київської області
- Суддя: Маслов Микола Іванович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.10.2010
- Дата етапу: 28.10.2010