Справа № 22ц-1004/2006 Головуючий у першій інстанції -
Ковалюх В.М.
Категорія - цивільна Доповідач - Мельниченко Ю.В.
УХВАЛА
Іменем України
14 серпня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
у складі:
головуючого - судді Євстафіїва O.K.
суддів Мельниченка Ю. В., Редьки А.Г.
при секретарі Гавриленко Ю.В.
з участю сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бахмацького районного суду від 15 травня 2006 року по справі за заявою начальника Державної виконавчої служби у Бахмацькому районі про визначення частки спільного майна,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Бахмацького районного суду від 13 лютого 2006 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з 8 січня 2004 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до 11 травня 2006 року.
У квітні 2006 року начальник ДВС у Бахмацькому районі звернувся до суду з поданням, в якому просив визначити реальну частку майна боржника ОСОБА_1 у ТОВ "ДІМАРК", якою він володіє спільно з іншими особами, для звернення на неї стягнення. Посилався, що на виконанні у ДВС у Бахмацькому районі знаходиться виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів. Боржник аліменти сплачує не у встановленому судом розмірі, а в період з 08.01.04р. до 01.07.05р. не сплачував жодного місяця. Сума заборгованості станом на 01 квітня 2006 року становить 4483,30 грн. При виконанні виконавчого провадження по примусовому стягненню заборгованості виявлено, що боржник є засновником ТОВ "ДІМАРК" і його частка у даному товаристві становить 25% статутного фонду, яку начальник ДВС і просить визначити.
Оскаржуваною ухвалою суду визначено, що частка ОСОБА_1 у ТОВ "ДІМАРК" становить 1/4.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану ухвалу і постановити нову ухвалу про закриття провадження по справі. При цьому посилається на те, що законодавство України не визнає власність господарського товариства спільною власністю його співучасників. Суд послався на ч.2 ст.55 Закону України "Про господарські товариства", однак ч.1 цієї ж статті передбачає, що звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою відповідальністю по його власних зобов'язаннях не допускається.
Заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи подання Державної виконавчої служби у Бахмацькому районі Чернігівської області для визначення реальної частки майна боржника ОСОБА_1 у ТОВ „ДІМАРК" м.Бахмач для звернення на неї стягнення, суд першої інстанції залишив поза увагою лист Бахмацької районної Державної Адміністрації за НОМЕР_1.
В даному листі зазначено, що згідно пункту 2.3 розділу 2 „Майно, фонди, прибуток підприємства" Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „ДІМАРК" статутний фонд у відповідності з установчим договором розподіляється на паї, які належать засновникам товариства: Агаподченко Юрію Юрійовичу, Дроботу Сергію Володимировичу, Ігнатчику Євгену Юрійовичу та Мироненку Сергію Володимировичу. Частка кожного засновника становить 25% Статутного фонду.
З наведеного вбачається, що частка майна ОСОБА_1 в статутному фонді ТОВ „ДІМАРК" в м.Бахмач визначена і її додаткове визначення в судовому порядку не потрібно.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити частково.
Ухвалу Бахмацького районного суду від 15 травня 2006 року скасувати і відмовити в задоволенні подання Державної виконавчої служби у Бахмацькому районі про визначення частки спільного майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.