Справа N 2-а-4249
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 грудня 2010 року Тельманівський районний суд Донецької області
у складі: головуючого судді Чиньонова О.В.,
при секретарі Чабан О.Г.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт.Тельманове справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тельманівської райдержадміністрації в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання сплатити щорічну допомогу на оздоровлення,
В С Т А Н О В И В:
30 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тельманівської райдержадміністрації в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання сплатити щорічну допомогу на оздоровлення, як особі що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Свої позовні вимоги мотивує тим, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії, та перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Тельманівської райдержадміністрації, має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Зазначена допомога не отримується ним з 2005 року. Просить суд стягнути з відповідача на його користь суму недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2005 по 2010 рік включно. У відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМУ “Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93 просить звільнити його від сплати державного мита.
Сторони в судове засідання не з’явились. Позивач надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягав.
В ідповідач у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження, копії позовної заяви та доданих до неї документів не надав до суду ні заперечення проти позову, ні заяву про визнання позову. Відповідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу в порядку скороченого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами..
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1. є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції ІІ категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1
Згідно відповіді відповідача, №03-1826 від 12.11.2010 року відповідно до постанов КМУ № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від 12.07.2005 року позивачу було сплачено компенсаційні суми на оздоровлення у повному обсязі.
Згідно довідки № 07 вх.01-1345 від 31.12.2010 року наданої Управлінням праці та соціального захисту населення, ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Тельманівському УПСЗН і отримує щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 27.10.2005 р. йому було нараховано та виплачено 100 гривень; 16.09.2006 р.- нараховано і виплачено 100 гривень; 27.10.2007 р.-нараховано і виплачено 100 гривень; 15.03. 2008 р.- нараховано і виплачено 100 гривень. Щорічна допомога за 2009-2010 роки була Управлінням нарахована у розмірі по 100 гривень щорічно, але позивачу не виплачена у зв'язку з тим, що на кошти, що містяться на рахунку в управлінні державного казначейства по вищевказаній компенсації накладено арешт.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796–ХІІ передбачена щорічна допомога на оздоровлення чорнобильцю ІІ категорії – у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст. 67 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", конкретні розміри всіх видів доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір щорічної допомоги на оздоровлення до липня 2005 року не збільшувався. Визначені наведеною постановою та постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри щорічних грошових виплат на оздоровлення значно нижчі за відповідні, передбачені ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", кратні розміри мінімальної заробітної плати, і тому виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, до спірних правовідносин суд застосовує нормативний акт вищою юридичної сили - Закон України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХП.
Крім того, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. та від 22.05.2008 р., визнані неконституційними відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"», а тому позивачу була виплачена щорічна грошова допомоги на оздоровлення за 2005, 2007, 2008 роки не у відповідності до ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В своєму позові ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача щорічну допомогу на оздоровлення за період з 2005 – по 2010 рік у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. З відповіді, наданої Управлінням праці та соціального захисту населення вбачається, що позивачу щорічна допомога на оздоровлення нараховувалася і виплачувалася як чорнобильцю ІІ категорії, було нараховано 27.10.2005 р. у розмірі 100 гривень; 16.09.2006 р.- 100 гривень; 27.10.2007 р.- 100 гривень; 15.03. 2008 р.- 100 гривень. За 2009-2010 роки щорічна допомога на оздоровлення, не відшкодовувалася у зв'язку з тим, що на кошти, що містяться на рахунку в управлінні державного казначейства накладено арешт. За таких обставин, суд вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок коштів Державного бюджету України за 2005, 2007, 2008, 2009, 2010 роки у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, яка встановлена на момент проведення виплат з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідно до ст.48 Закону № 796-ХХІІ передбачена щорічна допомога на оздоровлення особам постраждалим внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент проведення виплат.
Відповідно до п.18 ст.4 Декрету КМУ “Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93 ОСОБА_1 звільняється від сплати державного мита.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст.207, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тельманівської райдержадміністрації в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання сплатити щорічну допомогу на оздоровлення, задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Тельманівської райдержадміністрації Донецької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2005, 2007, 2008, 2009 ,2010 роки.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Тельманівської райдержадміністрації Донецької області на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок коштів Державного бюджету України за 2005, 2007, 2008, 2009, 2010 роки у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, яка встановлена на момент проведення виплат з урахуванням фактично виплачених сум.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Тельманівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надсиланням до суду апеляційної інстанції особою, яка її подає, копії апеляційної скарги, а в разі надходження повідомлення про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді - протягом десяти днів з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя