Справа № 2-52
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2010 року Тельманівський районний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Чиньонова О.В.,
при секретарі Чабан О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,
в с т а н о в и в:
1 вересня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Тельманівського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, вказуючи на те, що з 28 вересня 2002 року він з відповідачкою проживали однією родиною в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 5 червня 2009 року їх шлюб був розірваний. В період сумісного проживання ними за спільні кошти було придбано майно, а саме: квартира за АДРЕСА_1, спальний гарнітур вартістю 3000 гривень, куток м'яких меблів вартістю 3500 гривень, телевізор вартістю 1700 гривень, електричну духову шафу вартістю 200 гривень, газову піч вартістю 250 гривень, стіл кухонний вартістю 150 гривень, холодильник вартістю 1800 гривень, три килими вартістю 500 гривень, шість килимових доріжок вартістю 500 гривень, пральну машину вартістю 370 гривень, штори на вікна вартістю 200 гривень. Крім цього була пробурена свердловина за яку сплачено 900 гривень, за проведення води у квартиру було сплачено 550 гривень, були придбані та встановлені унітаз та ванна, за що сплачено 550 гривень, також був встановлений телефон, за що сплачено 500 гривень. Таким чином для благоустрою квартири та облаштування їх побуту було затрачено 14470 гривень. В теперішній час, шлюб розпався і виникло питання про розділ квартири та сумісно придбаного майна, бо у спільно придбаній квартирі мешкає відповідачка і користується сумісно придбаним майном. Просить суд розділити квартиру навпіл, визнав за ним право власності на ? її частки, а із майна виділити в натурі куток м'яких меблів вартістю 3500 гривень, телевізор вартістю 1700 гривень і холодильник вартістю 1800 гривень. Стягнути з відповідачки на його користь понесені ним судові витрати.
В судовому засіданні позивач на позові наполягав.
В судовому засіданні відповідачка позов визнала частково, надала до суду заперечення на позов, в якому зазначила, що квартира АДРЕСА_1 була придбана за час сумісного проживання з позивачем на спільні кошти за 3180 гривень, спальний гарнітур потрібно виключити із списку майна, що підлягає поділу, тому що це власність її батьків, яка надана їм в тимчасове користування, куток м'яких меблів вартістю 3500 гривень просить суд визнати за нею, тому що на ньому спить їх син. Телевізор вартістю 1700 гривень та холодильник вартістю 1800 гривень, що придбані на сумісні кошти, вона не проти віддати позивачу. Електрична духова шафа вартістю 200 гривень була придбана за сумісні кошти. Газова плита вартістю 250 гривень та кухонний стіл вартістю 150 гривень поділу не підлягають, тому, що вони надані бабусею позивача в тимчасове користування і тому вона згодна їх повернути. На сумісні кошти також були придбані 2 килими вартістю 300 гривень, третій килим є власністю її батьків, тому цей килим потрібно викреслити із списку. Чотири килимові доріжки вартістю 350 гривень були придбані за спільні кошти, 2 килимові доріжки, що залишилися, вона теж викреслює із списку, тому що вони були подаровані їй на день народження. Пральну машину (в розібраному вигляді) вартістю 370 гривень, за бажанням позивача, може повернути йому. Штори на вікна вартістю 200 гривень придбані за спільні кошти. Також на сумісні кошти була пробурена свердловина, проведена в квартиру вода, встановлений телефон. Ванну вартістю 800 гривень та унітаз вартістю 600 гривень вона придбала і установила після розірвання шлюбу в травні 2009 року (чек прикладається), тому ці речі слід виключити із списку. Вважає неможливим виділити позивачу в натурі ? частки квартири АДРЕСА_1, в якій вона проживає разом із дитиною, вона згідна сплатити позивачу половину вартості квартири, вказану в договорі купівлі- продажу.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвали 5 червня 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 05 червня 2007 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Тельманівського районного управління юстиції Донецької області. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який згідно довідки за № 991 від 19.08.2009 року, наданої виконкомом Андріївської селищної ради Тельманівського району Донецької області, проживає разом з матір'ю.
З метою зробити опис надбаного у шлюбі майна, позивач запросив комісію у складі секретаря виконкому Андріївської селищної ради Кисель В.Г. та депутата Андріївської селищної ради Крижановської О.М., відвідати квартиру ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що розташована в АДРЕСА_1 , але опис спільно придбаного майна комісія не зробила у зв'язку з тим, що до квартири їх не впустив брат відповідачки. Про це комісією був складений акт і до акту прикладено опис спільно нажитого майна подружжя, зроблений позивачем.
Згідно договору купівлі-продажу жилого будинку від 11 жовтня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Тельманівського районного нотаріального округу Донецької області, ОСОБА_2 (прізвище дівоче) придбала трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Право власності на квартиру було зареєстровано Волноваським бюро технічної інвентаризації 01.12.2004 року.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 409/23 від 4 березня 2010 року, ринкова вартість квартири АДРЕСА_1, загальною площею 63,80 кв.м, складає 22076 гривень.
Відповідно до ст.61 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст.69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ст.71 Сімейного кодексу України суд бере до уваги інтереси чоловіка, дружини, неповнолітніх дітей, які проживають разом з нею, інші обставини, що мають істотне значення, і вважає за необхідне поділити спільне майно подружжя, виділивши позивачу ОСОБА_1 і визнавши за ним право власності на: телевізор «LG» FLATRON вартістю 1700 гривень, - електричну духову шафу вартістю 200 гривень, - газову піч «Карпаты» вартістю 250 гривень, - стіл кухонний вартістю 150 гривень, - холодильник «Атлант» вартістю 1800 гривень, - один килим вартістю 150 гривень, - дві килимові доріжки вартістю по 90 гривень кожна на суму 180 гривень, - дві штори віконні вартістю по 100 гривень кожна на суму 200 гривень, на загальну суму 4630 (чотири тисячі шістсот тридцять) гривень.
Відповідачці ОСОБА_2 виділити та визнати за нею право власності на куток м’яких меблів вартістю 3500 гривень, - один килим вартістю 150 гривень, - дві килимові доріжки вартістю по 90 гривень кожна на суму 180 гривень, на загальну суму 3830 (три тисячі вісімсот тридцять) гривень.
ОСОБА_2 виділити та визнати за нею право власності на квартиру за № 5, розташовану в домі за АДРЕСА_1, вартість якої, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи за № 409/23 від 4 березня 2010 року, складає 22076 (двадцять дві тисячі сімдесят шість) гривень.
Загальна вартість майна, на яке визнано право власності за ОСОБА_2, становить 3830 (три тисячі вісімсот тридцять) гривень.
Загальна вартість квартири, на яку визнано право власності за ОСОБА_2, становить 22076 гривень, що складає 100 відсотків ідеальних часток, тобто на 11038 (одинадцять тисяч тридцять вісім) гривень більше належного на 1/2 частини ідеальних часток.
Загальна вартість майна, на яке визнано право власності за ОСОБА_1, становить 4630 (чотири тисячі шістсот тридцять) гривень.
Для зрівняння вартості часток стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10238 (десять тисяч двісті тридцять вісім) гривень.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню документально підтверджені витрати по оплаті судового збору у розмірі 51 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи у розмірі 597 гривень 48 копійок, а всього 768 гривень 48 копійок, а також, підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у вигляді державного мита в розмірі 101 гривні 68 копійок. З ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у вигляді державного мита в розмірі 58 гривень 70 копійок.
На підставі ст.ст.60, 69, 70, 71 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.7, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна задовольнити частково.
Провести поділ сумісно придбаного майна: - кутка м’яких меблів вартістю 3500 гривень; - телевізора «LG» FLATRON вартістю 1700 гривень; - електричної духової шафи вартістю 200 гривень; - газової печі «Карпаты» вартістю 250 гривень; - столу кухонного вартістю 150 гривень; - холодильника «Атлант» вартістю 1800 гривень; - двох килимів вартістю по 150 гривень кожний на суму 300 гривень; - чотирьох килимових доріжок вартістю по 90 гривень кожна на суму 360 гривень; - двох штор віконних вартістю по 100 гривень кожна на суму 200 гривень та квартири за № 5, розташованої в домі за АДРЕСА_1, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
ОСОБА_1 виділити та визнати за ним право власності на телевізор «LG» FLATRON вартістю 1700 гривень, - електричну духову шафу вартістю 200 гривень, - газову піч «Карпаты» вартістю 250 гривень, - стіл кухонний вартістю 150 гривень, - холодильник «Атлант» вартістю 1800 гривень, - один килим вартістю 150 гривень, - дві килимові доріжки вартістю по 90 гривень кожна на суму 180 гривень, - дві штори віконні вартістю по 100 гривень кожна на суму 200 гривень, на загальну суму 4630 (чотири тисячі шістсот тридцять) гривень.
ОСОБА_2 виділити та визнати за нею право власності на куток м’яких меблів вартістю 3500 гривень, - один килим вартістю 150 гривень, - дві килимові доріжки вартістю по 90 гривень кожна на суму 180 гривень, на загальну суму 3830 (три тисячі вісімсот тридцять) гривень.
ОСОБА_2 виділити та визнати за нею право власності на квартиру за № 5, розташовану в домі за АДРЕСА_1, вартість якої, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи за № 409/23 від 4 березня 2010 року, складає 22076 (двадцять дві тисячі сімдесят шість) гривень.
Загальна вартість майна, на яке визнано право власності за ОСОБА_2, становить 3830 (три тисячі вісімсот тридцять) гривень.
Загальна вартість квартири, на яку визнано право власності за ОСОБА_2, становить 22076 гривень, що складає 100 відсотків ідеальних часток, тобто на 11038 (одинадцять тисяч тридцять вісім) гривень більше належного на 1/2 частини ідеальних часток.
Загальна вартість майна, на яке визнано право власності за ОСОБА_1, становить 4630 (чотири тисячі шістсот тридцять) гривень.
Для зрівняння вартості часток стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10238 (десять тисяч двісті тридцять вісім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору у розмірі 51 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи у розмірі 597 гривень 48 копійок, а всього 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 48 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у вигляді державного мита в розмірі 101 гривні 68 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у вигляді державного мита в розмірі 58 гривень 70 копійок.
Рішення суду в повному обсязі виготовлене 25 травня 2010 року, його вступна і резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 20 травня 2010 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Тельманівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або поданням апеляційної скарги в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження, без попереднього подання такої заяви.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано в 20-денний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя