Справа № 2-28

2010 рік

У Х В А Л А

30 червня 2010 року     Тельманівський районний суд       Донецької області

у складі: головуючого судді                                              Чиньонова О.В.,

при секретарі                                                 Чабан О.Г.,

з участю представника позивачки адвоката                               ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до СТОВ «Україна» про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та відшкодування шкоди, спричиненої каліцтвом,

в с т а н о в и в:

18 листопада 2008 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача СТОВ «Україна» про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та відшкодування шкоди, спричиненої каліцтвом, посилаючись на те, що під час роботи телятницею в СТОВ «Україна» під час роздачі кормів, коли  зелена маса посунулася,  то вона разом з нею впала з лафету на бетонну кормушку, в результаті чого отримала перелом колінного суглобу правої ноги. З 9 вересня 2002 року по 13 листопада 2002 року знаходилася на лікуванні в Тельманівській РЦЛ. Інженер з техники безпеки підприємства та директор підприємства вмовляли її казати, що травму вона отримала коли йшла додому з роботи. На вмовлення вона погодилася і тоді був складений акт про несчасний випадок невиробничого характеру. Комісією ВТЕК вона була визнана інвалідом 2 групи. В теперішній час вона є інвалідом ІІІ групи. З огляду на те, що її здоров'я погіршилося вона вимушена звернутися до суду з позовом про втановлення факту нещасного випадку на виробництві, що мав місце 8 вересня 2002 року. Просить визнати акт про нещасний випадок від 10 вересня 2002 року не дійсним, встановити факт нещасного випадку, що стався 8 вересня 2002 року під час її роботи телятницею в СТОВ «Україна», стягнути з відповідача на її користь 10000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, зобов'язати відповідача направити її на ВТЕК для визначення процента втрати професійної працездатності.

У судове засідання позивачка не з'явилася, надала письмову заяву, в якій на своїх вимогах наполягала і  просила розглянути справу за її відсутністю.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що провадження по даній справі підлягає закриттю з наступних підстав: одним з основополагаючих документів, які є підставою для призначення страхових виплат є акт про нещасний випадок ф.Н-1 і в ньому відображені причини нещасного випадку та особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а потерпілому дано право оскаржити зміст акту, то саме з такими вимогами – про незгоду із змістом акту про нещасний випадок – потерпілий може звернутися з позовом до суду. Відповідачем є підприємство чи організація, посадова особа якої затвердила акт про нещасний випадок. В даному випадку, після настання з позивачкою нещасного випадку акт ф.Н.1 не складався.

Постановою КМУ від 25 серпня 2004 року № 1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який визначає процедуру розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах.

Відповідно до п.п.37, 38 зазначеного Порядку контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати у межах своєї компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1, якщо ними виявлено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку чи приховання нещасного випадку видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду - у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, приписи за формою Н-9 згідно з додатком 8 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1 (або форми НПВ).

Таким чином, Порядоком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві передбачено позасудове вирішення питань щодо розслідування нещасних випадків, їх документального оформлення та обліку, проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1.

Судом встановлено, що відповідач по справі – сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Україна», зареєстроване 25 липня 2000 року, станом на 15 червня 2010 року значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), позивачка по справі з заявою про розслідування нещасного випадку, що з нею стався 8 вересня 2002 року, до нього не зверталася, що є підставою для закриття провадження у справі, оскільки, відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та відшкодування шкоди, спричиненої каліцтвом закрити у зв’язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивачці роз’яснити, що вона має право звернутися з заявою про розслідування нещасного випадку, що з нею стався 8 вересня 2002 року, безпосередньо до адміністрації підприємства, на якому вона працювала на час настання нещасного випадку і в разі відмови, - до органів державного нагляду за охороною праці, і у випадку незгоди з рішенням посадової особи органу Держнаглядохоронпраці, позивачка має право оскаржити його у судовому порядку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення 5-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано в 10-денний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя