Справа № 2-184

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

29 листопада 2010 року     Тельманівський районний суд     Донецької області

у складі: головуючого судді                                           Чиньонова О.В.,

при секретарі                                           Чабан О.Г.,

з участю представників за довіреностями: позивача                            Дуденко В.В.,

третьої особи                          Арабаджи О.І.,

відповідача                        ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Тельманівської районної Державної адміністрації до ОСОБА_4, третя особа відділ Держкомзему у Тельманівському районі, про зобов’язання укласти додаткову угоду до договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

19 січня 2010 року позивач звернувся до Тельманівського районного суду з позовом до ОСОБА_4 про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди землі, посилаючись на те, що 25 серпня 2004 року між ОСОБА_4 та райдержадміністрацією було укладено договір оренди землі, зареєстрованого в реєстрі за № 14. Відповідно до п.12 зазначеного договору, розмір орендної плати переглядається один раз на три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами, та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ст.762 ЦК України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну розміру плати за користування майном. Розпорядженням голови райдержадміністрації від 2 грудня 2008 року за № 493 орендна плата за земельні ділянки призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у разі якщо нормативна грошова оцінка цієї ділянки складає 9 тисяч гривень і більше. Таким чином, станом на 11 листопада 2009 року нормативна грошова оцінка 1 га орендованої земельної ділянки становить 126999,91, а орендна плата становить 254 гривні за 1 га. Відповідач неодноразово попереджався позивачем про намір переглянути розмір орендної плати, але жодного факту підтвердження або заперечення проти перегляду даного договору відповідачем заявлено не було. Просить суд зобов'язати ОСОБА_4 укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 25 серпня 2004 року, зареєстрованого в реєстрі за № 14.

В судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги і просила суд зобов'язати ОСОБА_4 укласти додаткову угоду, в якій пункт 5-й – «об'єкт оренди» Договору оренди землі від 25 серпня 2004 року викласти в такій редакції: «нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 451893,25 гривень». Пункт 9-й – «орендна плата»: орендна плата за використання земельної ділянки становить 2% від нормативної грошової оцінки 268,98 гривень за 1 гектар, тобто 9037,86 гривень на рік.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала обставини, викладені в уточненій позовній заяві, суду пояснила, що при укладенні договору була фіксована сума орендної плати, яка не розраховувалася з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої в оренду. Взагалі чи провадилася експертиза по визначенню нормативної грошової оцінки земельної ділянки пояснити не змогла, оскільки ніяких документів не збереглося. Пізніше відповідно до Закону України «Про оренду землі» було розроблено Положення про плату за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів по Тельманівському району Донецької області, яке затверджене Розпорядженням голови Тельманівської РДА від 2 грудня 2008 року № 493, у зв’язку з чим виникла необхідність в укладенні додаткової угоди до договору, укладеному з відповідачем, так як з урахуванням індексації змінилася вартість земельної ділянки, яка знаходиться в оренді у відповідача. Розмір орендної плати розраховувався на момент подачі позову, за землю на теперішній час складає 2% від вартості земельної ділянки, зазначеній в договорі оренди, індексованій відповідно до діючого законодавства.

Представник третьої особи в судовому засіданні з уточненими позовними вимогами погодився, підтвердив обставини, викладені в позові, суду пояснив, що грошова оцінка земельної ділянки, наданої відповідачу в оренду, є середньою по Донецькій області відповідно до методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів. проведеної Мінфіном та Мінекономіки. При розробці відводу вартість цієї земельної ділянки складала 348140 гривень 2 копійки.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про слухання справи за його відсутністю з участю його представника ОСОБА_3

В судовому засіданні представник відповідача проти позову і уточнень до позову заперечував, зазначив, що згідно договору оренди зміни в умови договору вносяться за згодою обох сторін. Відповідач ОСОБА_4 такої згоди не давав. При укладенні договору орендна плата була фіксованою, оцінка земельної ділянки що надавалася в оренду не проводилася. Довідку облкомзема про середню вартість ріллі по області позивач не надав, через що вважає що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка складає 426716,94 гривні не відповідає дійсності. З цих самих причин не можуть бути внесені зміни в пункт 9 договору. Позивачем не надані законні підстави, які ставлять в залежність розмір орендної плати від вартості об'єкту оренди. Просить суд залишити позов без задоволення.

Суд, заслухавши представників позивача, третьої особи, відповідача, перевіривши та дослідивши надані ним докази, інші матеріали справи, прийшов до наступного.

З наданих до позовної заяви доказів, якими позивач підтверджує свої вимоги, вбачається наступне.

 25 серпня 2004 року між позивачем по справі - Тельманівською райдержадміністрацією та відповідачем по справі - ОСОБА_4 укладено договір оренди землі, зареєстрований у Новоазовському районному відділі Донецької регіональної філії ДП “Центр державного земельного кадастру”, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 25 серпня 2004 року зроблено відповідний запис за № 14. Згідно даного договору, земельна ділянка площею 33,6 га із земель сільськогосподарського призначення Гранітненської сільської ради була надана відповідачу в оренду строком на 49 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка надана в оренду, на момент підписання договору, склала 348140 гривень 2 копійки. Пунктом 9 зазначеного договору встановлено орендну плату у розмірі 100 гривень за 1 гектар, яку орендар повинен вносити 2 рази на рік: 50% до 15 серпня та 50% до 15 листопада поточного року на рахунок № 33210815800 МФО 884016 ОКПО 24165013.

 Згідно наданої до позовної заяви копії Розпорядження голови районної державної адміністрації від 2 грудня 2008 року за № 493, зареєстрованого в управлінні юстиції від 11 грудня 2008 року за № 11/287 було затверджено Положення про орендну плату на земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів по Тельманівському районі Донецької області. Згідно наданої до позовної заяви копії зазначеного Положення, орендна плата за землі призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у разі якщо нормативна грошова оцінка цієї ділянки складає 9 тисяч гривень і більше.

Згідно довідки № 570 від 10 березня 2010 року, наданої відділом Держкомзему у Тельманівському районі Донецької області, вартість земельної ділянки площею 33,6 га, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_4, станом на 11 березня 2010 року (з урахуванням коефіцієнта індексації - 3,2) становить 451893 гривні 25 копійок.

Згідно інформації, наданої в листі Держкомзему від 11 січня 2010 року за № 641/22/6-10, нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, яка проведена станом на 1 липня 1995 року, підлягає індексації станом на 1 січня 2010 року на коефіцієнт 3,2, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 1996 рік - 1,703; 1997 рік - 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік - 1,182; 2001 рік - 1,02; 2005 рік - 1,035; 2007 рік - 1,028; 2008 рік - 1,152; 2009 рік -1,059. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004, та 2006 роки не індексувалась.

Доводи і міркування позивача суд вважає помилковими, такими, що є безпідставними і не ґрунтуються на законі, а позов,- задоволенню не підлягаючим з наступних підстав.

Відповідно до встановлених судом обставин, правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст. 93 Земельного кодексу України, Цивільним кодексом України і Законами України “Про оренду землі” та “Про плату за землю”.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов’язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.ст.626-629, 632, 651 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст.13, 15, 21, 23 Закону України «Про оренду землі», який діяв на момент укладення договору між сторонами по справі, договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату тощо. Орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання, переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором оренди.

Відповідно до ч.4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», в редакції яка діє з 14 жовтня 2008 року, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення – розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» і не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.6 Законом України «Про плату за землю» ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,1.

Судом встановлено, що 25 серпня 2004 року між позивачем по справі - Тельманівською райдержадміністрацією (орендодавець) та відповідачем по справі - ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове, строком на 49 років, платне користування земельну ділянку загальною площею 33,6 га вартістю, згідно з нормативною грошовою оцінкою, 348140 гривень 2 копійки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За згодою сторін у договорі оренди встановлено розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю, що зазначено в п.п.9, 10 договору. Розмір орендної плати складає 100 гривень за 1 га земельної ділянки, що є фіксованою ставкою і не залежить від нормативної грошової оцінки наданої в оренду земельної ділянки. Договором не передбачено зміни розміру орендної плати, зокрема її обчислення з урахуванням індексів інфляції, але п.12 визначає, що розмір орендної плати переглядається один раз на три роки у разі: - зміни умов господарювання, передбаченого договором; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом.

Вирішуючи справу згідно із законом, оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні цих доказів, суд вважає, що розмір орендної плати за зазначеним договором підлягає перегляду відповідно до індексів інфляції і не може бути, з урахуванням вартості земельної ділянки на час розгляду справи, меншим ніж 0,1 відсотка від грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін.

В позовній заяві позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_4 укласти додаткову угоду до договору, в якій пункт 5-й – «об'єкт оренди» Договору оренди землі від 25 серпня 2004 року викласти в такій редакції: «нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 451893,25 гривень», пункт 9-й – «орендна плата»: орендна плата за використання земельної ділянки становить 2% від нормативної грошової оцінки 268,98 гривень за 1 гектар, тобто 9037,86 гривень на рік.

Суд вважає позов задоволенню не підлягаючим, а позовні вимоги такими, що є безпідставними і не ґрунтуються на законі, оскільки позивачем не наведено обґрунтування розміру орендної плати, зазначеній в позові, яка пропонувалася відповідачу для укладення додаткової угоди до договору. Розрахунок розміру орендної плати, наведений позивачем, є таким, що не ґрунтується на законі, яким регулюється правовідносини, що виникли між сторонами.

На підставі викладеного, ст.93 Земельного кодексу України, ст.ст.626-629, 632, 651, 792 Цивільного кодексу України, Законами України «Про оренду землі» і «Про плату за землю», керуючись ст.ст.7, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України,     суд ,

в и р і ш и в:

Тельманівській районній Державній адміністрації в позові до ОСОБА_4, третя особа відділ Держкомзему у Тельманівському районі, про зобов’язання укласти додаткову угоду до договору оренди землі, відмовити як такому, що є безпідставним і не ґрунтується на законі.

Повне рішення складено 4 грудня 2010 року, його вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 29 листопада 2010 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Тельманівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя