№ 2-72/10

                                                          Р І Ш Е Н Н Я

                                                   І м’я м        У к р а ї н и

1 жовтня 2010 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі головуючого судді Клешньова О.І.

                       при секретарі Гура О.В.,

                       з участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівка справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна та по зустрічному позову про розподіл спільного майна подружжя,

                                                       В С Т А Н О В И В :

     Позивачка звернулася до суду з позовом у якому просила розділити придбаний під час шлюбу автомобіль DAEWOO FSO LANOS TF69Y держномер НОМЕР_2, який зареєстровано на ім’я ОСОБА_3, визнавши за кожним з них право власності на ? частку означеного автомобіля.

     Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом у якому вказав, що під час шлюбу вони за спільні гроші придбали два житлових будинка у АДРЕСА_1 мікрохвильову піч, хлібопекарську піч, холодильник, пральну машину, меблевий комплект спальний, меблевий комплект «Передпокій», диван, магнітофон, столик, 60 книжок «Психологія» загальною вартістю 30 489,50 гривень. Просив розділити означене майно, визнавши за ним право власності на будинок АДРЕСА_1.

     Позивачка уточнила свої позовні вимоги і просила залишити їй будинок АДРЕСА_1, холодильник, пральну машину, меблевий комплект спальний, а автомобіль залишити відповідачу. Пояснила також, що мікрохвильова та хлібопекарські пічки, магнітофон були їй подаровані, меблевого комплекту «Передпокій» вони не купували, а придбали гарнітур для кухні. Будинок по вул. Ушинського купували за гроші її матері. Не заперечувала також, щоб інше майно, вказане у позовній заяві ОСОБА_3 залишилось йому.

     Відповідач наполягав на своїх вимогах, стверджував що автомобіль являвся його особистою власністю, за який він віддавав гроші ОСОБА_4. Означений автомобіль він продав.

     Свідок ОСОБА_4 показав, що давав ОСОБА_3 гроші і той повернув йому борг.

     Згідно з рішенням та копією свідоцтва (а.с. 7) ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 30 квітня 1999 року, 5 лютого 2010 року розірвали його у суді.

     Відповідно до довідки МРЕВ  (а.с. 9, 59). автомобіль DAEWOO FSO LANOS TF69Y держномер НОМЕР_2 станом на 10.10.2009 року було зареєстровано на ім’я ОСОБА_3.

     ОСОБА_3 отримує заробітну плату і страхові виплати (а.с. 28-32).

     Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

     30 квітня 1999 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у Горлівському міському відділі РАГСу (актовий запис № 411) зареєстрували шлюб і внаслідок ст. 36 ч.1 СК України між ними виникли права та обов’язки подружжя, які продовжувалися до 5 лютого 2010 року.

     Згідно з ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно набуте до шлюбу; майно набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

    За ствердженнями ОСОБА_2 мікрохвильова та хлібопекарські пічки були їй подаровані.

     Пояснення ОСОБА_3 про те, що вищевказані речі придбані ОСОБА_2 під час її знаходження в Росії, ствердження позивачки не спростовують і тому суд мікрохвильову та хлібопекарську пічки вважає особистою приватною власністю ОСОБА_2, яка не підлягає розділу як спільне майно подружжя.  

     Згідно з ст. 60 СК України майно набуте подружжям  за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної власності. За ст. 70 СК України частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визнано домовленістю між ними або шлюбним договором.

     За поясненнями сторін під час шлюбу вони придбали два будинки, холодильник «Снайге», пральну машину «Самсунг», меблевий комплект (спальний), магнітофон, журнальний стіл, диван, книжки з психології, автомобіль.

     Оцінка означеного майна з боку сторін збігається.

     ОСОБА_2 бажає щоб холодильник, пральна машина та меблевий гарнітур (спальний) залишились їй і ОСОБА_3 проти цього не заперечував.

     За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання права власності на холодильник, пральну машину та меблевий гарнітур підлягають задоволенню.  

     Сторонами, не зважаючи на неодноразові перерви по справі, не надано будь-яких документів щодо правомірності володіння ними будинками, площа цих будинків та їх вартість ними належним чином не визначені. Між сторонами існує протиріччя щодо назви та призначення другого меблевого гарнітуру і яких-небудь документів в обгрунтування своєї позиції жодна сторона не надала.

     Ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_3 не висловили бажання залишити собі вищевказане майно, а їх вимоги щодо розподілу будинків протилежні і не можуть бути вирішені без правовстановлюючих документів.

     ОСОБА_2 не спростовані пояснення ОСОБА_3 щодо продажу ним автомобіля. Місце знаходження автомобіля нею не визначено.

     Оскільки розділити можливо лише реально існуюче майно, суд вважає, що автомобіль не може бути предметом розподілу.

     За вказаними обставинами суд не може погодитися з позовними вимогами сторін про розподіл будинків, автомобіля, меблевого гарнітуру, дивану, магнітофону, журнального столу, книжок, вважає їх позовні вимоги в цій частині не обгрунтованими і приходить до висновку, що в задоволенні цій частини вимог повинно бути відмовлено.

     На підставі ст. ст. 36, 57, 60, 70 СК України, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 110, 209, 212-215 ЦПК України, суд

                                                            В И Р І Ш И В :

     Визнати за ОСОБА_2 право власності на холодильник «Снайге» вартістю 1 400 гривень, пральну машину «Самсунг» вартістю 1 700 гривень, меблевий комплект (спальний) вартістю 1 500 гривень.

     В решті позовних вимог ОСОБА_2  та ОСОБА_3 відмовити.

     Рішення може бути оскаржене до Донецького Апеляційного суду через Калінінський районний суд м. Горлівки протягом 10 днів.

Суддя: