Справа № 2-32/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року Центрально-Міський районний суд міста  Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі

головуючого – судді                Чумак Н.О.,

при секретарі                            Хачатурян М.Ю.,

за участю

позивача                                    ОСОБА_1;

представника позивача            ОСОБА_2

відповідача                                ОСОБА_3

представника відповідача        ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №8 приміщення суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа – Приватний нотаріус Криворізького міського округу Соболєва Людмила Анатоліївна про визнання заповіту недійсним у зв’язку з вчиненням його дієздатною особою, але яка на момент вчинення якого не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, -

В С Т А Н О В И В:

 Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа – Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Соболєва Людмила Анатоліївна про визнання заповіту недійсним у зв’язку з вчиненням його дієздатною особою, але яка на момент вчинення якого не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Позовні вимоги,на задоволенні яких в судовому засіданні наполягали позивачка та її представник  обґрунтовані тим, що рідна сестра позивачки – ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. За життя вона була власником квартири,розташованої за адресою АДРЕСА_1. Починаючи з 2002 року вона потребувала стороннього догляду, який здійснювала позивачка з 2002 року за взаємною їх згодою. 05 липня 2002 року ОСОБА_6, склала заповіт на ім’я позивачки заповіт, який було посвідчено державним нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори  Уколовою Н.М., зареєстрований в реєстрі за № 1-2305, відповідно до якого вона заповідала позивачці належну їй квартиру після її смерті. Починаючи з 2003 року стан здоров’я ОСОБА_6 став погіршуватися і станом на 19 червня 2007 року ОСОБА_6 страждала гіпертонічною хворобою 2 ступеню, астено-невротичним синдромом, кардіосклерозом.  01 серпня 2007 року відповідачка – ОСОБА_3, яка є племінницею позивачки та ОСОБА_6, зловживаючи довірою та використовуючи безпорадний хворобливий стан здоров’я ОСОБА_6, не пояснивши причин та найнявши автомобіль, запропонувала позивачці та ОСОБА_6 проїхати до Першої Криворізької державної нотаріальної контори. Коли вони з’явилися до нотаріуса Уколової Н.М. – вона побачивши, що ОСОБА_6 хвора та безпорадна людина, вчиняти будь які нотаріальні дії з нею відмовилася, посилаючись на її недієздатність.  Після цього ОСОБА_3 привезла її та ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Соболєвої Л.А., де зайшла ОСОБА_6, а позивачка залишилася за дверима нотаріуса.  Про що саме йшла мова у нотаріуса їй позивачці  відомим не було. У подальшому їй стало відомо, що саме 01.08.2007 року ОСОБА_6 у присутності відповідачки склала заповіт, відповідно до якого її квартира переходила у спадщину в рівних частках позивачці та відповідачці ОСОБА_3 Тому, позивачка вважає заповіт від 01.08.2007 року недійним, оскільки він не відображає дійсної волі ОСОБА_6, був укладений за наполяганням відповідачки та з порушенням вимог щодо форми та порядку його посвідчення.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повному об’ємі, наполягали на їх задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, суду,що померла ОСОБА_6 та позивач  ОСОБА_1 доводяться їй тітками.В травні місяці 2007 року  до неї зателефонувала  позивачка і попросила її допомоги,а саме щоб вона доглядала за ОСОБА_6оскільки сама ОСОБА_6 просила  позивачку,щоб саме вона ОСОБА_3 доглядала за нею.ОСОБА_1також сказала їй,що якщо вона відмовиться,то тоді вони відвезуть ОСОБА_6 до Будинку пристарілих.Вона погодилася і  з травня місяця 2007 року  стала доглядати за тіткою.Весь час вона перебувала у тітки,додому від»їздила лише для того,щоб отримати пенсію.Не дивлячиь на те,що тітка хворіла вона сама отримувала пенсію,спілкувалася з сусідами які до неї приходили.Тітка сама сказала їй,що вона бажає зробити заповіт на неї та свою сестру і сама зателефонувала до своєї сестри і сказала,що бажає змінити заповіт на сестру та племінницю.Про те що був заповіт  на ОСОБА_1 вона нічого не знала.До нотаріуса вони також ходили всі разом і позивачка знала,що заповіт складено на двох і не заперечувала.Між ними була домовленість що вони будуть сплачувати комунальні послуги,один місяць вона,інший ОСОБА_1.В  день посвідчення заповіту  вони також буди присутні у нотаріуса,але до кабінету нотаріуса вони не заходили.Відповідачка просила суду відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог.

Третя особа Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Соболєва Л.А. позовні вимоги не визнала,суду пояснила що в серпні місяці 2007 року нею було посвідчено заповіт від імені ОСОБА_6.При посвідченні заповіту в неї няких сумнівів з приводу стану здоров»я  ОСОБА_6 не виникало,вона сама прочитала заповіт і особисто його підписала.

Суд,вислухавши пояснення позивача та його представника,відповідача,пояснення третьої особи,пояснення свідків,дослідивши письмові матеріали справи,вважає,що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

 В судовому засіданні встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла  ОСОБА_6,яка була рідною сестрою позивачки ОСОБА_1 та тіткою відповідачки ОСОБА_3

 За життя  ОСОБА_6 була власником квартири АДРЕСА_1

 05 липня 2002 року ОСОБА_6 все її майно,де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося  і взагалі все те,що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право,заповідала позивачці ОСОБА_1.Заповіт було посвідчено  державним нотаріусом  Першої Криворізької державної нотаріальної контори Уколовою Н.М.,зареєстрованого в реєстрі № 1-2305.

 В зв»язку з похилим віком та станом здоров»я ОСОБА_6 потребувала сторонньої допомоги.

Як вбачається з довідки комунального закладу «Міської лікарні №3» /а.с.12/ вбачається,що ОСОБА_6перебувала на обліку з приводу гіпертонічної хвороби,астено- невротичного синдрому,ішемічної хвороби серця.

 Згідно довідки Криворізького психоневрологічного диспансеру від 19 березня 2008 року №564 /а.с.20/ ОСОБА_6  з 1992 року  знаходиться під наглядом  лікаря психіатра з приводу рекурентного депресивного розладу.  

Як встановлено в судовому засідання,починаючи з травня 2007 року за проханням самої ОСОБА_6 та позивачки ОСОБА_1 відповідачка  стала проживати разом з ОСОБА_6 та доглядати за нею.Ці обставини в судовому засіданні підтвердили як сама позивачка  так і свідки  ОСОБА_8,ОСОБА_9,

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила,що вона працює дільничим лікарем терапевтом третьої міської лікарні в якій на обліку перебувала ОСОБА_6.з приводу  гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця.На протязі року вона 2-3 рази  проходила обстеження в лікарні та один раз на рік проходила курс лікування в стаціонарі.Вона скаржилася  на слабкість,запаморочення,приймала заспокійливі ліки,але вона її впізнавала,пам»ятала як звати,орієнтувалася  у часі та просторі, знала який рік,година.

Аналогічні пояснення в судовому засіданні дала і свідок ОСОБА_11,медична сестра третьої міської лікарні.

 Свідок ОСОБА_12 суду пояснила,що вона працює листоношею поштового відділення  №99 з 2005 року і приносила ОСОБА_6.пенсію.Вона завжди її впізнавала,відкривала двері,по квартирі пересувалася сама,повільно.Особисто розписувалася у відомостях,хоча в неї тремтіли руки.Нічого дивного в її діях вона не помічала.

Згідно висновку  Комунальної установи «Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні» відділення судово-психіатричих експертиз від 10  червня 2010 року  вбачається,що  ОСОБА_6 в період часу, тобто на момент  складання заповіту 01 серпня 2007 року проявляла ознаки інтермісії при рекурентному депресивному розладі.За своїм  психічним станом в той період часу вона могла  розуміти значення своїх дій та керувати ними/а.с.132-134/.

   01 серпня 2007 року   ОСОБА_6  належну їй квартиру,розташовану за адресою АДРЕСА_1 заповідала  позивачці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по Ѕ частині кожному.Заповіт було  посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Соболєвою Л.А. та зареєстрований в реєстрі за № 3051.

   Згідно вимог ст. 1233 Цивільного кодексу України  заповіт це  особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті.Кожна дієздатна особа має право розпоряджатися належним їй майном на випадок смерті шляхом складання заповіту.

  Згідно ст.1235 Цивільного кодексу  заповідач може призначити своїм спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних,родинних відносин,а також інших учасників цивільних відносин.

 Стаття 1254 Цивільного кодексу України передбачає,що заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт.Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт.Заповіт який  було складено пізніше скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині в якій він йому суперечить.Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту,який заповідач склав перед ним.

  Згідно ст.1247 Цивільного кодексу України заповіт складається у письмовій формі,із зазначенням місця та часу його складання.Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.Якщо особа не може особисто підписати заповіт,він підписується відповідно до частини четвертої ст.207 цього Кодексу.Як пояснила в судовому засіданні приватний нотаріус Соболєва.Л.А. і як вбачається з самого заповіту ОСОБА_6.особисто прочитала та підписала заповіт/а.с.6/.

  Згідно ч.3 ст.10  та ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та  заперечень,крім випадків,передбачених ЦПК України.Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог заявила,що їй не було відомо, що саме 1 серпня 2007 року її сестра склала заповіт на неї та племінницю,про який  вона дізналася пізніше,що під час посвідчення заповіту  її сестра за своїм станом здоров»я не могла усвідомлювати своїх дій та керувати ними,за своїм станом здоров»я,що заповіт не відповідає її волі,посвідчений з порушенням вимог щодо його форми та порядку посвідчення.Але вказані обставини спростовуються матеріалами справи та поясненнями  свідків і самої позивачки.Будь яких доказів того,що під час посвідчення заповіту були допущені порушення щодо вимог його форми та порядку  його посвідчення позивачем судові не надано.

  Тому суд вважає,що в даному випадку підстав для визнання заповіту ОСОБА_6від 01 серпня 2007 року,посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Соболєвою Л.А. та зареєстрованого в реєстрі №3051 на ім»я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не вбачається.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 131, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 225,1247,1254,1233 Цивільного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа – Приватний нотаріус Криворізького міського округу Соболєва Людмила Анатоліївна про визнання заповіту недійсним у зв’язку з вчиненням його дієздатною особою, але яка на момент вчинення якого не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду  Дніпропетровської області через районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Суддя         Чумак Н.О.