Справа 22-1224 /2006р. Категорія - цивільна
Головуючий у першій інстанції Пошкурлат О.М. Доповідач: ГУБАР B.C.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2006 року Місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Головуючого - судді: Іваненко Л.В.
суддів: Губар B.C., Шемець Н.В.
при секретарі: ПАЦ Т.М.
З участю: Переяслівця В.М.-представника позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Полтаврибгосп" на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Полтаврибгосп" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
У березні 2006 року ОСОБА_1 звернув в суд з позовом до ВАТ „Полтаврибгосп" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 грудня 2005 року, близько 11-20 год., він на власному автомобілі марки „Мерседес-Бенц" д.н. НОМЕР_1, рухався в м.Прилуки по вул.Ярмарковій у напрямку вулиці Костянтинівської. На перехресті вулиць Ярмаркової та Костянтинівскької відбулось зіткнення його автомобіля з автомобілем марки ЗІЛ 431412, д.н. НОМЕР_2, належного відповідачеві, під керуванням водія ОСОБА_2. Згідно довідки другого міжрайонного відділення ДАІ при ВДАІ УМВС України в Чернігівській області зазначена ДТП сталася внаслідок невиконання водієм автомобіля ЗІЛ п. 16.11. Правил дорожнього руху України.
Постановою судді Глобинського району Полтавської області водія ВАТ „Полтаврибгосп" ОСОБА_2, який визнав свою вину у вчиненому пправопорушенні, за порушення Правил дорожнього руху України притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_2, автомобілю позивача завдані значні механічні пошкодження. Відповідно до висновку спеціаліста № 167/05 від 28.12.05. вартість відновлюваного ремонту автомобіля позивача марки „Мерседес-Бенц" станом на 21.12.05. становила 5639,60 грн. Позивач стверджує, що йому спричинена також моральна шкода, яку позивча оцінює у 2000 грн., оскільки відповідач та водій ОСОБА_2 ухилялись від проведення огляду автомобіля для визначення розміру спричиненої позивачеві матеріальної шкоди, відмовились проводити та оплачувати ремонт автомобіля, протиправно порушивши право власності позивача.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов"язків. Згідно до ч.2 ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь на відшкодування спричиненої матеріальної шкоди 5639,60 грн., 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, та судові витрати, пов"язані з розглядом справи.
В судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди та просив стягнути з відповідача на користь його довірителя 12227,76 грн. матеріальної шкоди та іншу частину позовних вимог повністю підтримав.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 26 травня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. З відкритого акціонерного товариства „Полтаврибгосп" на користь ОСОБА_1 стягнуто відшкодування матеріальної шкоди 11856,76 грн., 156 грн. витрат на проведення калькуляції по ремонту автомобіля, 215 грн. вартості інформаційно-обчислювальних послуг по визначенню розміру матеріальних збитків, 156,39 грн. повернення витрат по сплаті державного мита, а всього -12384,15 грн. 15 коп. та на користь держави державне мито у сумі 121,69 грн. В частині позову про відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
В апеляційній скарзі відкрите акціонерне товариство „Полтаврибгосп" просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду від 26 травня 2006 року , оскільки оскаржуване рішення вважає незаконним і необгрунтованим внаслідок неповного і неправильного встановлення обставин, які мають значення по справі та стверджує, що судом також неповно досліджені докази по справі і їм дана неправильна оцінка, порушені норми матеріального та процесуального права. Рішення суду в частині відмови позивачеві у відшкодуванні спричиненої моральної шкоди апелянтом не оскаржується.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та адміністративної справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає і має бути відхилена за таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 грудня 2005 року, близько 11год. 20хв. в м.Прилуки на перехресті вулиць Ярмаркової та Костянтинівської
сталося зіткнення автомобіля „Мерседес-Бенц" д.н. НОМЕР_1, яким керував позивач, з належним відповідачеві автомобілем ЗІЛ 431412 д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який з ВАТ „Полтаврибгосп" перебуває у трудових правовідносинах. Згідно довідки другого міжрайонного відділення ДАІ при ВДАІ УМВС України в Чернігівській області дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок не виконання водієм ОСОБА_2 п.16.11. Правил дорожнього руху України. Постановою судді Глобинського районного суду від 02 лютого 2006 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні ДТП, яка сталася 17.12.05., та притягнутий до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 34 грн. Зазначена постанова суду набула законної сили і є преюдиціальною при розгляді даного спору.
Наявні у справі докази переконують апеляційний суд у тому, що обставини справи повно і правильно встановлені судом першої інстанції; вірно визначені правовідносини, які виникли між сторонами і їм дана вірна юридична оцінка відповідно до вимог ст.ст. 1172 , 1187 ЦК України і доводів на їх спростування апеляційна скарга не містить. Суд правильно визнав допустимим доказом по справі калькуляцію СП „Автомобільний Дім України -Мерседес-Бенц", якою визначено вартість ремонту пошкодженого автомобіля, належного позивачеві - 11856,76 грн. і доказів на спростування цієї суми шкоди апеляційна скарга не містить, і апеляційному суду відповідачем такі докази не надавались.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідач був позбавлений можливості надати суду першої інстанції необхідні докази, оскільки ці твердження апелянта спростовуються матеріалами справи і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Відповідачем апеляційному суду не представлено ніяких доказів, які не були досліджені судом першої інстанції та які могли б вплинути на вирішення спору по суті.
Доводи скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки відповідно до ст. З08 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Апеляційним судом не встановлено таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвели або могли б призвести до неправильного вирішення спору між сторонами, або таких, що тягнуть за собою безумовне скасування судового рішення.
Рішення ухвалене на основі повно, всебічно і об"єктивно з"ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Апелянтом не наведено достатніх доказів, які б давали передбачені законом підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями: 303, 304 , 307, 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, апеляційний суд,-
УХ ВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Полтаврибгосп" відхилити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.