Справа № 22ц-1217/2006                         Головуючий у першій інстанції -

Косач І.А.

Категорія - цивільна         Доповідач - Мельниченко Ю.В.

УХВАЛА

Іменем України

17 серпня 2006 року                                                                  м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі:

головуючого - судді Євстафіїва O.K.

суддів        Мельниченка Ю.В., Редьки А.Г.

при секретарі     Гавриленко Ю.В.

з участю сторін та представника відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1   на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 01 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Приватного підприємства "Адва" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2005 року ОСОБА_2  звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь 12554,60 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями, 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 264 грн. в рахунок відшкодування витрат за послуги експертів. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 13.08.04р. близько 16 год. 15 хв. по вул.Щорса сталась ДТП, яка полягала в тому, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Фольксваген-Пассат", виконуючи маневр прямо заборонений Правилами дорожнього руху, спричинив зіткнення з автомобілем "Альфа-Ромео", яким керував позивач, в результаті чого транспортні засоби отримали пошкодження. Відсутність вини ОСОБА_2  в даному ДТП була підтверджена проведеною прокуратурою м.Чернігова перевіркою, а також протестом першого заступника прокурора м.Чернігова Кузьменка О.М. на протокол НОМЕР_1, в якому  вимагалось даний протокол скасувати як незаконний, привести його у відповідність із чинним законодавстовм, провівши повторний огляд місця події із залученням всіх очевидців і учасників ДТП та встановити винуватців ДТП. За висновком акту автотоварознавчої експертизи № ЧК-603 від 16.09.04р. сума матеріальної шкоди, заподіяної позивачу як власнику автомобіля складає 12554 грн. 60 коп.

Оскаржуваним рішенням суду позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ПП "Адва", ЗАТ "УАСК "АСКО" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2    12554 грн. 60 коп. відшкодування матеріальних збитків. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2    500 грн. у відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_2    264 грн. у відшкодування витрат за проведення автотоварознавчої експертизи та 136 грн. 69 коп. сплаченого судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр" витрати з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить скасувати вищевказане рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2. Свої вимоги мотивує тим, що суд при прийнятті рішення не врахував, що саме позивачем були порушені вимоги п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, тобто він сам не врахував дорожньої обстановки, при цьому не вибрав безпечної дистанції та швидкості для руху. В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.03.06р., на яку суд посилається як на доказ вини ОСОБА_1, жодного слова не сказано, що він якимось чином створив перешкоди в русі саме позивачу. Навпаки, в цій постанові вказано, що саме позивач порушив ПДР України, що призвели до вказаної ДТП. ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду і в частині відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки в даній ДТП його вини немає.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції вірно визначивсь, що з вини відповідача ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода.   В судовому засіданні було встановлено, що 13.08.2004 року біля 16 год. 15 хвилин в м.Чернігові по вул.Щорса з боку вул.Ціолковського в напрямку вул.Толстого по лівій смузі рухався автомобіль ГАЗ-32213 д.н.з.  НОМЕР_2   під керуванням водія   ОСОБА_3.  В попутному напрямку позаду автомобіля ГАЗ 32213 по лівій смузі рухався автомобіль марки „Альфа-Ромео" д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2 - позивача по справі. Водію автомобіля ГАЗ 32213   ОСОБА_3  в районі будинку АДРЕСА_1 було створено аварійну обстановку, а саме: в безпосередній близькості від його автомобіля з правої смуги раптово почав виконувати маневр перестроювання до лівої смуги автомобіль „Фольксваген-Пассат" д.н.з. НОМЕР_4  під керуванням ОСОБА_1. Щоб уникнути зіткнення з автомобілем „Фольксваген", водій ОСОБА_3  почав міняти напрямок руху до правої смуги, по якій рухався автомобіль ВАЗ-21061 д.н.з. НОМЕР_5   під керуванням  ОСОБА_4, і який був вимушений пригальмувати, щоб уникнути зіткнення з автомобілем ГАЗ-32213. Після перестроєння автомобіля ГАЗ-32213 в правий ряд, рухавшийся за ним автомобіль „Альфа-Ромео" під керуванням позивача по справі ОСОБА_2, зіткнувсь з автомобілем „Фольксваген-Пассат", який знаходився уже на лівій смузі руху. Зіткнення трапилось внаслідок порушення водієм автомобіля „Фольксваген-Пассат"   ОСОБА_1   п.п. 10.1; 10.3 ПДР України.

Вищевикладене підтверджується показаннями свідків: ОСОБА_3.; ОСОБА_4 ; постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.03.2006 року; матеріалами адміністративної справи №3-8772 відносно ОСОБА_1   та іншими матеріалами справи, що були досліджені в судовому засіданні.

На підставі цих доказів суд дійшов вірного висновку, що безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди стало невиконання водієм  ОСОБА_1  вимог п.п. 10.1; 10.3 Правил дорожнього руху, а саме: ОСОБА_1  перед перестроюванням не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також не надав дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися. Порушення водієм ОСОБА_1   зазначених пунктів Правил дорожнього руху і є причинним зв"язком і умовою виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.

Цими ж доказами підтверджується, що посилання відповідача по справі ОСОБА_1  на порушення позивачем  ОСОБА_2  п.п.12.1; 13.1 ПДР України щодо вибору безпечної швидкості руху та недотримання водієм безпечної дистанції і безпечного інтервалу руху безпідставні, оскільки позивач по справі ОСОБА_2  рухався за автомобілем ГАЗ-32213, відносно якого дотримувавсь зазначених пунктів ПДР України і не міг передбачити порушення ПДР України та створення аварійної ситуації відповідачем  ОСОБА_1, який рухався попереду автомобіля ГАЗ 32213.

Апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1  і, а за наявності вини судом першої інстанції правильно визначено розмір та стягнуто з відповідача ОСОБА_1 а користь позивача ОСОБА_2  заподіяну матеріальну та моральну шкоду, а також судові витрати по справі.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, постановленим без порушення норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду М.Чернігова від 01 червня 2006 року залишити без змін.  Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.