Справа № 22ц-1247/2006                         Головуючий у першій інстанції -

Зінченко С.П.

Категорія - цивільна         Доповідач - Мельниченко Ю.В.

УХВАЛА

Іменем України

17 серпня 2006 року                                                                  м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі:

головуючого - судді Євстафіїва O.K.

суддів        Мельниченка Ю.В., Редьки А.Г.

при секретарі          Пільгуй Н.В.

з участю сторін, представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 15 червня 2006 року по справі за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року  ОСОБА_1 пред"явила позов до ОСОБА_2, у якому просила стягнути на її користь 550 грн. майнової шкоди та 2000 грн. моральної шкоди. Свої вимоги вона обґрунтовувала тим, що постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 30.01.06р. ОСОБА_2 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.З56 КК України. Відповідач самовільно, навмисно, без попередження зрізав колонку загального користування, а шахту закрив. Позивачка та її неповнолітній онук, ОСОБА_3   залишились без води. ОСОБА_3  заподіяна моральна шкода у розмірі 1000 грн., заподіяну їй моральну шкоду позивачка оцінює в 1000 грн. Також позивачці заподіяна майнова шкода у розмірі 550 грн.

Оскаржуваним рішенням суду в позові ОСОБА_1  відмовлено. Судом  першої інстанції встановлено,  що частина земельної ділянки під  загальним двором за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться в спільному користуванні сторін. В 1991 році на зазначеній земельній ділянці за особисті кошти відповідач побудував дворову водопровідну колонку, якою користувалися сторони до літа 2005 року. Факт належності дворової колонки відповідачу підтверджується копією робочого проекту  НОМЕР_1. В листопаді 2005 року відповідач отримав дозвіл на будівництво водопроводу в свою частину будинку. Відповідно до технічних умов НОМЕР_2, ввід до експлуатації водопровідного вводу можливий тільки при умові демонтажу дворової водопровідної колонки. Згідно ст.319 ЦК України відповідач на законних підставах розпорядився дворовою водопровідною колонкою на свій розсуд. Таким чином, позивачка відповідно до ст.60 ЦПК України не довела ті обставини, на які вона посилалася, як на підставу своїх вимог, а тому в позові необхідно відмовити.

В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 просить скасувати вищевказане рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. При цьому вона посилається на те, що суд зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи. Так, суд зазначає, що факт належності дворової колонки відповідачу підтверджується копією робочого проекту, але сама колонка була проведена спільними зусиллями всіх мешканців квартири НОМЕР_3  і двір, на території якого знаходилась колонка загального користування, був залишений судом в загальному користуванні відповідно до ухвали Новозаводського районного суду м.Чернігова від 22.08.2000р. Суд не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме: ст.28 КПК України, відповідно до якої закриття справи з підстав, зазначених у ст.ст.7 і 7-1 цього кодексу, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам. Кримінальна справа відносно відповідача була закрита саме на підставі ст.7 КПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, сторін, представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно визначивсь, що спірна водопроводна колонка належить ОСОБА_2. Даний факт підтверджується копією робочого проекту НОМЕР_1 (а.с.24-31), а також копією постанови про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_2 (а.с.5), зі змісту якої вбачається, що дана колонка належить йому на праві приватної власності. Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Крім того, ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 22 серпня 2000 року (а.с.6) визначено, що двір залишається в загальному користуванні, мова про колонку в ній не йдеться.

Колегія  суддів  вважає  рішення  суду  першої  інстанції  законним  та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 15 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.