Справа №1-422/10

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 вересня 2010 року     Київський районний суд м. Полтави в складі:

                                                   головуючого судді Антонова А.В.,

                                                   при секретарі Кононенко О.П.,

                                                   за участю прокурора Храпко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м.Полтави, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, не працюючого, в силу ст.89 КК України - не судимого, проживаючого: АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1  КК України,

В С Т А Н О В И В:

08.04.2010 року близько 9-00 год. ОСОБА_1 перебуваючи на території домогосподарства ОСОБА_2, що за адресою : АДРЕСА_2 умисно, з корисливою метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу викрав металевий контейнер для харчових продуктів, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 450 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1, свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та показав, що 07.04.2010 р. він працював у будинку свого сусіда ОСОБА_2., що по АДРЕСА_2 та допомагав розбирати димохід. 08.04.2010 р. він прийшов щоб отримати гроші за роботу, але сусіда не було вдома. Оскільки йому були потрібні гроші він вирішив викрасти з подвір»я металевий харчовий контейнер та продати його. Викрадений контейнер він продав невідомому чоловіку за 32 грн., а гроші витратив на власні потреби. У скоєному  щиро розкаюється, просить суд суворо не карати, оскільки завдану шкоду повністю відшкодував.

Визнані в суді підсудним фактичні обставини справи у відповідності до ст. 299 КПК України судом не досліджувалися, свідки не допитувалися.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного, який характеризується позитивно.

В силу ст. 66 КК України обставини, що пом’якшують покарання підсудного – щире каяття, відшкодування завданого збитку.

В силу ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудного – відсутні.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Враховуючи те, що ОСОБА_1, щиро розкаюється у скоєному, в силу ст.89 КК України не судимий, характеризується позитивно, скоїв злочин, що не є тяжким, завдану шкоду злочином повністю відшкодував суд приходить до висновку, про можливість виправлення підсудного без відбування покарання.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1, від призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 1 року  не вчинить нового злочину.

Зобов”язати ОСОБА_1, протягом іспитового строку періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи і повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили залишити попереднім – у вигляді підписки про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

      Головуючий                                                                                        Антонов А.В.