Справа №1-214/10

В  И  Р  О  К  

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 25 листопада 2010 року     Київський районний суд м. Полтави в складі:  

головуючого судді Антонова А.В.,

при секретарі Кононенко О.П.,

за участю прокурора Каралаш Ю.В.,  

та адвоката ОСОБА_1,  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про обвинувачення  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Єреван, вірменки, громадянки України, освіта середня спеціальна, не одруженої, працюючої приватним підприємцем, раніше судимої 15.06.2007 р. Леніським районним судом м.Полтави за ст.ст.190 ч.1, 190 ч.2, 357 ч.3, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України до 2 р. обмеження волі, звільнена від покарання на підставі ст.74 ч.4 КК України, проживаючої в АДРЕСА_1,

 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2,  ст.358 ч.2 КК України,  

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Руденківка, Новосанжарського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта неповна вища,  розлученого, не працюючого, в силу ст.89 КК України - не судимого, проживаючого в АДРЕСА_2,

 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2, ст.358 ч.2, ст.358 ч.3 КК України,  

 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця с.Колотії, Решетилівського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня,  розлученого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_3,

 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2, ст.358 ч.2, ст.358 ч.3 КК України,  

В С Т А Н О В И В:  

        15.01.2008 р. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, умисно, з корисливою метою власного збагачення прибули до філії КБ «ПриватБанк» за адресою м.Полтава, вул.Ватутіна,2 ОСОБА_2, надала раніше придбаний нею паспорт серії НОМЕР_1 ОСОБА_5, в якому вклеїла фотокартку ОСОБА_3 та ідентифікаційний код ОСОБА_5, після чого ОСОБА_3 видаючи себе за ОСОБА_5 повідомив співробітнику фінансової установи завідомо неправдиві дані про місце проживання, роботи, контактні телефони та відсутність інших кредитів.  

ОСОБА_3, використовуючи підроблений паспорт ОСОБА_5 та ідентифікаційний код  ОСОБА_5, не маючи намірів на повернення кредиту відкрив в ЗАТ КБ «ПриватБанк» кредитний рахунок на суму 5000 грн. та кредитний картковий рахунок «Товари в розстрочку» на суму 1000 грн., якими шляхом обману та зловживання довірою заволодів разом з ОСОБА_2, перевівши у готівкову форму.

        23.01.2008 р. ОСОБА_2, повторно, з корисливою метою власного збагачення, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прибули до філії КБ «ПриватБанк» за адресою: м.Полтава, вул.Ватутіна,2. ОСОБА_2 отримала у невстановленої слідством особи паспорт серії НОМЕР_2 ОСОБА_6, в якому вклеїла фотокартку ОСОБА_4 та ідентифікаційний код ОСОБА_6 і надала документи ОСОБА_4 Після цього ОСОБА_4, видаючи себе за ОСОБА_6 разом з ОСОБА_3, який при цьому видавав себе за його родича та відволікав увагу співробітника фінансово-кредитної установи, повідомили завідомо неправдиві дані про відсутність кредитів, місце проживання, контактні телефони та місце роботи.  

ОСОБА_4 використовуючи підроблений паспорт та ідентифікаційний код ДПІ ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрили в КБ «ПриватБанк» кредитний рахунок на суму 5000 грн., якими заволоділи та використали на власний розсуд, чим спричинили ЗАТ КБ «ПриватБанк» матеріальної шкоди.  

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2, свою вину у вчиненому злочині не визнала та показала, що ОСОБА_3 познайомив її з ОСОБА_7, у якого дружина працює в «ПриватБанку» та запропонував оформляти фіктивні кредити на підставних людей по підробленим паспортам. Своїй знайомій ОСОБА_8 вона не казала, що їй необхідні паспорта за винагороду для отримання кредитів. 15.01.2008 р. ОСОБА_8 не передавала їй паспорт гр.ОСОБА_5, і вона не віддавала ОСОБА_3 ніяких паспортів. Пізніше, 20.01.2008 р. ОСОБА_3 сказав, що в нього є паспорт на ім»я ОСОБА_6, та запропонував їй та ОСОБА_4 отримати кредит, що вони і зробили. Собі вона грошей не брала. Додатково пояснила, що була таємним агентом та виконувала спеціальне завдання органів внутрішніх справ по розкриттю злочинів в сфері банківської діяльності.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині  визнав частково та показав, що познайомився з ОСОБА_2, давно та знав, що вона займається отриманням фіктивних кредитів на підставних осіб. Десь 13.01.2008 р. вона попросила в нього фотокартку для підробки паспорта і отримання кредиту. Він погодився і надав, а 15.01.2008 р. зустрівся з нею біля відділення ПриватБанку, що на пл.Зигіна. Вона дала йому підроблений паспорт гр.ОСОБА_5 та документ на отримання готівки. Він отримав в касі 5000 грн., які віддав ОСОБА_2, а вона дала йому 500 грн. Приблизно через кілька днів вона знову зателефонувала йому та попросила підшукати чоловіка, на якого можна отримати кредит. Він запропонував свого знайомого ОСОБА_4 23.01.2008 р. зустрівся з ним та ОСОБА_2, Після того як було переклеяно в паспорті фотокартка, ОСОБА_4 було отримані в “Приватбанку” гроші в сумі 5000 грн., які віддали ОСОБА_2, а ОСОБА_4 отримав 200 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у скоєнні злочину визнав повністю та показав, що ОСОБА_3 познайомив його з ОСОБА_2, та запропонували отримати винагороду за те, що він по підробленим документам отримає кредит, а гроші віддасть їм. Оскільки йому були потрібні гроші, а кредит гасити не треба було, він погодився та дав їм свою фотокартку для підроблення паспорта. ОСОБА_2 одразу при них вклеїла фотографію ОСОБА_4 в паспорт на ім»я ОСОБА_6 та розказала куди підходити, що говорити. 23.01.2008 р. він зустрівся з ними та отримав підроблений паспорт та картку ДПІ на ім»я ОСОБА_6 З цими документами він пішов до відділення банку та отримав грошові кошти в сумі 5000 грн., які віддав ОСОБА_2. За це він отримав від неї 200 грн., які витратив на власні потреби. У скоєному щиро розкаюється, просить суд суворо не карати.  

Представник цивільного позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» в судовому засіданні уточнені цивільні позови підтримав, просив задовольнити.

Крім показань підсудних їх вина у скоєнні злочинів підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків :

-   ОСОБА_9, який пояснив, що працює таксистом на власному автомобілі. 23.01.2008 р. ОСОБА_2 викликала його по телефону, вони поїхали забрали ОСОБА_3, а потім поїхали до Ватутінського торгового дому, де в автомобіль сів ОСОБА_4 ОСОБА_2 переклеїла в паспорт фотографію ОСОБА_4 та дала йому документи та номера телефонів. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 пішли до відділення банку, а через деякий час повернулися і всі поїхали на пл.Зигіна, де отримали у банку гроші в сумі 5000 грн., які віддали ОСОБА_2. Вона за це дала ОСОБА_4 200 грн. Після цього ОСОБА_3 і ОСОБА_4 він відвіз до кафе “Ботанік” обідати, а сам поїхав працювати далі.

-   ОСОБА_6, який пояснив, що 18.01.2008 р. виявив, що у нього з пакету зникла сумка з усіма документами, в тому числі і паспортом громадянина України. Після цього він одразу звернувся до Київського РВ ПМУ та повідомив про викрадення документів. Наступного дня йому зателефонувала невідома жінка та повідомила, що знайшла його документи. Таким чином йому було повернуто посвідчення машиніста, технічний паспорт на автомобіль КРАЗ. Ідентифікаційний код він втратив ще в 2007 році. Паспорт знайти не вдалося. Потім від працівників міліції дізнався, що на його ім”я, був отриманий кредит.  

-   ОСОБА_10, яка пояснила, що в 2008 р. працювала у представництві «ПриватБанку» в Ватутінському торговому домі за адресою : м.Полтава, вул.Ватутіна,2. В її обов’язки входило оформлення документів на видачу кредитів громадянам. При оформленні 15.01.2008 р. кредиту на ім»я ОСОБА_5 до неї звернувся чоловік, який надав паспорт та код платника податку, з метою отримання кредиту. Вона зробила з документів ксерокопії, які він завірив своїм підписом. Після цього вона відправила запит на кредит до головного офісу, який дав дозвіл на видачу кредиту, і дала заяву для заповнення. Потім видала сертифікат на отримання готівки. Приблизно через тиждень вона бачила цього чоловіка в магазині з іншою особою. Вони оформляли кредит у її напарниці.

-   ОСОБА_7, який пояснив, що в грудні 2007 р. познайомився з ОСОБА_2 Оскільки його дружина працювала в ПриватБанку, то ОСОБА_2 просила його допомогти їй отримати кредит, але він відмовився, бо не хотів турбувати дружину. Через деякий час він знову зустрів  ОСОБА_2 з ОСОБА_8 Вони показали йому кілька паспортів та просили допомогти оформити на них кредити. Він відмовився, і просто сказав, що зараз кредити дають по спрощеній системі – необхідно пред’явити паспорт і ідентифікаційний код і щоб ОСОБА_2 сама зверталась до банку з метою отримання кредиту.

-   ОСОБА_11, який пояснив, що дійсно з ОСОБА_2, була бесіда з метою отримання інформації про злочини у сфері банківської діяльності, та було роз”яснено про громадянський обов”язок повідомлення про злочини. ОСОБА_2 не була офіційно залучена до співпраці з органами внутрішніх справ. Це була її власна ініціатива, вона мала б повідомляти лише про осіб, які займаються оформленням фіктивних кредитів, а не провокувати чи схиляти до скоєння злочинів, а тим більше брати участь у вчиненні злочину.

-   ОСОБА_12, який дав аналогічні показання.

Крім того, вина підсудних підтверджується оголошеними в судовому засіданні показаннями свідків:

- ОСОБА_8, яка пояснила, що в 2008 р. їй були потрібні гроші на операцію і в зв’язку з цим вона вирішила взяти кредит. Але оскільки реєстрація в неї була не міська, їй відмовляли. Випадково вона познайомилася з ОСОБА_2, яка сказала що має знайомих в банку і пообіцяла їй допомогти. Для цього попросила дістати кілька паспортів. Приїхавши додому ОСОБА_8 запропонувала своєму племіннику ОСОБА_5 дати на кілька днів свій паспорт та ідентифікаційний код за грошову винагороду, на що він погодився і приніс ще й паспорт свого товариша Усенка. Наступного дня вона віддала ці паспорта ОСОБА_2. Через кілька днів, приїхавши в Полтаву вона попросила її повернути паспорта, але ОСОБА_2 сказала що загубила їх і дала по 400 грн. за кожен, на відновлення. Пізніше ОСОБА_2 повідомляла їй, що в неї близько 10 паспортів і потрібні люди, які б ходили в банк для оформлення кредитів, пропонувала взяти фіктивний кредит на її чоловіка, але вона відмовилася.  (т.2 а.с.115-116, 231-233),

- ОСОБА_13, яка пояснила, що працювала в «ПриватБанку» на посаді кредитного експерта. Її робоче місце було в Ватутінському торговому домі за адресою : м.Полтава, вул.Ватутіна,2. Для оформлення кредиту на ім»я ОСОБА_6 до неї звернулося двоє чоловіків, один з яких надав паспорт та ідентифікаційний код на ім»я ОСОБА_6, а інший представився його родичем і розпитував про умови отримання кредиту. Цього чоловіка вона бачила раніше, коли він оформляв кредит у її колеги. Тоді він представлявся ОСОБА_5, а цього разу Кустолом, що одразу привернуло її увагу. Отримавши сертифікат на отримання готівки чоловіки пішли. (т.1 а.с.51-52),

- ОСОБА_5, який пояснив, що в січні 2008 р. він зустрівся з ОСОБА_8, яка запропонувала дати його паспорт на кілька днів за певну винагороду. Він погодився і дав їй паспорт та ідентифікаційний код. А через тиждень ОСОБА_8 йому повідомила, що паспорт загубився і дала 400 грн. на відновлення паспорта. Про те, що на нього було оформлено фіктивний кредит він дізнався від працівників міліції (т.1 а.с.129),

Вина підсудних також підтверджується оголошеними і дослідженими в судовому засіданні :

-   даними протоколу огляду від 13.03.2008 р., згідно яких у ОСОБА_4 вилучено паспорт громадянина України з ознаками підробки (т.1 а.с.34),

-   даними висновку техніко-криміналістичної експертизи №290 від 24.04.2008 р., згідно якого в паспорті громадянина України на ім»я ОСОБА_4 маються зміни початкового змісту, що виражені в повторному вклеюванні фотокартки на 1-й сторінці, (т.1 а.с.45-47),

-   даними довідки ВАТ «Полтавакондитер» від 15.04.2008 р. про те, що гр.ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на даному підприємстві ніколи не працювали (т.1 а.с.56),

-   даними висновку судово-почеркознавчої експертизи №414 від 18.06.2008 р., згідно якого рукописні записи в документах кредитної справи на ім»я ОСОБА_6 виконані ОСОБА_4 (т.1 а.с.200-202),

-   даними висновку судово-почеркознавчої експертизи №407 від 24.07.2008 р., згідно якого рукописні записи в документах кредитної справи на ім»я ОСОБА_5 виконані гр.ОСОБА_3, (т.1 а.с. 153),

-   даними довідки слідчого про результати перевірки телефонних номерів вказаних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в заявах-анкетах (т.2 а.с.12,13),

-   та іншими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності.      

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд критично оцінює показання підсудної ОСОБА_2, розцінюючи їх як обраний нею спосіб захисту, та намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне. Посилання підсудної на те, що вона була таємним агентом органів внутрішніх справ та виконувала їх спеціальне завдання по розкриттю злочину, спростовуються показаннями свідків ОСОБА_11, та ОСОБА_12, які пояснили що ніяких доручень з цього приводу ОСОБА_2, не давали, а також посилання підсудної на те, що вона не брала паспортів, не переклеювала в них фотокартки та не отримувала винагороду за отримані фіктивні кредити протирічать показанням підсудного ОСОБА_4, який як під час досудового так і судового слідства давав стабільні показання, що саме ОСОБА_2, вчиняла активні дії у вчиненні злочину, а саме переклеювала фотокартку в паспорті, проводила подробний інструктаж по отриманню фіктивного кридиту, та розраховувалася з ним після отримання фіктивного кридиту у банківській установі. Також показання ОСОБА_2, спростовуються в цілому показаннями свідків і у суду немає ніяких сумнівів у їх правдивості, а тому суд вважає зібрані по справі докази об”єктивними та достатніми та кваліфікує дії ОСОБА_2, за ст.190 ч.2 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, повторно, та за ст.358 ч.2 КК України, як підроблення документу, з метою використання його підроблювачем та іншими особами, повторно, за попередньою змовою групою осіб. Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує  за ст.190 ч.2 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, повторно, та за ст.358 ч.2 КК України, як підроблення документу, з метою використання його підроблювачем та іншими особами, повторно, за попередньою змовою групою осіб та за ст.358 ч.3 КК України, як використання завідомо підробленого документу. Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 190 ч.2 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, та за ст.358 ч.2 КК України, як підроблення документу, з метою використання його підроблювачем та іншими особами, за попередньою змовою групою осіб та за ст.358 ч.3 КК України, як використання завідомо підробленого документу.

При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи підсудних, які характеризуються позитивно.  

В силу ст. 66 КК України обставини, що пом’якшують покарання підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 є щире каяття, підсудної ОСОБА_2 - відсутні.

В силу ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудних - відсутні.

Згідно медичного висновку підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не потребують примусового лікування від залежності до психотропних речовин.

Заявлений цивільний позов по справі підлягає задоволенню в повному обсязі.

   Враховуючи те, що підсудні характеризуються позитивно, не судимі, ОСОБА_3, ОСОБА_4, щиро розкаюються у скоєних злочинах, скоїли злочини, що не є тяжкими, суд приходить до висновку, про можливість їх виправлення без відбування покарання.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -  

     З А С У Д И В:  

  ОСОБА_2   визнати винною у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.2, 358 ч.2 України і призначити їй покарання :

- за ст.358 ч.2 КК України у вигляді 2 років обмеження волі;  

- за ст.190 ч.2 КК України у вигляді 4 років обмеження волі.  

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2, покарання у вигляді 4 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2, від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі, якщо вона протягом 3 років не вчинить нового злочину.

Зобов”язати ОСОБА_2, протягом іспитового строку періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи і повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та роботи.  

ОСОБА_3  визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3 України і призначити йому покарання :

- за ст.358 ч.2 КК України у вигляді 2 років обмеження волі;

- за ст.358 ч.3 КК України у вигляді 1 року обмеження волі;  

- за ст.190 ч.2 КК України у вигляді 3 років обмеження волі.  

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3, покарання у вигляді 3 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3, від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі, якщо він протягом 2 років 6 місяців не вчинить нового злочину.

Зобов”язати ОСОБА_3, протягом іспитового строку періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи і повідомляти зазначені органи  про зміну місця проживання  та роботи.  

ОСОБА_4  визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України і призначити йому покарання :

- за ст. 358 ч.2 КК України у вигляді 2 років обмеження волі;

-  за ст. 358 ч.3 КК України у вигляді 1 року обмеження волі;

- за ст.190 ч.2 КК України у вигляді 3 років обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4, покарання у вигляді 3 років обмеження волі.    

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4, від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі, якщо він протягом 2 років не вчинить нового злочину.

Зобов”язати ОСОБА_4, протягом іспитового строку періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи і повідомляти зазначені органи  про зміну місця проживання  та роботи.  

Запобіжний захід ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, до набрання вироком законної сили залишити попереднім – у вигляді підписки про невиїзд.

Речові докази по справі – зберігати в матеріалах кримінальної справиі.  

Цивільні позови ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 7254,51 грн. завданої злочином матеріальної шкоди – солідарно. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 9188,50 грн. завданої злочином матеріальної шкоди – солідарно.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб  з моменту його проголошення.

        Головуючий                                                                                                     Антонов А.В.