Судове рішення #13107759

    Апеляційний суд Запорізької області  

 

 Справа № 22-146/2011 р.                                              Головуючий у 1 інстанції : Смолка І.О.

Суддя-доповідач : Спас О.В.

  УХВАЛА  

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  

 

05 січня 2011 року                                                                        м. Запоріжжя

            Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого    Крилової О.В.,

суддів:              Спас О.В.,

Бабак А.М.,

при секретарі   Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3  

на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2010 року  

у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального закладу «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.М. Горького» Запорізької обласної ради, третя особа – ОСОБА_4 про визнання наказу незаконним  та поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА :  

 У травні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом до Комунального закладу «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.М. Горького» Запорізької обласної ради, третя особа – ОСОБА_4  

В позові зазначала, що з 03.08.1987 р. вона була прийнята на роботу до відповідача. Працювала старшим методистом, бібліотекарем відділу комплектування. З 01.01.08 р. займала посаду провідного бібліографа 12 розряду відділу краєзнавства.17.10.2008 р. її було звільнено з роботи на підставі п.3 ст.4 0 КЗпП України. Рішенням Жовтневого райсуду м. Запоріжжя від 15.06.09 р. її  було поновлено на роботі.

Далі позивач вказує, що 05.08.09 р. її було наказом поновлено на роботі, але відповідач порушив її права на відновлення на займаній посаді провідного бібліографа 12 розряду відділу краєзнавства, скоротивши зазначену посаду. 29.09.09 р. наказом № 123-Ос було оформлено її  переміщення  до відділу обробки та організації каталогів, де відповідачем були створені неналежні та небезпечні умови праці.  

Позивач послалася на те, що наказом № 38-ос від 23.04.2010 р. її  було незаконно звільнено з посади на підставі п.2 ст.40 КЗпП України.

В ході судового розгляду справи ОСОБА_3 уточнила та доповнила позовні вимоги.

Додатково до первісних позовних вимог ОСОБА_3 в позовній заяві від 14.09.2010р. оскаржила  наказ № 6-осн від 18.01.10р., яким  їй була винесена догана «за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов’язків, передбачених інструкцією». Вважає наказ незаконним, тому що всупереч вимогам ст.149 КЗпП України перед застосуванням дисциплінарного стягнення її не просили надати пояснення з приводу вчинення будь-якого дисциплінарного проступку чи з приводу застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Крім того, їй не зрозуміло, які саме вона не виконувала посадові обов’язки , якщо ці обов’язки були передбачені інструкцією тільки від 25.02.10 р. Також зазначала, що при переміщенні в відділ обробки і організації каталогів директором були порушені: ст.43 Конституції України, ст. ст. 2-1,21, п.3 ст.29, ст.153, ст.158, ст.169, тобто, відповідачем навмисно була створена ситуація, яка була небезпечна для її життя чи здоров’я. На підставі викладеного просила визнати наказ № б - осн від 18.01.10 р. незаконним та скасувати його.

ОСОБА_3 вказувала, що наказом № 38-ос від 23.04.10р. її було звільнено з посади провідного бібліографа 12 розряду відділу обробки документів і організації каталогів з 30.04.10 р. на підставі п.2 ст.40 КЗпП України у зв’язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, що перешкоджає виконанню покладених обов’язків. Вважає зазначений наказ незаконним тому, що її не ознайомили з Положенням про атестацію. Після поновлення позивачки на роботі пройшло 7 місяців і всього - 5 місяців з дня переміщення на нову посаду провідного бібліографа відділу обробки і організації каталогів, що підтверджено записом у трудовій книжці. Важає, що вона не підлягала  атестації. На атестації відбулося суб’єктивне засудження її діяльності з боку завідуючої відділом обробки та головуючої ОСОБА_4, крім того її  не ознайомили з рішенням атестаційної комісії.  

Посилаючись на вищевикладене просила визнати незаконним та скасувати наказ № 12-0 від 02.04.10 р. про підсумки проведення атестації бібліотечного персоналу закладу (в частині, яка стосується ОСОБА_3), визнати незаконним та скасувати Протокол засідання атестаційної комісії № 9  від 10.03.10 р. в частині, яка стосується ОСОБА_3, визнати незаконним та скасувати наказ № 38-ос від 23.04.10 р. про припинення трудового договору (контракту), поновити ОСОБА_3 на роботі на посаді провідного бібліографа 12 розряду відділу обробки документів і організації каталогів комунального закладу «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.М. Горького» Запорізької обласної ради. Стягнути з відповідача на свою користь заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 10 285,66 грн., допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі.

Також позивачка зазначила, що неправомірними діями відповідача на протязі 2008-2010років їй заподіяно моральну шкоду. Моральну шкоду вона оцінила у 90 000 грн. і просила стягнути цю суму з відповідача.

Позивач доповнила позовні вимоги стосовно стягнення середнього заробітку за вимушений прогул. У розрахунку від 28.10.10 р. була зазначена сума 14 159,48 грн., у розрахунку від 04.11.10 р. сума збільшена до 14 827,78 грн.  

Рішенням  Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність рішення суду обставинам справи просить рішення скасувати і направити справу на новий розгляд.

Відповідачем подані заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній наводить доводи на спростування апеляційної скарги і просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів  апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду  апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що суд вірно вирішив питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин. З дотриманням вимог  ст. ст. 212 – 215 ЦПК України   суд належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом.

Судом першої інстанції встановлені  наступні обставини.

ОСОБА_3 вперше прийнята на роботу до відповідача 03.08.1987р.

17.10.2008р. ОСОБА_3 було звільнено за ініціативою адміністрації.

Рішенням Жвтневого районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2009р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 04.08.2009р. ОСОБА_3 поновлено на роботі зі стягненням на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Наказом відповідача № 20-О від 05.08.2009р. ОСОБА_3 поновлено на роботі.

Наказом № 123-Ос від 29.09.2009р. провідного бібліографа 12 розряду відділу краєзнавства ОСОБА_3 переміщено в межах спеціальності і кваліфікації, обумовлених трудовим договором, з попереднім графіком роботи та без змін умови оплати праці у відділ обробки документів та організації каталогів.

Наказом № 6-осн від 18.01.2010р. ОСОБА_3 оголошено догану за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов’язків.

10.02.2010р. за № 7-О видано наказ про проведення атестації  бібліотечного персоналу закладу.

10.03.2010р. виданий протокол №9 засідання атестаційної комісії, де у п.7 зазначено, що ОСОБА_3 за результатами атестації не відповідає займаній посаді.

10.03.2010р. складено атестаційний лист відносно ОСОБА_3, який містить  рекомендації з її переведення на посаду бібліотекаря 1 категорії у зв’язку з невідповідністю займаній посаді.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у вигляді ігнорування її клопотань про витребування документів, відсутності у позивача можливості знайомитися з матеріалами справи є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи, в яких містяться запити суду про витребування доказів і не міститься заяв позивача про надання справи для ознайомлення, в задоволенні яких судом було відмовлено.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу  № 6-осн від 18.01.2010р., яким  ОСОБА_3 оголошено догану за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов’язків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Судом першої інстанції перевірені обставини порушення ОСОБА_3 правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог посадової інструкції. Ці обставини   підтвердилися належними письмовими доказами: доповідними записками завідуючої відділом обробки документів та організації каталогів ОСОБА_5 від 11.01.2010р., 13.01.2010р., актом, складеним працівниками вказаного відділу 12.01.2010р., в якому, зокрема, відображена відмова ОСОБА_3 дати письмові пояснення з приводу недотримання виробничої дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку.

Свої позовні вимоги в частині оскарження наказу № 6-осн від 18.01.2010р. ОСОБА_3  не підтвердила доказами. Відповідність вказаного наказу вимогам трудового законодавства відповідач підтвердив вищевказаними доказами.

В частині розгляду позовних вимог ОСОБА_3 про  визнання незаконним та скасування  наказу № 12-0 від 02.04.10 р. про підсумки проведення атестації бібліотечного персоналу закладу (в частині, яка стосується ОСОБА_3), визнання  незаконним та скасування протоколу засідання атестаційної комісії № 9  від 10.03.10 р. в частині, яка стосується ОСОБА_3, визнання незаконним та скасування  наказу № 38-ос від 23.04.10 р. про припинення трудового договору (контракту), поновлення  ОСОБА_3 на роботі на посаді провідного бібліографа 12 розряду відділу обробки документів і організації каталогів комунального закладу «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.М. Горького» Запорізької обласної ради, стягнення  з відповідача  заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди рішення суду першої інстанції, яким в задоволенні позову відмовлено, також є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про незаконність дій відповідача щодо проведення атестації ОСОБА_3, так як вона вважає, що не підлягає атестації, оскільки працювала на займаній посаді менше року, є неприйнятними. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 01.02.2002р. працювала провідним бібліографом і оскаржуваним нею наказом була звільнена саме з посади провідного бібліографа. Переміщення з відділу краєзнавства до відділу обробки документів і організації каталогів за наказом №123-Ос від 29.09.2009р. не пов’язане зі зміною займаної ОСОБА_3 посади провідного бібліографа.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність процедури атестації Положенню про проведення атестації працівників підприємств, установ, організацій та закладів галузі культури, затвердженому наказом Міністерства культури і туризму України 16.07.2007р. за №44 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 03.09.2007р. за № 1023/14290 не підтверджені доказами. Всупереч  ст. ст. 10, 60 ЦПК України, згідно яких  цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, позивач не надала відповідних належних, припустимих та переконливих доказів своїх вимог  ані в суді першої, ані апеляційної інстанцій. Правильність процедури атестації підтверджена  відповідачем в суді першої інстанції належними доказами, що відображено в рішенні суду у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильної оцінки судом незаконності наказу №38-ОС від 30.04.2010р.  про звільнення ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження. Судом першої інстанції перевірена відповідність наказу вимогам КЗпП України. Зокрема, суд дійшов вірного висновку, що даний наказ відповідає п.2) ч.1, ч. 2 ст. 40 КЗпП України, оскільки невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації була належним чином зафіксована рішенням (протоколом) атестаційної комісії відповідача. За наслідками атестації відповідачем було видано наказ №12-Л від 02.04.2010р. про затвердження результатів атестації та визнання провідного бібліографа ОСОБА_3 такою, що не відповідає займаній посаді, запропоновано останній посаду бібліотекаря 1 категорії відділу обробки документів і організації каталогів. Від ознайомлення з цим наказом ОСОБА_3 відмовилася, що підтверджено відповідним актом. В зв’язку з даною обставиною відповідачем ОСОБА_3   листом від 20.04.2010р. пропонувалося переведення на вказану посаду. Оскільки позитивної відповіді працівник не надала, заяви про переведення не подавала, відповідач виніс наказ про її звільнення у відповідності до вищевказаних норм матеріального права.

Виходячи з вищевикладеного не можна визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо невірності рішення суду в частині відмови в задоволенні її позовних вимог про відшкодування моральної шкоди. Є правильним висновок рішення суду про відсутність передбачених законом підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки встановлено, що відповідачем не порушено законних прав ОСОБА_3 і їй  не було спричинено моральних страждань.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків. Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.

Керуючись ст. ст.  308, 313 – 315,  317  ЦПК України, колегія суддів, -

 

УХВАЛИЛА :  

 Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.  

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає  законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку  безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ   протягом двадцяти днів  з дня проголошення.

  Головуючий:  

  Судді:  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація