АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-123/2011 р. Головуючий у 1-й інстанції: Баранов В.І.
Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2011 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Осоцького І.І.,
суддів: Давискиби Н.Ф.,
Мануйлова Ю.С.
при секретарі Бурими В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 жовтня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-комерційний центр «Злата Таврида» до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, -
ВСТАНОВИЛА :
У вересні 2008 року ТОВ «Інженерно-комерційний центр «Злата Таврида» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.
У ході судового розгляду неодноразово уточнивши свій позов, зазначали, що заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду по справі від 28.07.06р. було визнано укладеним з 20.03.06 р. договору купівлі-продажу між позивачем та відповідачем та зазначеної нерухомості та право власності за відповідачем, стягнуто з позивача на користь відповідача 87112 гривень штрафу, 50 000 гривень моральної шкоди, 87112,50 гривень - витрати на правову допомогу та 1700 гривень судових витрат. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17.01.07р. зазначене рішення залишено без змін.
Після прийняття зазначених рішень, сторони склали між собою акт взаємних розрахунків від 02.02.07р., посвідчений нотаріально за яким відповідач сплатив (шляхом зарахування) остаточну суму 454500 гривень позивачу, - сума 205955,50 гривень була виплачена ОСОБА_3
Справа неодноразово поверталась на новий розгляд Верховним Судом України.
На новому розгляді справи рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 12.02.2010р. позовні вимоги були задоволені лише в частині визнання права власності без стягнення суми моральної шкоди, штрафу та витрат на юридичне обслуговування(205955 грн. 50 коп.).
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 01.04.10 р. в позові відмовлено повністю. В порядку повороту виконання рішення суду ці питання не вирішувались, оскільки виникли по правовідносинах, які виникли за межами справи, що розглядалась судом. Тим самим за актом взаємних розрахунків від 02.02.07р. відповідач безпідставно отримав від позивача суму 205955,50 гривень (87112 гривень штрафу, 50 000 гривень моральної шкоди, 87112,50 гривень - витрати на правову допомогу та 1700 гривень судових витрат).
Позивач знаходиться в стадії банкрутства з 2007р. Постановою Господарського суду Запорізької області від 21.05.07р. ліквідатором позивача призначено ОСОБА_5. На підставі цього просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-комерційний центр «Злата-Таврида» 205955,50 гривень безпідставно отриманих грошових коштів.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-комерційний центр «Злата Таврида» з ОСОБА_3 безпідставно отримані грошові кошти в сумі 205955 гривень 50 коп. та судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору 1700 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., всього 207725 гривень 50 коп.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_3 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що підстава, на якій ОСОБА_3 отримав 205955 грн. 50 коп. за рахунок ТОВ «Інженерно-комерційний центр «Злата Таврида» відпала, а тому зобов’язаний повернути ці грошові кошти позивачу.
Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи, відповідає набутим доказам та вимогам ч.1 ст. 1212 ЦК України.
За змістом ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 28.07.2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 17.01.2007 року, позовні вимоги ОСОБА_3 до ВАТ «Інженерно-комерційний центр «Злата Таврида» задоволено, визнано укладеним з 20.03.2006 року договір купівлі-продажу укладеним та визнано право власності за ОСОБА_3 на майновий комплекс, розташований по вул.. Ломоносова, 107 в м. Мелітополі, та стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 87112 грн. 50 коп., моральну шкоду в розмірі 30000 грн., штраф в розмірі 87112 грн. 50 коп., судовий збір в розмірі 1700 та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 205955 грн. 50 коп.
Виконуючи рішення суду від 28.07.2006 року, сторони склали між собою акт взаємних розрахунків (а.с.22) від 02.02.2007 року, посвідчений нотаріально, за яким відповідач сплатив ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 205955 грн. 50 коп.(штраф, моральна шкода, правова допомога, судові витрати)
Ухвалою Верховного Суду України від 21.11.2007 року заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 28.07.2006 року та ухвала апеляційного суду Запорізької області від 17.01.2007 року скасовані, а справа була передана на новий розгляд.
Зазначена справа розглядалася судами неодноразово.
Остаточним рішенням апеляційного суду Запорізької області від 01.04.2010 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12.02.2010 року скасоване та в позові ОСОБА_3 було відмовлено повністю, був допущений поворот виконання заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28.07.2006 року та скасоване право власності на майновий комплекс за ОСОБА_3 (а.с.195-197). В порядку повороту виконання рішення суду питання повернення отриманих ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 205955 грн. 50 коп. не вирішувалось, оскільки при новому розгляді справи, позивач неодноразово змінював свої позовні вимоги і вимог щодо відшкодування йому штрафу, моральної шкоди, витрат на правову допомогу, судові витрати не заявляв.
За таких обставин, відпала правова підстава на отримання та володіння ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 205955 грн.50 коп., безпідставно отриманих від ТОВ «Інженерно-комерційний центр «Злата Таврида», тому відповідно до ст.1212 ЦК України вони підлягають поверненню товариству.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції з»ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не є суттєвими, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 жовтня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :