Апеляційний суд Запорізької області  

 Справа № 22-81/2011 р.                                       Головуючий у 1 інстанції : Богданенко І.Ю.

Суддя-доповідач : Спас О.В.

  УХВАЛА  

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  

05 січня 2011 року                                                         м. Запоріжжя

            Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого    Крилової О.В.,

суддів:              Спас О.В.,

Бабак А.М.,

при секретарі   Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3  

на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет», третя особа, що не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська група морепродуктів» про захист прав споживача, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА :  

 У травні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «АТБ-маркет», третя особа, що не заявляє самостійних вимог ТОВ «Українська група морепродуктів» про захист прав споживача.

Підставами позову ОСОБА_3 визначив ті  обставини,  що  систематично  на протязі тривалого часу він купує консерви «Оселедець атлантичний спеціального посолу» в магазині «Продукти-171» ТОВ «АТБ-маркет» в м. Пологи, вул. Горького, 27/1. В зв'язку з тим, що в нього виникли сумніви щодо відповідності фактичної ваги вмісту консерви, зазначеній на етикетці, він вирішив у магазині це перевірити, з притягненням до перевірки керуючого магазином ОСОБА_4 та свідків.  

10 січня 2010р. він купив банку оселедця та, відкривши консерву,  підготував оселедець до зважування на магазинних вагах, але ОСОБА_4  повів себе неповажно і агресивно. Переважив він оселедця при свідках в іншому підприємстві торгівлі і виявив, що вага оселедця склала  1235гр, замість 1275гр, як то мало бути за стандартом. Він зі свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6  склали про це акт.

29 січня 2010 року він купив банку такого ж оселедця  в зазначеному магазині і вирішив перевірити його вагу, для чого знову звернувся до ОСОБА_4 з пропозицією сумісної перевірки, але реакція керуючого, як і минулого разу була неадекватною.

Аналогічним чином при тих же свідках він перевірив агу оселедця і встановив, що його вага склала 1200гр, а не 1275гр, як мало бути за стандартом.

Посилаючись на вищевикладене позивач  просив стягнути з відповідача на його користь суму спричиненої йому матеріальної шкоди, яку обчислив у вигляді десятикратної вартості двох банок оселедця в сумі  499,80 грн. Позивач  вважає, що йому було спричинено моральну шкоду, на відшкодування якої він просить стягнути  5000 грн.

Рішенням  Пологівського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків рішення обставинам справи,  просить рішення скасувати та задовольнити його позов в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів  апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду  апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог  ст. ст. 212 – 215 ЦПК України   належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про відмову в  позові.

З матеріалів справи вбачається, що позивач двічі купував у відповідача оселедця в банці вартістю 24,99грн, що підтверджується касовими чеками від 10.-1.2010р. та 29.01.2010р. Ці обставини безспірно встановлені судом першої інстанції.

Інші обставини, які зазначені позивачем в якості підстави позовних вимог не знайшли свого підтвердження в суді.

Відмова в задоволенні позову є правильною, виходячи і з того, що позивач не надав належних, припустимих та переконливих доказів тієї обставини, що вага оселедця була менше необхідної на 40 та 70гр відповідно.  

В засіданні апеляційного суду позивач підтвердив ту обставину, що зважування було проведено ним в іншому підприємстві торгівлі.  

Виходячи з цього, неможливо встановити правильність такого зважування, відповідність ваг, на яких позивач проводив зважування, вимогам законодавства. Зокрема, Законом України   «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлені певні вимоги до вимірювальної техніки (ваг), які мають бути належним чином провірені, метрологічно атестовані. Суд критично  оцінює  вказані позивачем обставини невідповідності ваги оселедця, виходячи і з того, що у відповідності до п.11 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №833 від 15.06.2006р. засоби вимірювальної техніки, що використовуються у торговельній діяльності, повинні бути в справному стані, мати повірочне клеймо та проходити періодичну повірку в установленому законодавством порядку.

Проводячи самостійне зважування вмісту консерв оселедця поза межами підприємства торгівлі, де було придбано товар, на вимірювальному обладнанні іншої особи, правильність роботи якого неможливо перевірити, позивач діяв  на власний розсуд, позбавивши себе можливості надати суду належні докази обставин, вказаних ним в якості підстави позовних вимог.

Суд першої інстанції ретельно перевірив вказані позивачем обставини, належно оцінив фактичні дані, вказані позивачем в якості доказів у справі, і дійшов  висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом першої інстанції правильно визначено, що позовні вимоги про стягнення на користь позивача вартості придбаного ним товару в розмірі його десятикратної вартості, не мають юридичної підстави. Законом України «Про захист прав споживачів», на який  посилається позивач, можливість стягнення вартості товару в  його кратному розмірі на користь споживача не передбачена.

Позивач, всупереч вимогам ст. ст. 10,60 ЦПК України, які зобов’язують його на засадах змагальності доводити свої позовні вимоги переконливими, належними та припустимими доказами, таких доказів не надав ані в суді першої, ані апеляційної інстанцій.

Виходячи з вищевикладеного не можна визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо невірності рішення суду в частині відмови в задоволенні  позовних вимог про відшкодування моральної шкоди. Є правильним висновок рішення суду про відсутність передбачених законом підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки встановлено, що відповідачем не порушено законних прав  ОСОБА_3 і йому  не було спричинено моральних страждань.

Довід апеляційної скарги про стягнення зі свідка ОСОБА_4 5000грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої позивачу  зневажливою поведінкою вказаної особи, не можуть бути взяті апеляційним судом до уваги. Цей довід виходить за межі позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, а тому не може перевірятися під час апеляційного розгляду справи.

В зв’язку з відмовою в позові  не підлягають присудженню з іншої сторони  на користь позивача понесені ним судові витрати.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків. Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.

Керуючись ст. ст.  308, 313 – 315,  317  ЦПК України, колегія суддів, -

  УХВАЛИЛА :  

 Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення, проте  може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.  

  Головуючий:  

  Судді: