АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

 Справа № 11 – 76/11

Категорія ст.ст.172  ч.1, 175 ч.1 КК України

 Головуючий 1 інст. Юрлагіна Т.В.

Доповідач 2 інст. Булейко О.Л.

  УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 12 січня 2011 р.  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Симонця О.І.

суддів:  Булейко О.Л., Дадашевої С.В.  

за участю прокурора Безлер Л.В.

адвоката ОСОБА_2              

розглянула в м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на  вирок Токмакського районного суду Запорізької області від 1. 11. 2010 року, яким засуджено  

ОСОБА_3,   ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Балкове Запорізької області Токмакського району, громадян України, має середню освіту, працює директором КП «Камелія», проживає за адресою: Запорізька область Токмакський район АДРЕСА_1, раніше не судимий

за  ст. 172 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 600 грн.;

за ст. 175 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 69 УК України на 1 рік позбавлення волі, до додаткового покарання без позбавлення посідати певні посади, або займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України до додаткового покарання без позбавлення права посідати певні посади, або займатися певною діяльністю.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покладено на засудженого обов’язки:  повідомляти органи кримінально-виправної системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації.

Запобіжний захід – підписка про невиїзд.

 За  вироком суду ОСОБА_3, будучи директором комунального підприємства «Камелія» і з 25.06.2020 р. здійснюючи керівництво підприємством, в порушення п. 5.3, 5.4 статуту комунального підприємства «Камелія»   В.Т., виконуючи організаційно-розпорядливі і адміністративно-господарські функції, порушуючи конституційне право працівників комунального підприємства «Камелія» на своєчасне отримання заробітної плати: в період часу з 25.06.2010 по 14.09.2010 р., порушуючи конституційні права працівників підприємства на своєчасне отримання заробітної плати - ст.ст. 43, 46, 53 Конституції України, ст. 94 Кодекси Законів про працю України, щодо виплати заробітної плати працівникам, які були звільнені, умисно , безпідставно, більше одного місяця, порушуючи вимоги ст. 116 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої повний розрахунок по заробітній платі власником підприємства або уповноваженим їм органом із звільненими працівниками проводиться в день звільнення, а також ст. 97 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої оплата праці працівників проводиться в першочерговому порядку, не виплачував заробітну плату звільненим працівникам комунального підприємства «Камелія» безпосередньо в день їх звільнення: ОСОБА_4 в сумі 2400 грн.,  ОСОБА_5 - 1200 грн.

Крім того, ОСОБА_3 при наявності заборгованості по заробітній платі в сумі 3600 грн., а саме ОСОБА_4 - 2400 грн. і ОСОБА_5 - 1200 грн., не проводив нарахування компенсації втрати частини доходу, у зв'язку із затримкою виплати заробітної плати, що є порушенням ст. 34 Закони України «Про оплату праці» відповідно до якої компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати здійснюється відповідно до індексу зростання цін і споживчі товари і тарифів на послуги, що є грубим порушенням законодавства про працю.

 В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок районного суду відносно нього скасувати і закрити провадження по справі на підставі ст. 7 КПК України, посилається на те, що вирок районного суду є незаконним та не обґрунтованим, органами досудового слідства та судом не зібрано доказів того,  що він небезпідставно не виплачував вчасно заробітну плату, а крім того призначене судом покарання не відповідає тяжкості скоєного злочину.  

Заслухав доповідь судді, прокурора, який вважає вирок районного суду законним та обґрунтованим,   вислухавши ОСОБА_3 та адвоката, які підтримали апеляцію, та просять її задовольнити, п еревіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстави до задоволення апеляції з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину відповідно до обставин, викладених у вироку, відповідають зібраним у справі доказам, є обґрунтованими.

З матеріалів справи видно, що засуджений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину визнав частково та пояснив, що з 25.06.10 по 14.09.10 він дійсно не виплачував заробітну плату працівникам КП «Камелія», чим заподіяв їм матеріальний збиток на загальну суму 3600 грн.. Грошові кошти які знаходилися на рахунку підприємства, були витрачені на ліквідацію поривів водопроводу, виплату заборгованості по заробітній платні працюючим. Заборгованість перед потерпілими ліквідована 14.10.2010 р.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що він звільнився з підприємства за власним бажанням, розрахунок по виплаті заробітної плати за період травень-червень 2010 р. він не отримав, сума заборгованості по заробітній палаті складала 2400 грн., заборгованість погасили в жовтні 2010 року.

Потерпіла ОСОБА_5 підтвердила, що 02.07.10 звільнилася з посади за власним бажанням, розрахунок по виплаті заробітної плати за період травень-червень 2010 року, вона не отримала, сума заборгованості по заробітній платі складає 1200 гривень, заборгованість погасили в жовтні 2010 р.;

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що з 01.07.2010 року вона працює в КП «Камелія» на посаді головного бухгалтера підприємства. В даний час КП «Камелія» не має заборгованості по виплаті заробітної плати перед звільненими працівниками ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Підприємство не виплатило заробітну плату звільненим працівникам оскільки кошти  були розподілені на інші потреби.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що він працює на посаді головного державного інспектора праці в Токмакському районі. 14.09.10 ним була проведена перевірка дотримання трудового законодавства на КП «Камелія». В ході перевірки було встановлено, що заборгованість по виплаті заробітної плати за станом на 13.09.10 склала 6,1 тисяч гривень, з них заборгованість працівникам, які працюють - 2,1 тисячі гривень і звільненим 4,01 тисяч грн..

Кім того винність засудженого підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме: актом перевірки головного державного інспектора праці №08-24-036/1508 від 14.09.10 р., який не був оскаржений засудженим.

Отже, встановлені по справі фактичні обставини свідчать про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів. Його дії за ст.ст. 172  ч. 1, 175 ч.1 КК України кваліфіковано правильно.

Покарання засудженому ОСОБА_3 суд призначив відповідно до положень Загальної частини КК України – у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинення ним злочину.

При цьому суд врахував характер і ступінь суспільної небезпеки, дані про особу засудженого, пом'якшуючих покарання обставин.

Суд знайшов можливим призначити покарання із застосуванням ст. 69, 75 КК України, і воно  є достатнім.

Доводи ОСОБА_3 про те, що вирок районного суду є незаконним та не обґрунтованим, що при його постановленні суд допустив порушення норм як матеріального так і процесуального права, а також висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження та повністю спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів вважає, що підстав для скасування або зміни  вироку по справі не встановлено.

  Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів  

  УХВАЛИЛА:  

 Апеляцію ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Токмакського районного суду  Запорізької області від 1. 11. 2010 року у відношенні   ОСОБА_3   -   без зміни.

  Головуючий  

Судді