КОПІЯ

Справа № 2-1059/10

                            Р І Ш Е Н Н Я

       іменем України

            5 листопада 2010 року                             м. Полтава

          Ленінський районний суд   м .Полтави в складі:

    головуючого    Жилки О.М.

    при секретарі Погребній Л.Є., за участю представника відповідача ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного товариства „Сведбанк” (публічне) в особі Полтавського відділення – Полтавського регіонального департаменту АТ „Сведбанк” (публічне) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

                                                           В С Т А Н О В И В:  

               Позивач звернувся з позовом до суду з вимогою стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 56200 доларів США 57 центів, в тому числі шляхом звернення стягнення на квартиру посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 неналежним чином виконує умови зазначеного договору щодо погашення кредиту та відсотків за користування кредитом.

    В своїй заяві позивач зазначив, що 20 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №1608/1207/45-008 відповідно до якого, останній позивачем було надано кошти в сумі 51000 доларів США строком користування до 20 грудня 2037 року зі сплатою 12,5 відсотків річних за користування кредитом. Крім того, зазначив позивач, 20 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, з метою забезпечення зобов’язань за вказаним вище кредитним договором, було укладено договір іпотеки №1608/1207/45-008-Z-1 відповідно до якого, остання передала позивачу в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2, не виконує перед позивачем свої зобов’язання за кредитним договором, а саме, не погашає кредит відповідно до встановленого графіку та не сплачує встановлені відсотки за користування кредитом, позивач, збільшивши свої позовні вимоги, просив суд стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 56200 доларів США 57 центів, в тому числі шляхом звернення стягнення на квартиру №67, що знаходиться в будинку №9 по вул. Чураївни в м. Полтаві. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

    Представник позивача в судове засідання не з’явився разом з тим, надав суду заяву, в якій просив суд позов задовольнити у повному обсязі а справу розглядати без його участі.

             В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнала частково а саме, в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором на суму 50685 доларів США 33 центи, прострочених процентів в сумі 3236 доларів США 78 центів, та пені в сумі 191 долар США 89 центів. В іншій частині просила суд відмовити позивачу в задоволені позову, та крім того просила суд звільнити відповідача ОСОБА_2 від сплати судових витрат.

             Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, надані докази та заперечення, та оцінивши їх в сукупності, суд  вважає, що позовні вимоги позивача є законними та обгрунтованими, разом з тим,  підлягають до часткового задоволення.

-2-

Судом встановлено, що 20 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №1608/1207/45-008 відповідно до якого, останній позивачем було надано кошти в сумі 51000 доларів США строком користування до 20 грудня 2037 року зі сплатою 12,5 відсотків річних за користування кредитом, графік внесення  платежів  відповідачем ОСОБА_2  грубо  порушується  та її заборгованість  по кредиту із врахуванням відсотків та пені становить 68287,86 доларів США.

    Як вбачається із змісту  ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.                                                                                                                       Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це не встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов’язання, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.     Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

    Відповідно до ст. 548 ЦК України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.                         Судом встановлено, що 20 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, з метою забезпечення зобов’язань за вказаним вище кредитним договором, було укладено договір іпотеки №1608/1207/45-008-Z-1 відповідно до якого, остання передала позивачу в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1.                         Відповідно до ст. 33 Закону України „Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.                                                 Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач ОСОБА_2 не виконує належним чином  взяті на себе договірні зобов’язання та має непогашену заборгованість за кредитним договором перед позивачем, суд приходить до висновку, що останній має право на задоволення своїх вимог за основним зобов’язанням, шляхом стягнення заборгованості, в тому числі шляхом звернення стягнення на вказане вище нерухоме майно, передане в іпотеку.

    Разом з тим, судом встановлено, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_2 пені в сумі 8936 доларів США за кредитом та 831 долар США 02 центи за процентами є необґрунтованими.

    Як вбачається із п. 8.1 кредитного договору, за порушення термінів сплати платежів за цим договором, позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

    Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.08.2009 року №468 „Про регулювання грошово-кредитного ринку”, облікова ставка з 12 серпня 2009 року по 8 червня 2010 року установлена в розмірі 10,25% річних.

Судом встановлено, що заборгованість у відповідача виникла в період з 10.09.2009 року, період нарахування пені відповідачем встановлено з 10.09.2009 року по 10.02.2010 року.

-3-

Таким чином, розмір пені має становити не більше 20,5% річних, тобто не більше 0,056 % = (20,5 %  :  360 днів) за кожен день прострочення зобов’язання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, повинен становити 191 долар США 89 центів (180 днів х 0,056 %) а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення. В іншій частині позовних вимог, на суму (8936, 28 доларів США + 831,02 доларів США) – 191,89 доларів США = 9575,41 доларів США, необхідно відмовити позивачу за безпідставністю.  А всього, позов підлягає до задоволення на суму   (68287, 86 доларів США - 9575,41 доларів США) = 58712,45 доларів США.

    Крім того, суд, у відповідності до ст. 82 ЦК України, враховуючи майновий стан відповідача, вважає за можливе звільнити останню від сплати державного мита.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на даний час не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, та не має матеріальної можливості сплатити судові витрати.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 546, 548, 611, 1054 ЦК України, ст. 33 Закону України „Про іпотеку”, ст. ст. 10, 11, 60, 82, 88, 212 – 215 ЦПК України, суд, –

                          В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства „Сведбанк” (публічне) в особі Полтавського відділення – Полтавського регіонального департаменту АТ „Сведбанк” (публічне) – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства „Сведбанк” (публічне) в особі Полтавського відділення – Полтавського регіонального департаменту АТ „Сведбанк” (публічне) – 58712 (п’ятдесят вісім тисяч сімсот дванадцять) доларів США 45 центів,  в тому числі шляхом звернення стягнення на квартиру №67, що знаходиться в будинку №9 по вул. Чураївни в м. Полтаві

    Крім того, стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства „Сведбанк” (публічне) в особі Полтавського відділення – Полтавського регіонального департаменту АТ „Сведбанк” (публічне) 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Звільнити ОСОБА_2 від сплати державного мита.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

    Головуючий             /підпис/                 О. М. Ж и л к а

ВІРНО: СУДДЯ                                 О.М. ЖИЛКА