Справа НОМЕР_12ц-1377/2006 p. Головуючий у першій інстанції
Рябота В.І. Доповідач - Шемець Н.В.
УХВАЛА
Іменем України
21 серпня 2006 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого: Іваненко Л.В.,
суддів: Шемець Н.В., Губар B.C.,
при секретарі: Пац Т.М.
з участю: позивача ОСОБА_3, представників сторін - ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали
справи за апеляційними скаргами ОСОБА_1 і ОСОБА_2, ЗАТ „Чернігів-Лада" на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 14.06.2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ЗАТ „Чернігів-Лада" про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі - продажу, визнання права власності, -
встановив: В грудні 2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ЗАТ „Чернігів-Лада" про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі - продажу, визнання права власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є суб"єктом підприємницької діяльності, та займається технічним обслуговуванням і ремонтом автомобілів. 01.01.2003 року між ним і ЗАТ „Чернігів-Лада" був укладений договір оренди нежитлового приміщення. За його умовами, орендодавець - відповідач передав позивачу - орендарю в оренду в строк до 31.12.2005 року приміщення за АДРЕСА_1, та майно, що в них знаходилось. До складу орендованого майна увійшли виробничий корпус, виробнича будівля НОМЕР_1, вагон - будиночок, інше розташоване в них обладнання. Також, передача в оренду майна підтверджена актом прийому - передачі основних засобів по Прилуцькій ділянці ТО і ремонту ЗАТ „Чернігів-Лада" від 01.01.2003 року. Після укладення договору, рішенням виконкому Прилуцької міськради, адреса, за якою орендоване майно знаходиться, була змінена з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2. В листопаді 2005 року до позивача звернулись ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які заявили, що в якості об'єктів нерухомого майна, вони на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу купили у ЗАТ „Чернігів-Лада" будівлі цеху технічного обслуговування та фарбувального цеху, які перебувають в оренді у позивача, і тому договір оренди підлягає перезаключенню з новими власниками. Також, доказом укладення договору купівлі - продажу був лист, з якого вбачалось, що відбулася зміна власника будівель цеху. Проте, з цим не погодився позивач, оскільки вважає, що порушено його переважне право на придбання орендованого майна, яким він бажав скористатися, надане ч.2 ст.777 ЦК України. Крім того, позивач, як орендар належно виконував свої обов"язки за договором оренди, а тому мав переважне право перед відповідачами - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на придбання майна за ціною та інших рівних умовах, за якими це майно було їм продано. Не зважаючи на наявність такого права, про намір продати нерухоме майно, ЗАТ „Чернігів-Лада" не повідомив позивача. Тому, ОСОБА_3 і звернувся до суду з позовом на підставі ст. 362 ЦК України, яка передбачає, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі, співвласник може пред"явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця, та одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. Одночасно ОСОБА_3 просив визнати за собою право власності на орендоване нерухоме майно. Після доповнення позовних вимог, позивач просив суд визнати частково недійсним договір купівлі-продажу в частині визначення покупця по даному договору, зазначивши, що покупцем є ОСОБА_3.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 14 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, договір купівлі-продажу від 10.11.2005 року, укладений між ЗАТ „Чернігів-Лада" та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 визнаний частково недійсним в частині зазначення в даному договорі покупцями громадян ОСОБА_2 і ОСОБА_1, та визначено, що фактично покупцем по договору є ОСОБА_3, переведено на позивача всі права та обов'язки покупця. Визнано за ОСОБА_3 право власності на цегляну будівлю цеху технологічного обслуговування, зазначену на плані під літерою НОМЕР_1, площею 229,02 кв.м., та на цегляну будівлю фарбувального цеху, зазначену на плані під літерою НОМЕР_2, площею 124,8 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_2. Зобов'язано державну виконавчу службу у м. Прилуки та Прилуцькому районі після вступу даного рішення в законну силу, перерахувати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частинах кожному суму 29685 грн. 36 коп., яка була зарахована на депозитний рахунок виконавчої служби згідно платіжного доручення від платника ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі ЗАТ „Чернігів-Лада" просить скасувати рішення суду і постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3. Посилається на те, що дані спірні правовідносини є відносинами господарюючих суб'єктів, і повинні регулюватись нормами Господарського кодексу України. Також, окрім спірних об"єктів нерухомості, відповідачами було придбано обладнання станції технічного обслуговування в м.Прилуки, загальна вартість майна СТО, що придбали ОСОБА_1 і ОСОБА_2, становить 80000 грн., ОСОБА_3 погодився придбати лише об"єкти нерухомості, тобто частину орендованого ним за договором майна, погодившись сплатити 29685 грн. 36 коп.. Даний факт суд не перевірив, оскільки не був зацікавлений в повному, всебічному, об"єктивному розгляді справи. Крім того, апелянт стверджує, що позивачу неодноразово пропонувалось придбати об"єкт оренди як цілісний майновий комплекс. Застосування судом за аналогією закону ст. 362 ЦК України апелянт вважає неправильним, оскільки дані відносини регулюються ст. 289 ГК України. Судом не взято до уваги, що рішенням Господарського суду від 01.03.2006 року та ухвалою від 21.03.2006 року договір оренди, укладений між позивачем і ЗАТ „Чернігів-Лада" фактично був визнаний неукладеним.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 просять рішення скасувати і закрити провадження по справі. Посилаються на те, що своє переважне право позивач визначив у неповідомленні його про умови та ціну продажу лише 2 нежитлових будівель та своє право обгрунтував на нормах ЦК України, які діяли до вступу нового Цивільного Кодексу, хоча за умовами ч.2 ст.777 ЦК України (чинного), орендар має переважне право лише при наявності рівних умов, які пропонуються продавцю, а також, відображається переважне право на продаж речі, переданої у найом, а не вибіркової її частини. Таким чином, втрачаються споживчі властивості обладнання. Суд дав невірну оцінку рішенню та ухвалі Господарського суду, якими договір оренди був визнаний неукладеним, тобто таким, що не породив для сторін жодних правових наслідків. Також, дані правовідносини відбуваються між господарюючими суб'єктами, а тому даний спір підсудний господарському суду.
Вислухавши суддю - доповідача,пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ЗАТ „Чернігів -Лада" підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_2 і ОСОБА_1 - задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з закриттям провадження у справі виходячи з наступного.
Спірні правовідносини виникли між позивачем ОСОБА_3 - суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, відповідачами -ЗАТ „ Чернігів -Лада" та ОСОБА_2 і ОСОБА_1. Останні за договором купівлі - продажу від 10 листопада 2005 року а.с.45 значаться як фізичні особи.
З цього виходив і апеляційний суд вирішуючи питання щодо законності ухвали Прилуцького міськрайсуду від 16 грудня 2005 року про відкриття провадження у справі в частині підсудності спору і вважав, що справа підсудна суду загальної юрисдикції.
З цього виходив і суд 1 інстанції , розглянувши спір 14 червня 2006 року по суті заявлених вимог.
Проте, як вбачається з наданої апелянтами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 копії рішення господарського суду Чернігівської області від 26 червня 2006 року про тлумачення договору, господарський суд надав тлумачення договору купівлі - продажу від 10.11.2005 року в частині того ,що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладали цей договір з ЗАТ „Чернігів -Лада" як суб"єкти підприємницької діяльності. Дане рішення ,згідно довідки суду, набрало законної сили 07.07.2006 року.
Згідно ч.З ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи, що оспорюваний договір купівлі - продажу від 10.11.2006 року укладений між юридичною особою та суб'єктами підприємницької діяльності, позивач ОСОБА_3 також суб"єкт підприємницької діяльності, справа згідно ст. ст.1, 12 ГПК України підлягає розгляду у господарському суді.
Тому відповідно п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з роз'ясненням позивачеві його права на звернення з позовом до господарського суду Чернігівської області.
Керуючись ст.ст.205ч.1п.1,206,303,307,310ч.1,313-315,317,319 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.
Апеляційну скаргу ЗАТ „Чернігів-Лада" -задовольнити частково.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 14 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ЗАТ „Чернігів -Лада" про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі -продажу та визнання права власності - скасувати, провадження у справі закрити.
Роз"яснити ОСОБА_3 його право на звернення за вирішенням спору до господарського суду Чернігівської області. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.