Апеляційний суд Запорізької області
Судова палата з цивільних справ
Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162
Суддя 1-ї інстанції Нікандорова С.О. Суддя доповідач Бондар М.С .
11 січня 2011 року Справа № 22-224/11
У Х В А Л А
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий - суддя : Бондар М.С., судді: Кухар С.В., Гончар О.С.
секретар - Белименко С.В.
при участі: прокурора - адвоката –
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.11.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відновлення становища, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відновлення водопроводу. В позовних вимогах зазначав, що він та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1. У 2009 року відповідач демонтував водопровід № 3, який знаходився у їхньому сумісному користуванні, чим позбавив його можливості на забезпечення водою. Просив суд зобов’язати відповідача відновити систему водопостачання.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.11.2010 року у справі позов залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати судове рішення як не обґрунтоване і ухвалити нове рішення про задоволення заявлених вимог.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального и процесуального права.
Вирішуючи заявлені позови, районний суд виходив з того, що обставини справи на які позивач посилався в заяві не підтверджені.
Із матеріалів справи видно, що за сторони є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1. Земельна ділянка на якій розташована будівля знаходиться у спільному користуванні(а.с.10,19).
Водопостачання до оселі відповідача здійснює Комунальне підприємство "Водоканал" (а.с.22).
Між цим підприємством та ОСОБА_2 укладений договір про надання послуг водопостачання.
Під час технічного обстеження водопроводу працівниками КП "Водоканал" з'ясовано, що у позивача відсутнє обладнання для забезпечення будинку та допоміжних споруд водою (а.с.38).
Проте, що частина будинку в якій проживає позивач забезпечувалась водою і там були встановлені прилади та мережа водогонів даних в матеріалах справи та між ним і водопостачальною організацією укладений відповідний договір не має.
У справі відсутні і докази, які б свідчили, що демонтований водогін належав саме позивачу або він має речові права на нього.
За ст.396,391 ЦК право на захист власності чи речового права має особа, яка є власником цього майна або має право на чуже майно.
Окрім того, ніякими доказами не доведено і те, що саме відповідач здійснив демонтаж водопроводу про який йдеться в позовній заяві.
Підсумовуючи викладене, рішення суду щодо відмови у задоволені позову є законним і обґрунтованим, а тому скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.307,308,313,315,317 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.11.2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Судді: