Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-200/11 Головуючий у 1 інстанції: Крамаренко А.І.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
РІШЕННЯ
Іменем України
12 січня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
головуючого Пільщик Л.В.
суддів : Краснокутської О.М. .
Сапун О.А.
при секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Бердянської міської ради, третя особа ОСОБА_3, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -
ВСТАНОВИЛА:
25 січня 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Бердянської міської ради, третя особа ОСОБА_3, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Зазначала, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0570 га, яка розташована в АДРЕСА_1. На вказаній земельній ділянці нею самочинно збудовані житловий будинок літ. «А», літня кухня-гараж літ. «Б», альтанка літ. «В», навіс літ. «Г», вбиральня-душ літ. «Д», на які просила визнати за нею право власності.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 лютого 2008 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на самочинно збудовані житловий будинок літ. «А», літню кухню-гараж літ. «Б», альтанку літ. «В», навіс літ. «Г», вбиральню-душ літ. «Д», що розташовані в домоволодінні АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з рішенням, заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 лютого 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно пунктів 3, 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позов про визнання за ОСОБА_4 права власності на самочинно збудовані житловий будинок літ. «А», літню кухню-гараж літ. «Б», альтанку літ. «В», навіс літ. «Г», вбиральню-душ літ. «Д», що розташовані в домоволодінні АДРЕСА_1, суд керувався положеннями ст. 376 ЦК України і послався на те, що згідно технічного висновку №016/01/08 від 22 січня 2008 року КП «Архітектурно-планувальне бюро» Бердянської міської ради зазначені споруди знаходяться в задовільному стані, санітарно-гігієнічні та протипожежні вимоги не порушенні.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.
Разом з тим, частинами 3,4 статті 375 ЦК України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови встановлюються ст. 376 ЦК України.
Згідно частин 1-3 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до частини 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту його прийняття до експлуатації, а згідно до змісту пп.1 п."б" ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україна" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів у порядку, встановленому законодавством, відноситься до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів визначені постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року №923 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".
Таким чином, загальною процедурою вирішення справ щодо самочинного будівництва є адміністративна процедура, а компетентними органами для її здійснення є орган місцевого самоврядування.
Враховуючи ж норми Закону України "Про основи містобудування" та Закону України "Про планування і забудову територій", для вирішення питання про визнання за особою права власності на об"єкт нерухомого майна в тому разі, коли в прийнятті такого об"єкта в експлуатацію відмовлено, обов"язковою умовою є дотримання усіх визначених законом вимог та умов, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об"єкта.
Матеріали справи не містять жодних даних про звернення позивача до органу місцевого самоврядування з питання узаконення житлового будинку та про відмову цього органу у його вирішенні, як і даних про те, що відповідач по справі в особі Бердянської міської ради належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи.
Отже за вказаних обставин правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_4 суд не мав, а тому ухвалене по справі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові за безпідставністю.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області задовольнити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 лютого 2008 року по даній справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до Бердянської міської ради, третя особа ОСОБА_3, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: