Справа № 11-2/2011 р.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Савченко С.М.
Доповідач: Ващук В.П.
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Вінницької області
в складі:
головуючого: Ващук В.П.
суддів: Ляліної Л.М., Рупака А.А.
за участю прокурора: Кузьміна С.В.
розглянула «12» січня 2011 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією з доповненнями державного обвинувача та апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від «25» жовтня 2010 року, яким:
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2
району Вінницької області, раніше судимий:
- 21.05.2008 року Тростянецьким районним судом Вінницької області по ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки;
- 10.07.2008 року Тростянецьким районним судом Вінницької області по ч.1 ст. 162 КК України застосовано примусові заходи виховного характеру з передачею його під нагляд матері та закрита кримінальна справа,
визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді 4 місяців арешту.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків частково приєднано до покарання за новим вироком невідбуту частину покарання, у вигляді 2 років 9 місяців позбавлення волі з невідбутого покарання трьох років позбавлення волі по вироку Тростянецького районного суду Вінницької області від 21 травня 2008 року і остаточно визначено покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 04 травня 2010 року близько 23 год.30 хв. в селі Верхівка Тростянецького району Вінницької області по вулиці Леніна, біля господарського магазину, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, виражаючись нецензурними словами, безпричинно став чіплятися до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Умисно наніс йому удар ліхтариком в область голови, та вперто не припиняючи свої хуліганські дії, продовжував ображати нецензурними словами. Внаслідок таких хуліганських дій ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3, згідно акту судово-медичного дослідження № 208 від 13.05.2010 року тілесні ушкодження у вигляді забійних ран перенісся, синця навкруги ран, перелом кісток носа без зміщення уламків, які відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров`я до 21 дня.
В своїй апеляції з доповненнями, державний обвинувач ставить питання про скасування вироку Тростянецького районного суду Вінницької області від 22.10.2010 року щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 296 КК України через істотне порушення кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. Кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.
В своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 ставить питання про зміну вироку Тростянецького району Вінницької області від 25.10.2010 року відносно нього, пом’якшити призначене покарання. Мотивуючи свої вимоги тим, що суд при призначенні покарання не врахував всіх пом’якшуючих його вину обставин.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про незаконність вироку щодо ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція з доповненнями державного обвинувача підлягає до задоволення, апеляційна скарга засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 334 КПК України, у мотивувальній частині обвинувального вироку має бути чітко сформульовано обвинувачення, яке визначається судом доведеним, з обов’язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення злочину та його наслідків, форми вини і мотивів злочину, тощо, а також доказів, якими суд обгрунтовує свої висновки, обставин, що визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, помякшують або обтяжують покарання.
Судом не встановлена особа засудженого, ОСОБА_2 раніше судимий 13.06.2010 року Тростянецьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 162 КК України та постановою Тростянецького районного суду Вінницької області від 10.07.2008 року звільнений від призначеного покарання та застосовано примусові заходи виховного характеру з передачею його під нагляд матері, проте судом залишено поза увагою те, що згідно довідки про судимість ( т. 1 а.с. 16), ОСОБА_2 судимий 13.06.2008 року за ч. 1 ст. 162 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень.
Висновок суду, про повне визнання засудженим ОСОБА_2 вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в своїх поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що не мав наміру нанести ОСОБА_3 удар ліхтариком, а лише намагався налякати останнього.
Судом безпідставно зазначено, що за місцем проживання ОСОБА_2 характеризується задовільно, оскільки вказаний висновок суперечить матеріалам кримінальної справи, а саме довідці за місцем проживання засудженого, відповідно до якої , останній характеризується з негативної сторони (т. 1 а.с. 19).
Також слід зазначити, що резолютивна частина вироку щодо ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 335 КПК України, оскільки в ній не зазначено міру запобіжного заходу, яка обирається засудженому до набрання вироком законної сили, та з якого часу рахується перебіг строку відбуття засудженим призначеного покарання.
При новому розгляді справи по суті, якщо суд дійде до висновку, що ОСОБА_2 винний у вчиненні інкримінованого йому злочину, то призначену судом міру покарання слід вважати м’якою.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію з доповненнями державного обвинувача, - задовольнити.
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 22.10.2010 року щодо ОСОБА_2, - скасувати. Кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в Тростянецький районний суд Вінницької області, в іншому складі суддів.
Судді:
Ващук В.П. Ляліна Л.М. Рупак А.А.