Справа №1-246/10

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2010 року     Київський районний суд м. Полтави в складі:

                                                   головуючого судді Антонова А.В.,

                                                   при секретарі Кононенко О.П.,

                                                   за участю прокурора Храпко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Полтави, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, в силу ст.89 КК України – не судимого, має неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2  КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Полтави, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, раніше не судимого, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_2,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2  КК України,

В С Т А Н О В И В:

  11.12.2009 року ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, з корисливою метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в АДРЕСА_3, під час сумісного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_3, скориставшись станом сп’яніння потерпілої, таємно викрали її майно, а саме : золотий ланцюжок, вартістю 975 грн.,  кулон вартістю 530 грн., та обручку, вартістю 798 грн., чим спричинили ОСОБА_3, матеріальної шкоди на загальну суму 2303 грн.

  В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та показав, що 10.12.2009 р. він разом з ОСОБА_2 зайшли до свого знайомого ОСОБА_4, який проживає в АДРЕСА_3, але його вдома не було, а була його сестра з ОСОБА_3 Разом вони розпивали спиртне десь до 1-год., ночі. Потім коли потерпіла заснула, вони зняли обручку та ланцюжок з кулоном та поїхавши на зупинку «Шевченка» здали викрадене золото в ломбард, а гроші витратили на власні потреби. У скоєному  щиро розкаюється, просить суд суворо не карати.

   Підсудний ОСОБА_2, свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та показав, що 10.12.2009 р. він разом з ОСОБА_1 зайшли до свого знайомого ОСОБА_4, який проживає в АДРЕСА_3, але його вдома не було, а була його сестра з ОСОБА_3 Вона запросила їх в гості, і вони разом розпивали спиртне десь до 1-год., ночі, а потім коли ОСОБА_3 сп»яніла, та заснула, вони вирішили зняти з неї золото, щоб потім віднести в ломбард. Разом вони зайшли в кімнату, де спала ОСОБА_3, і зняли золоту обручку та ланцюжок з кулоном та поїхавши на зупинку «Шевченка» здали викрадене золото в ломбард «Скарбниця», а гроші витратили на власні потреби. У скоєному  щиро розкаюється, просить суд суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_3, в судовому засіданні повністю підтвердила показання дані нею під час досудового слідства, на даний час завдана шкода їй повністю відшкодована, на суворому покаранні щодо підсудних не наполягає.

 Визнані в суді підсудними фактичні обставини справи у відповідності до ст. 299 КПК України судом не досліджувалися, свідки не допитувалися.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1, та ОСОБА_2 за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи підсудних, які характеризуються позитивно.

В силу ст. 66 КК України обставини, що пом’якшують покарання підсудних є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

В силу ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудних вчинення злочину в стані алкогольного сп”яніння.

Згідно медичного висновку підсудні здорові, не потребують примусового лікування від залежності до психотропних речовин.

Цивільний позов потерпілою по справі не заявлявся.

Враховуючи те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, не судимі, щиро розкаюються у скоєному злочині, характеризуються позитивно, ОСОБА_1, має на утриманні малолітню дитину, добровільно відшкодували завдані потерпілій матеріальні збитки, проте скоїли злочин в стані алкогольного сп”яніння, суд приходить до висновку, про можливість виправлення підсудного ОСОБА_2, без відбування покарання, в той же час з урахуванням конкретних обставин справи, те що ОСОБА_1, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та на даний час притягаеться до кримінальної відповідальності СВ ЛВ на ст.Полтава УМВС України на південній залізниці, суд приходить до висновку, що покарання у вигляді арешту буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

    З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 місяців арешту.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1, рахувати з моменту його затримання 21.09.2010 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили залишити попереднім у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2, від призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 2 років не вчинить нового злочину.

Зобов”язати  ОСОБА_2, протягом іспитового строку періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи і повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили залишити попереднім – у вигляді підписки про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб  з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

       Головуючий                                                                                                  Антонов А.В.