Справа № 1-584 /10

                ВИРОК

           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20  грудня   2010 року. Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

                      головуючого:  судді –    Міхієнкової Т.Л.,

                      при секретарі -                Сюр О.М.,

                за участю прокурора -    Петренко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бровари  кримінальну справу по обвинуваченню:    

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Київ ,  українки, громадянки України,    не судимої, освіта середньо-спеціальна,  не одруженої, має на утриманні  малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої,  проживаючої в АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого  ст.185 ч. 1  КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудна ОСОБА_1 вчинила  крадіжку   чужого майна  при таких обставинах.

19 листопада  2010 р. близько  19 годин  вона, перебуваючи  разом із своїм співмешканцем,  ОСОБА_2 , в гостях у  ОСОБА_3, яка  проживає  в квартирі АДРЕСА_2, таємно викрала із шафи гроші в сумі 3800 грн., що належать потерпілій ОСОБА_3,  які  потім передала на зберігання  ОСОБА_4, як свої  власні. В подальшому 1600 грн. підсудна витратила на власні потреби, а останні 2200 грн. у неї вилучили працівники міліції  27 листопада 2010 р.                    

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину свою  в пред’явленому  обвинуваченні за  ст. 185 ч.1  КК України   визнала повністю, підтвердила  суду обставини вчиненого нею  злочину, у вчиненні якого щиро розкаялася.

         За таких обставин,  враховуючи згоду  учасників   судового розгляду  щодо недоцільності дослідження доказів  стосовно  тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються,  суд відповідно  ч.3 ст. 299  КПК України   обмежив   дослідження фактичних обставин  справи допитом підсудного  та дослідженням  письмових доказів, які характеризують особу підсудної.

         Вислухавши у  судовому засіданні підсудну, суд приходить до висновку, що  вина ОСОБА_1  у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1   КК України за ознакою  таємного  викрадення чужого майна   і  її  дії за   вказаними   ознаками   ст. 185 ч.1    КК України  кваліфіковані правильно.

Вирішуючи питання про призначення  покарання підсудній  суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину,  який  відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу підсудної  та обставини, що пом’якшують  та  обтяжують покарання.

 Передбачені ст.66 КК України обставини, що пом’якшують покарання підсудної,   по даній справі є – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

          Обтяжуючих покарання обставин, передбачених  ст. 67  КК України, щодо  ОСОБА_1 судом  не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання підсудній,  суд враховує  сукупність всіх обставин вчинення злочину, дані про особу підсудної, яка   за місцем проживання  характеризується посередньо  (а.с.27),  раніше  до кримінальної відповідальності не притягувалася  (а.с.28),  на обліку у лікаря нарколога не перебуває (а.с.26),  є матір»ю малолітньої дитини  і вважає можливим  її виправлення  та перевиховання  без ізоляції  від суспільства і призначає їй покарання  у вигляді позбавлення волі позбавлення волі  і на підставі ст. 75 КК України вважає за можливим звільнити її від  відбування покарання   з випробуванням, поклавши на неї обов»язки, передбачені ст. 76 КК України.  Такою мірою покарання   і буде  досягнута мета держави,  закріплена  у  ст. 50 КК України,  щодо  виправлення засудженої  та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою , так і іншими особами.

Цивільний позов по справі не заявлений.

          Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -  

                            з а с у д и в :

   ОСОБА_1   визнати винною  у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1  КК України та призначити їй  покарання у виді   одного року  позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України  звільнити її від відбування покарання  з випробуванням,  з іспитовим строком  - один рік.

В період іспитового строку на підставі ст. 76 КК України  зобов»язати  ОСОБА_1   не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,  повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію   про зміну місця  проживання і періодично з»являтися  для  реєстрації  в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру  запобіжного заходу засудженій  до набрання вироком законної сили залишити  підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий  доказ по справі – гроші в сумі 2200 грн., передані на зберігання потерпілій  ОСОБА_3, після вступу вироку в законну силу  залишити у власності потерпілої.

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв’язку із тим, що вони ніким не оспорювалися, - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області  протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення,

Головуючий:                                                                                       Т.Л. Міхієнкова