Справа № 1-552 /10

                ВИРОК

           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада  2010 року. Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

                      головуючого:  судді –    Міхієнкової Т.Л.,

                      при секретарі -                Сюр О.М.,

                за участю прокурора -   .Сологуба Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бровари  кримінальну справу по обвинуваченню:    

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Бровари, Київської обл.,  українки, громадянки України,    не судимої, освіта середня, одруженої, пенсіонерка, проживає в АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого   ст.15 ч.2, ст.185 ч. 1  КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудна   ОСОБА_2 вчинила замах на крадіжку   чужого майна  при таких обставинах.

19 жовтня 2010 р. близько 16 години 50 хвилин вона, перебуваючи                     магазині  «Перехрестя» ТБ « Ліза», розташованого по вул. Гагаріна, 16  в м. Бровари Київської обл. з корисливих мотивів шляхом вільного доступу у м»ясному відділі   вчинила  замах на  таємне  викрадення  м»яса  вагою 3 кг 526 гр., вартістю 181 грн. 55 коп., але не змогла  довести цей злочин до кінця, хоча виконала всі необхідні для його завершення дії,  так як  була затримана там же в магазині працівниками охорони  і злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 вину свою  в пред’явленому  обвинуваченні за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч.1  КК України   визнала повністю, підтвердила  суду обставини вчиненого нею  злочину, у вчиненні якого щиро розкаялася.

         За таких обставин,  враховуючи згоду  учасників   судового розгляду  щодо недоцільності дослідження доказів  стосовно  тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються,  суд відповідно  ч.3 ст. 299  КПК України   обмежив   дослідження фактичних обставин  справи допитом підсудного  та дослідженням  письмових доказів, які характеризують особу підсудної.

         Вислухавши у  судовому засіданні підсудну, суд приходить до висновку, що  вина ОСОБА_2  у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.2, 185 ч.1   КК України за ознаками закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна  особою, яка виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не закінчила з причин, які не залежали від її волі  і  її  дії за   вказаними ознаками  ст.15 ч.2, 185 ч.1    КК України  кваліфіковані правильно.

Вирішуючи питання про призначення  покарання підсудній  суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину,  який  відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу підсудної  та обставини, що пом’якшують  та  обтяжують покарання.

 Передбачені ст.66 КК України обставини, що пом’якшують покарання підсудного,   по даній справі є – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

          Обтяжуючих покарання обставин, передбачених  ст. 67  КК України, щодо  ОСОБА_2 судом  не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання підсудній,  суд враховує  сукупність всіх обставин вчинення злочину, дані про особу підсудної, яка   за місцем проживання  характеризується позитивно (а.с. 23),  раніше  до кримінальної відповідальності не притягувалася  (а.с.24 ),  пенсіонерка,  не є особою небезпечною для суспільства, значних суспільно-небезпечних наслідків  від вчиненого нею  злочину  не наступило, на обліку у лікаря нарколога не перебуває (а.с.22),  і вважає можливим  її виправлення  та перевиховання  без ізоляції  від суспільства і призначає їй покарання  у вигляді позбавлення волі позбавлення волі  і на підставі ст. 75 КК України вважає за можливим звільнити її від  відбування покарання   з випробуванням, поклавши на неї обов»язки, передбачені ст. 76 КК України.  Такою мірою покарання    досягнута мета держави,  закріплена  у  ст. 50 КК України щодо  досягнення мети виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

            Судові витрати та речові докази по справі  відсутні.

            Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -  

                            з а с у д и в :

ОСОБА_2   визнати винною  у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.2, ст.185 ч.1   КК України  та призначити їй  покарання у виді   одного року  позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України  звільнити її від відбування покарання  з випробуванням,  з іспитовим строком  - один рік.

В період іспитового строку на підставі ст. 76 КК України  зобов»язати засуджену ОСОБА_2  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекціі,  повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію   про зміну місця  проживання і періодично з»являтися  для  реєстрації  в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру  запобіжного заходу засудженій  до набрання вироком законної сили залишити  підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв’язку із тим, що вони ніким не оспорювалися, - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області  протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення,

Головуючий:                                                                           Т.Л. Міхієнкова