БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-285/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня  2010  року           Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

                        головуючого: судді – Міхієнкової Т.Л.

                       при секретарі – Сюр О.М.

                       з участю прокурора – Петренко Л.В.

                                 потерпілої – ОСОБА_1

                                 захисника- ОСОБА_13

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бровари  кримінальну справу по обвинуваченню:    

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт.Велика Димерка, Броварського району, Київської обл. ,українки, громадянки України, не судимої, освіта повна середня, вдови, працюючої кухарем  ТОВ « Норман Плюс», зареєстрованої в АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в :

 Підсудна ОСОБА_2 з 2004 р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3,  умисне вбивство якого вона вчинила  при перевищенні  меж необхідної оборони   за  наступних обставин.

 В ніч на 27  лютого 2010 р. подружжя ОСОБА_3  після сумісного розпиття спиртних напоїв  прийшли в квартиру АДРЕСА_1, , в якій мешкає батько потерпілого, ОСОБА_4, де продовжили вживати спиртні напої.

          27 лютого 2010 р.   близько 5 годин  ранку  між ними  раптово виникла  сварка,  під час якої ОСОБА_3 першим  наніс підсудній  один удар  рукою в обличчя, спричинивши їй легке тілесне ушкодження у виді  підшкірної гематоми і крововиливу  по спинці носа,  що підтверджується  висновком судово- медичної експертизи. Після цього  ОСОБА_2, , перевищуючи межі необхідної оборони, схопила зі столу кухонний ніж і   умисно , з метою захисту,   нанесла ОСОБА_3  удар ножем   в праву передню частину грудної клітки,  що є життєво важливим органом, спричинивши потерпілому  проникаюче колото-ріжуче  поранення грудної клітини з пошкодженням легені і розвитком крововтрати, що згідно висновку  судово-медичної експертизи  є тяжким тілесним ушкодженням по критерію небезпеки для життя, від якого  ОСОБА_3 помер на місці вчинення злочину  і його смерть  перебуває  у прямому причинному зв»язку  з заподіяним  йому тяжким тілесним  ушкодженням.  

У своїх поясненнях суду, підсудна  з приводу пред»явленого  обвинувачення за ч.1  ст.115 КК України вину свою визнала частково, запевняючи  суд в тому, що  умислу на вбивство чоловіка у неї не було, а  удар ножем нанесла потерпілому , захищаючись від побиття. За весь  час їхнього подружнього життя потерпілий  неодноразово завдав їй тілесні ушкодження під час  сварок  і у неї в момент вчинення злочину  була реальна загроза  фізичного насильства  з боку чоловіка. Тоді, вранці 27 лютого 2010 р., як  пояснювала підсудна, між ними виникла сварка на грунті того, що потерпілий забрав у неї  мобільний телефон з метою подальшого продажу , а коли підсудна вихопила у нього з рук телефон , потерпілий піднявся і     наніс їй удар рукою  в обличчя, від чого з носу потекла кров.  Потім,  стиснувши кулаки , потерпілий  наступав на неї не зважаючи на те, що в руках у неї уже  був ніж , який вона схопила  зі столу з метою захисту.   Підсудна стверджувала, що вона  попереджала чоловіка  про застосування ножа, але  по його зовнішньому вигляду вона  зрозуміла, що  потерпілий   налаштований на її побиття . Розуміючи, що втекти вже  не встигне,  з метою  захисту нанесла потерпілому  удар ножем , після чого  злякалася,  викинула  ніж на підлогу та  втекла із квартири. З її пояснень, ОСОБА_3   часто вдавався до її побиття,  вживав спиртні  напої, , не працював , грав  в ігрових автоматах  і забирав у неї гроші. Все це і було причиною їхніх постійних сварок.   Вона  зверталася до суду у 2008 р. з заявою  про розірвання шлюбу, але потерпілий умовив її забрати заяву і вони примирилися заради сина. .У скоєному  злочині  в суді  щиро розкаялася.

Суд, вислухавши підсудну, потерпілу, свідків, дослідивши надані письмові докази та оцінивши все в  сукупності, прийшов до висновку, що в діях підсудної відсутній  склад злочину, передбачений ст. 115 ч. 1 КК України і її дії слід кваліфікувати за ознаками ст.. 118 КК України з наступних підстав.

Ст.118 КК України  передбачає відповідальність за умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони,  яка виникає у разі створення  реальної загрози заподіяння шкоди, що дає особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну .

        З метою встановлення умислу вчиненого злочину та для з»ясування питання чи існувала   реальна   загроза заподіяння шкоди  підсудній ОСОБА_3  з боку потерпілого , суд ретельно  дослідив взаємовідносини в сім»ї між підсудною та  потерпілим  і  встановив  наступне.

        Визнана по справі потерпілою ,  ОСОБА_1,  в квартирі якої останнім часом проживало молоде подружжя, охарактеризувала підсудну з негативної сторони. З її слів, підсудна   часто вживала спиртні напої і провокувала  її сина на сварки та бійку. Сама  ОСОБА_1 не була очевидцем вчиненого злочину, а зі слів колишнього чоловіка,  свідка ОСОБА_4, в квартирі якого вчинено злочин , їй відомо, що  в момент вбивства підсудна була в  нетверезому стані. Підсудна і  ОСОБА_3 сварилися, а свідок ОСОБА_4, маючи намір  їх заспокоїти, зайшов  у кухню, де  відбувалися події , побачив у руці у підсудної ніж і намагався  забрати у ОСОБА_2 ніж, але остання міцно тримала його в руці, а потім викинула ніж на підлогу і втекла з квартири.

      Свідки :  ОСОБА_5 , рідна сестра померлого,   ОСОБА_6,  ОСОБА_7, сусіди ОСОБА_1,  також стверджували про те, що  підсудна  вживала спиртні напої і в нетверезому стані була агресивною, сама провокувала чоловіка на  сварки  та бійку, в процесі  яких вони  , як правило,  били один одного.

     Родичі підсудної : мати , ОСОБА_8 та  рідний дядько, ОСОБА_9, близька подруга підсудної,  ОСОБА_10 , навпаки, підтвердили покази підсудної в тій частині, що ОСОБА_3 вживав спиртні напої, ніде не працював, грав в ігрові автомати , забирав у підсудної гроші, виносив з дому речі,   із-за чого між ними виникали сварки , в процесі яких ОСОБА_3  жорстоко бив підсудну.

     Зовсім  сторонні особи,  свідки  по справі,   ОСОБА_11 та  ОСОБА_12 підтвердили в суді, що  ОСОБА_3 вживав спиртні напої і в нетверезому стані  часто бив підсудну, забирав у неї гроші, золото, речі, які здавав в ломбард. Були випадки, як пояснювала свідок ОСОБА_11, коли підсудна разом з маленьким сином  тікала з дому і переховувалася у неї в квартирі.

      Крім того, свідок ОСОБА_12  показав, що він  неодноразово   ставав очевидцем побиття підсудної  ОСОБА_3 і  якось  він, захищаючи підсудну, розбив ОСОБА_2 губу, і потерпіла ОСОБА_1 підтвердила , що   бачила у сина  такі тілесні ушкодження. , а це  свідчить  про достовірність  показів цього свідка.

      Таким чином, покази вищезазначених свідків є взаємовиключними. Оцінюючи їх , суд   виходив з того, що вони є суб»єктивними і  залежними  від сприйняття кожним  з них   певних обставин та взаємовідносин з підсудною, з потерпілим.

      Вирішуючи питання щодо достовірності показів свідків про  взаємовідносини підсудної та потерпілого, що передували вчиненому злочину, суд звернув увагу  на    довідку  з міської клінічної лікарні м.Києва ( т. 2 а.с. 19), з якої вбачається, що підсудна 4 травня 2008 р. зверталася  у приймальне відділення  з приводу отримання закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку , забія  м»яких тканин носа і з її слів зроблено запис про те, що   4 травня 2008 р. її  побив  потерпілий ОСОБА_1.

        З вищезазначених підстав суд   вважає достовірно  встановленим той  факт, що ОСОБА_3 і раніше неодноразово   застосовував фізичне насильство до підсудної , в зв»язку з чим приймає до уваги покази свідків   ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та  ОСОБА_12 та критично відноситься  до  показів  інших свідків.

       В процесі як  досудового слідства, так і в суді  підсудна  активно сприяла розкриттю злочину і давала покази щодо  обставин вчиненого злочину.  Протиріччя в своїх первинних  поясненнях  та  показах під час відтворення  обстановки і обставин події, в ході якого вона підтвердила факт нанесення їй ОСОБА_3 удару рукою в обличчя , після чого вона, захищаючись,  нанесла йому удар ножем, боячись подальшого побиття  ( т.1 а.с. 114),  в протоколі допиту в якості обвинуваченої ( т. 1 а.с.130), де вона  підтвердила покази на  стадії відтворення  обстановки і обставин події, в суді   підсудна пояснила тим, тим, що в попередніх  своїх показах  вона не придавала уваги тій обставині, що потерпілий першим наніс їй удар в обличчя, оскільки  була схвильована  тим, що сталося  і вважала це не  суттєвою обставиною. Насправді, як показала  підсудна у судовому засіданні, вона боялася чоловіка і не стала тікати, так як реально розуміла, що вона не встигне швидко   відкрити двері щоб втекти із квартири , а поведінка потерпілого давала їй підстави розуміти, що той розгнівався і  мав  намір  вчинити над нею розправу, Тому суд  приймає до уваги покази підсудної в судовому засіданні,  які не  протирічать матеріалам справи  та встановленим у суді обставинам.

      Показами свідка ОСОБА_4 встановлено, що  підсудна та ОСОБА_3 в ніч на 27 лютого 2010 р. перебували у нього в гостях. Обоє прийшли уже в стані алкогольного сп»яніння  і у нього в квартирі продовжили  розпивати спиртні напої. Свідок залишив гостей на кухні, а сам пішов відпочивати.  Розбудив останнього крик підсудної  і коли він поспішив заспокоїти обох,  то побачив підсудну з ножем в руках, а потерпілий стояв напроти  ОСОБА_2 , дивлячись  на неї здивовано.  Свідок намагався відібрати у підсудної ніж, який та міцно тримала в руці. Потім ОСОБА_2  викинула ніж на підлогу, а сама втекла із кварти, куди повернулася через деякий час.  Він  намагався викликати швидку допомогу, але не зміг і тоді покликав на поміч колишню дружину, ОСОБА_1

      Саме ці покази суд  приймає до уваги, оскільки  аналогічні покази свідок дав на досудовому слідстві  10.03. 2010 р , а покази, викладені в протоколі допиту на   а.с. 61 т. 1   він в суді не підтвердив, посилаючись на те, що слідчий невірно його зрозумів.  Суд, враховуючи стан свідка в момент допиту в день вбивства сина , 27.02.2010 р., допускає, що свідок, перебуваючи у тяжкому емоційному стані, міг  не в повній мірі  пригадати обставини  справи., і приймає його  пояснення щодо  протиріччя  цих  показів.

          Як  видно з протоколу огляду місця події, квартири АДРЕСА_1 ( т.1 а.с. 8-26) від 27 лютого 2010 р,, там  о 6 годині 10 хв.  виявлено труп ОСОБА_3  і з  місця події вилучено кухонний ніж  з синьою ручкою з плямами бурого кольору на лезі.

         В Броварській ЦРЛ  оглянуто труп ОСОБА_3 та  вилучено одежу, що підтверджується протоколом огляду місця пригоди ( т.1 а.с. 27-28).

         Відповідно до висновку  судово-медичної експертизи  № 16/56 від 25.05.2010 р. ( т.1 а.с. 161162 )  на трупі ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у виді  проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з пошкодженням легкого та розвитком крововтрати. Отримане  27.02.2010 р.  ОСОБА_3  поранення  перебуває у прямому причинному зв»язку з настанням його смерті.

      З протоколу явки  ОСОБА_2 з повинною від 27 лютого 2010 р вбачається, що саме вона  завдала   вказані в експертизі тілесні ушкодження ОСОБА_3, від яких останній помер на місці злочину.

       Висновком судової медикокриміналістичної експертизи від 21.05.2010 р. ( т.1 а.с. 197) встановлено, що  виникнення виявленого на трупі ОСОБА_3 пошкодження на клапті шкіри від дії ножа, наданого на дослідження та вилученого з місця злочину не виключається.

        Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що підсудна винна в смерті ОСОБА_3 ЇЇ вина  у вчиненому злочині  виражена  у формі не прямого умислу.

         Згідно висновку  акту  комплексної  амбулаторної  судової психолого-психіатричної  експертизи  від 03.03.2010 р. ( т. а.с.  155-156)  підсудна в момент вчинення  інкримінованих  протиправних діянь, у стані  афекту не перебувала , на тимчасовий розлад психічної діяльності не страждала і не страждає. Вона могла і може   усвідомлювати характер своїх дій та керувати ними.

         Дії підсудної свідчили про те, що вона  добре усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачала його  суспільно-небезпечні наслідки і хоча вона не бажала смерті потерпілому, але , наносячи останньому удар в життєво важливий орган,  свідомо припускала її настання.

         В її діях суд встановив невідповідність  захисту тому нападу, якому вона піддалася з боку потерпілого.

          Підсудна перевищила межі необхідної оборони і перевищення цих меж полягає в раптовості нападу на підсудну, в ході якого вона отримала легкі  тілесні ушкодження, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи від 25.05.2010 р.  ( т.1 а.с. 166) , згідно якого термін отримання  тілесних ушкоджень може відповідати 27.02.2010 р.

          З огляду на  встановлені обставини, пов»язані з неправомірною поведінкою потерпілого в сім»ї, у підсудної   були підстави  для опасіння за власне здоров»я, що і спонукало її до захисту.

         Той факт, що посягання було реальним, суд наголошує ще раз, підтверджується  актом судово-медичної експертизи щодо ОСОБА_2,  у якої виявлені тілесні ушкодження, які спричинив їй потерпілий ОСОБА_3.

        Вищевстановлені обставини і дають суду підставі вважати, що  дії підсудної ОСОБА_2 слід правильно кваліфікувати  за ознакою  умисного вбивства  при перевищенні меж необхідної оборони., відповідальність за які передбачена ст.. 118 КК України.

        Вирішуючи питання щодо  призначення покарання ОСОБА_2,  суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки  вчиненого нею  злочину, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання підсудного.

       Відповідно до ст. 66 КК України  обставинами , що пом’якшують покарання  підсудній ОСОБА_2  є її щире каяття в суді , активне сприяння розкриттю злочину, неправомірні дії   потерпілого, який в момент вчинення злочину і сам перебував в стані алкогольного сп»яніння, що підтверджується  актом судово- токсикологічного дослідження ( т. 1 а.с. 42).

Обставиною, що обтяжує  покарання підсудній  ,  виходячи зі змісту  ст.. 67 КК України ,  суд визнає  вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння,  про що свідчить  протокол медичного огляду ОСОБА_2 ( т. 1 а.с. 37).

Призначаючи вид і міру покарання  підсудній, суд враховує також сукупність всіх обставин вчинення злочину, дані про її  особу : до кримінальної відповідальності притягується вперше ( т.1 а.с. 105),  за останнім місцем роботи характеризується позитивно, за місцем проживання – посередньо ( т.1 а.с.100, ), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває ( т. 1 а.с.103 ),  на утриманні має малолітнього сина ( т. 1 а.с.104),  але  враховуючи тяжкість вчиненого злочину, що спричинив смерть людини ,  вважає необхідним  призначити покарання у виді  позбавлення  волі , яке  буде  достатнім  для  її виправлення  й попередження вчинення  нових злочинів.

       Цивільний позов по справі не заявлений.

 Судові витрати по справі відповідно до вимог  ч. 3 ст. 91  КПК України  підлягають   стягненню  з ОСОБА_2 на користь  НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській обл..  за проведення по справі судових експертиз.

      Речові докази по справі підлягають  знищенню після вступу вироку в законну силу.  

. Керуючись ст.ст. 323, 324, 341 КПК України, суд, -  

                            з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винною за ст. 118 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

          Міру запобіжного заходу  ОСОБА_2  до набрання вироком законної сили, залишити без змін – утримання під вартою в СІЗО № 13 ДД ВП України в м. Києві та Київській  області

          Початок відбуття строку  покарання ОСОБА_2  рахувати з 27 лютого 2010р.

Речові докази по справі – дев»ять зразків зрізів нігтьових пластин ,  висушені на марлі зразки крові, ватні тампони із змивами речовини бурого кольору, жіночу куртку чорного кольору  із плащової тканини, футболку бірюзового кольору, кофту жіночу червоного кольору,  джинси синього кольору,  футболку бежевого кольору, ніж кухонний , які зберігаються в камері речових доказів  Броварського МВ ГУ МВС України в Київській обл.. після набрання вироком законної сили – знищити.

        Стягнути з ОСОБА_2  на користь НДЕКЦ  при ГУ МВС України в Київській обл..  –код ЗКПО  25574713  р/р 31250272210700 в банку УДК у Київській обл..  МФО 821018  за проведення про справі судових експертиз :  № 540/х  від 19.05.2010 р. – 338 грн.,  № 235 від 14.05.2010 р. – 486 грн., № 181 від  26.05.2010 р. – 486 грн.  

Вирок  може бути оскаржений   до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області  протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляцій  учасниками процесу, а засудженою  в той же строк з дня отримання копії вироку.

 Суддя: