Справа  № 22ц-1321\2007 р.

Головуючий у  1-й  інстанції:   Кузьмін М.В.

Доповідач:   Редька  А.Г.

РІШЕННЯ

 ІМ"ЯМ   УКРАЇНИ

3 вересня 2007 року                                                                                                                 місто Чернігів

Апеляційний    суд    Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Литвиненко І.В., суддів - Смаглюк Р.І., Редьки А.Г.,

при секретарі - Рябчук С.В.,

за участі: представник позивача - Шеремет В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ "Чернігівгаз" на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 червня 2007 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Чернігівгаз" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за газ,

встановив:

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 червня 2007 року частково задоволено позов ВАТ "Чернігівгаз", з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, мешканців АДРЕСА_1, стягнуто солідарно на користь ВАТ "Чернігівгаз" 157,56 грн заборгованості за спожитий газ за період з квітня до листопада 2004 року включно, в іншій частині, з грудня 2004 року до 7 листопада 2005 року, відмовлено у задоволенні позову про стягнення заборгованості.

2

В апеляційній скарзі ВАТ "Чернігівгаз" просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідачів усю суму заборгованості за спожитий газ за період з 1 квітня 2004 року до 7 листопада 2005 року у розмірі 588,11 грн, зменшивши розмір стягнень, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального закону.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача належить до задоволення, рішення суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального закону.

Відповідачі у своїх запереченнях проти позову посилалися, що вони з травня 2000 року не проживають за зазначеною адресою, не користуються газом, тому вимоги ВАТ "Чернігівгаз" не обґрунтовані.

Рішенням суду встановлено, що відповідачі з 1 грудня 2004 року не проживають за зазначеною адресою, про що свідчать дані їх паспортів про реєстрацію місця проживання, з цієї дати виїхали на нове місце проживання і не споживали газ з грудня 2004 року до дня відключення газу 7 листопада 2005 року, тому за цей період не повинні сплачувати за газ, а за період з 1 квітня 2004 року до 1 грудня 2004 року відповідачі не надали доказів, що не споживали газ і за цей період повинні сплатити 157,56 грн заборгованості.

Однак, такий суперечливий висновок суду не грунтується на матеріалах справи.

Відповідно до ст.20 Закону "Про житлово-комунальні послуги", споживач(власник, наймач житлового приміщення) зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, якими відповідно до п.1 ч.1 ст.13 цього Закону є і послуги з централізованого газопостачання, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом незалежно від того зареєстровано місце проживання споживача за місцем споживання газу чи ні.

За матеріалами справи встановлено, що власником частини будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 з 1990 року, який проживав разом з сім'єю зазначеною адресою, а відповідно до довідки Чернігівської МБТІ власність зареєстрована за ним по даний час, незважаючи на відлучення ним належної йому частини будинку. Облікових приладів споживання газу не було встановлено і постачання газу та його оплата проводилися відповідно до тарифів за встановленими нормами споживання.

3

 Відповідно до Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМУ від 9 грудня 1999 року № 2246 споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 7 днів до звільнення приміщення або повного припинення газопостачання письмово повідомити газопостачальне підприємство про розірвання договору та розрахуватися за послуги з газопостачання.

Такої заяви від відповідачів до газопостачальної організації не було надано і до сьогоднішнього дня і суд дійшов правильного висновку, що відповідачі не надали суду доказів, що не споживають газ у цьому будинку з 1 квітня 2004 року до листопада 2004 року, однак, посилання відповідачів, що вони не споживають газ у цьому будинку і після листопада 2004 року також не підтверджені доказами. Відповідно до акту № 63, про відсутність відключення на літній період 2004 року опалювальних газових печей будинку відповідачів та відомість № 268 включення опалювальних приладів на опалювальний сезон 2004 року і інструктажу абонента, за яким ОСОБА_1 пройшов повторний інструктаж користування газовими приладами 19 листопада 2004 року, свідчать що відповідачі і після листопада 2004 року мали можливість користуватися газом і зобов'язані сплачувати за газопостачання. Крім того, хоча відповідачі і посилалися у судовому засіданні, що не проживають за зазначеною адресою з травня 2000 року, надані документи свідчать, що вони сплачували за спожитий газ до березня 2004 року і тільки у квітні припинили оплату газопостачання.

Відповідно до акту-наряду № 643 на відключення споживача від системи газопостачання відповідачам газ відключено 7 листопада 2005 року.

За таких обставин період заборгованості за газ становить з 1 квітня 2004 року до 7 листопада 2005 року, коли газопостачальна організація в односторонньому порядку розірвала договір та припинила постачання газу, що становить 588,11 грн, які підлягають стягненню з відповідачів на користь газопостачальної організації.

За обставин, коли висновки суду першої інстанції суперечать обставинам справи і судом неправильно застосовано матеріальний закон, рішення суду першої інстанції не можна визнати законним, таке рішення підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про стягнення з відповідачів заборгованості по оплаті за газопостачання за весь період з 1 квітня 2004 року до 7 листопада 2005 року у розмірі 588,11 грн.

Керуючись ст.ст. 64, 67 Житлового кодексу України, ст.20 Закону "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 307, 309 ч.1 п.п.3,4, 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд

вирішив:

Апеляційну скаргу ВАТ "Чернігівгаз" задовольнити та скасувати рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 червня 2007 року.

4

Позов ВАТ "Чернігівгаз" задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь відкритого акціонерного товариства "Чернігівгаз" 588,11 грн заборгованості по оплаті за спожитий газ за період з 1 квітня 2004 року до 7 листопада 2005 року.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь відкритого акціонерного товариства "Чернігівгаз" 30 грн у відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь держави 51 грн судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь відкритого акціонерного товариства "Чернігівгаз" 25,50 грн у відшкодування витрат по оплаті судового збору та 30 грн у відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у суді апеляційної інстанції.

Рішення набуває чинності негайно та може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.