КОПІЯ

                                            Справа № 2а-1724 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2011 року         суддя Ленінського районного суду м. Полтави Парахіна Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави про перерахунок пенсії,  -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, в якому посилаючись на те, що як потерпіла від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії отримує пенсію на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС", є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В жовтні 2010 року звернулася до УПФУ в Ленінському районі м. Полтави з заявою про перерахунок пенсії, обчислення якої проводиться без врахування положень ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС". Просить визнати протиправною відмову відповідача в проведенні перерахунку пенсії, зобов’язати здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2004 року відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС" по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій, перерахувати додаткову пенсію інваліду 2 групи у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та   провести   виплату нарахованих сум з виконанням приписів ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС".

Ухвалою судді від 04.01.2010 року провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управлінням Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 31.10.2006 року закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надавши заяву з проханням розглядати справу без її участі.

Представник відповідача Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави в судове засідання не з'явився, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи без участі представника.

В поданих до суду письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю, посилаючись на те, що позивач як потерпіла від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 2 групи, в період з 16.12.1993 року по 21.05.2005 року, з 01.01.2006 року отримує основну та додаткову пенсію, передбачені ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Обчислення його пенсії проведено відповідно до положень постанов Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року N 530 та "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16.07.2008 року № 654, тобто у відповідності з чинним законодавством, підстав для перерахунку пенсії немає.

Крім того, відповідач просить суд при вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 застосувати строки позовної давності відповідно до положень ст. 99 КАС України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

             Суд, дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

             Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом IІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 04.04.1997 року, та довідкою МСЕК № 0060429 від 21.05.2002 року.

    ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ Ленінського району м. Полтави та з 16.12.1993 року по 21.05.2005 року, з 01.01.2006 року отримує пенсію на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

             Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

            Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону  їхнього життя  і  здоров'я, створення  єдиного  порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

              Згідно з ч. 4 ст. 54  Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  від 28 лютого 1991 року № 796-XII в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2004 року,  в усіх випадках розмір пенсій  для  інвалідів  ІII групи,  щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не може бути  нижчим  6  мінімальних пенсій за віком, для інвалідів ІІ групи – 8 мінімальних пенсій за віком.

    Відповідно до ст. 50 вищевказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а інвалідам ІІ групи – 75 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не можуть  бути нижчими для учасників  ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по II групі   інвалідності  -  200  процентів  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

            Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року, 22.05.2008 року по теперішній час діє норма Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено, що розмір пенсій  для  інвалідів  IІI групи,  щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не може бути  нижчим  6  мінімальних пенсій за віком, для інвалідів ІІ групи – 8 мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії для інвалідів ІІІ групи становить 50 % мінімальної пенсії за віком, для інвалідів ІІ групи – 75 % мінімальної пенсії за віком

Враховуючи те, що  в період з 22.08.2005 року по 31.12.2005 року ОСОБА_1 за її заявою була переведена та отримувала пенсію на підставі Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", її позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок основної пенсії відповідно до положень ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є безпідставними й задоволенню не підлягають.

Таким чином, в період з 01.01.2004 року по 21.08.2005 року, з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по теперішній час у позивача існує право на отримання пенсії у розмірі, кратному відповідній кількості мінімальних пенсій за віком, що передбачено ст. 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також в період з 01.01.2004 року – право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, відповідно, 50 % та 75 % мінімальної пенсії за віком.

Зі статей 50, 54 вказаного Закону  випливає, що під час визначення розміру пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону, де зазначено, що мінімальний  розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується  виключно  для визначення  розмірів  пенсій,  призначених  згідно  з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

               У запереченнях проти позову відповідач посилається на те, що при нарахуванні пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, він правомірно керувався Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03.01.2002 р. № 1, якою визначено,  що виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка провадиться розрахунок пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом з тим, Постанова КМУ від 03.01.2002 року № 1 не визначає поняття мінімального розміру пенсії за віком, натомість встановлює розрахункову величину в сумі 19,91 грн., тим самим істотно звужуючи зміст та обсяг існуючих прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлених законами України, що суперечить ст. 22 Конституції України. Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, № 10-рп/2008 зазначена постанова була скасована Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року № 654.

             Посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання,  і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, суд не вважає обґрунтованим, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням визначення поняття мінімального пенсії за віком частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

При розрахунку державної  пенсії та додаткової пенсії, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, та виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 року N 231-V у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Як встановлено в ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42  і частиною п’ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії — з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, — з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

    Відповідно до положень ч. 3 ст. 42 вищевказаного Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

З урахуванням викладеного, в період з 01.01.2004 року по 21.08.2005 року, з 01.01.2006 року по 30.10.2006 року позивач має право на перерахунок основної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та за період з 01.01.2004 року по 30.10.2006 року - додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсій за віком, із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законами про державний бюджет на відповідні періоди.

Як вбачається з листа Управлінням Пенсійного  фонду України в Ленінському районі м. Полтави № 270/Б-02 від 12.11.2010 року, адресованого ОСОБА_1, він отримує основну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як інвалід ІІ групи, її розмір у спірний період обчислено без урахування вимог ст. ст.  50, 54 зазначеного Закону.

З урахуванням викладеного, позивач має право на перерахунок пенсії в період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (яка діяла до 01.01.2005 року), а з 01.01.2005 року по 21.08.2005 року, з 01.01.2006 року по 30.10.2006 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також з 01.01.2004 року по 30.10.2006 року - додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за вищевказаний період в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком у відповідному розмірі.

            Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави. Враховуючи вищевикладене, суд вважає Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави належним відповідачем по даній справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести виплату недоплаченої основної пенсії з 01.01.2004 року по 21.08.2005 року, з 01.01.2006 року по 30.10.2006 року, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 01.01.2004 року по 30.10.2006 року.

Відмову Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави у нарахуванні пенсії ОСОБА_1 в розмірі, передбаченому ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", слід визнати протиправною.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд враховує також положення ст. 87 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою встановлено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, вплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що положення ст. 99 КАС України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, а відтак клопотання відповідача про вирішення позовних вимог в межах строків позовної давності є безпідставним.

    На підставі викладеного, керуючись ст . ст. 7, 8,9, 10, 11, 71, 159,160-163 КАС України, ст. ст. 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 28, 87 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити частково.

    Визнати відмову Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави в перерахунку ОСОБА_1 пенсії протиправною.

    Зобов’язати Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1, в розмірі, передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши обчислення пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за період з 01.01.2004 року по 21.08.2005 року, з 01.01.2006 року по 30.10.2006 року та провести відповідні виплати з урахуванням положень ст. 67  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

    Зобов’язати Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши обчислення в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2004 року по 30.10.2006 року та провести відповідні виплати з урахуванням положень ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

    В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

    Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

ВІРНО: Суддя Ленінського районного

суду  м. Полтави                                 Є.В. Парахіна