Справа № 2а-65/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2011 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді Шумської О.В.
при секретарі Ульшиній І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в Софіївському районі щодо перерахунку щомісячної пенсії по інвалідності (основної та додаткової) незаконною та стягнення заборгованості по виплаті пенсії по інвалідності, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в Софіївському районі щодо перерахунку щомісячної пенсії по інвалідності /основної та додаткової/ незаконною та стягнення заборгованості по виплаті пенсії по інвалідності, які відмовили перерахувати йому пенсію, як особі, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду третьої групи у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 травня 2010 року по день прийняття рішення судом неправомірними. Також просив суд зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі сплатити йому кошти за не отримані основну та додаткову пенсію згідно ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у відповідності до п. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір її пенсії повинен складати шість мінімальних пенсій за віком.
Крім цього, згідно вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна встановлюватися додаткова пенсія за шкоду, спричинену здоров'ю як інваліду 3-ї групи - 50% мінімальної пенсії за віком.
Позивач – ОСОБА_1, будучи у встановленому законодавством порядку, увідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, просить розглянути справу за його відсутності.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районні, будучи увідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направили, про причини неявки суд не увідомили. У своїх запереченнях проти позову заперечують та просять у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити, пояснюючи, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Софіївському районні як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 3 групи захворювання. Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі здійснювало розрахунок пенсії позивачу вірно, згідно документів пенсійної справи та на підставі діючого законодавства України. Позивачу було визначено право на пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а розрахунок пенсії проведено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 26 червня 2008 року і до теперішнього часу позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані позивачем докази, вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено письмовими доказами, що ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 10) має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особа, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та є інвалідом 3 групи (а.с. 10).
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача - Управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок та нарахування пенсії з 01.03.2009 року по 09.09.2010 року на підставі ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи». 08 грудня 2010 року позивачу відповідачем було надано відповідь щодо перерахунку пенсії. Після отримання вказаної відповіді, 16 грудня 2010 року, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу застосування норм законодавства, які регулюють розміри виплат пенсій особам, які постраждали внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС. Позивачем порушено питання щодо правомірності дій відповідача, який в даних правовідносинах, при нарахуванні ним та виплаті пенсії, є суб’єктом владних повноважень.
Відповідно до частини першої ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розмір пенсії, який підлягає до сплати, повинний розраховуватися у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком для пенсії по інвалідності та 50% від мінімальної пенсії для додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю.
Право позивача на отримання пенсії відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування. Таке право декларовано державою, тому саме держава, через створені нею органи, в даному випадку пенсійні органи і несе обов’язок по своєчасній та повній виплаті пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Наявність права у позивача щодо отримання пенсії у розмірах, які визначені Законом є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того це право гарантується Конституцією України.
Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України та законами України.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд доходить висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачці застосуванню підлягають ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, зокрема Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» при визначенні розміру пенсії за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів які б визначали цей розмір або встановлювали інший розмір, немає.
Тому суд не приймає до уваги доводи відповідача про те що ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої вказаної статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону України» Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 3 ст. 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 вказаного Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії та розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Згідно ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, отже суд доходить висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії, у розмірах які визначено Законом України» Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності до ст.ст. 99, 100 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Як вбачається з матеріалів справи позивач отримав відповідь на своє звернення від відповідача 08.12.2010 року, до суду позивач звернувся 16 грудня 2010 року, тому на думку суду, ним не пропущено строки для звернення до суду.
Також, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 основну та додаткову пенсію на підставі відповідних норм, зазначених у судовому рішенні за відповідний період з урахуванням вже виплачених сум, тому не проводить розрахунок цих виплат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 99, 100, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 3, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»,суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в Софіївському районі щодо перерахунку щомісячної пенсії по інвалідності /основної та додаткової/ незаконною та стягнення заборгованості по виплаті пенсії по інвалідності задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районні Дніпропетровської області щодо не вчинення дій стосовно перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру шести мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліду третьої групи по захворюванням, пов’язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 01.06.2010 року по день прийняття рішення судом, тобто по 14.01.2011 року та сплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за вказаний період, виходячи з розміру шести мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови суду, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя