РІШЕННЯ
іменем України
Справа № 2-816/2010
29 листопада 2010 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Орла А.С., при секретарі Носенко І.В.,
з участю:
прокурора Косенко О.В.,
відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в м.Славутичі цивільну справу за позовною заявою прокурора м.Славутич Київської області в інтересах держави в особі Славутицької загальноосвітньої школи І-III ступенів №2 Славутицької міської ради Київської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої при виконанні трудових обовязків, -
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2010 року до суду з позовною заявою звернувся прокурор м. Славутича Київської області в інтересах держави в особі Славутицької загальноосвітньої школи І-III ступенів №2 Славутицької міської ради Київської області з вимогами до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої при виконанні трудових обовязків.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1, працюючи на посаді секретаря Славутицької ЗОШ №2, внаслідок неналежного виконання своїх службових обовязків, визначених наказом №196 від 01.09.2008 року “Про розподіл функціональних обовязків між адміністративним та допоміжним персоналом”, за два місяці до вивільнення працівника ОСОБА_2, у звязку зі скороченням штатної чисельності працівників, не повідомила про це Славутицький міський центр зайнятості. Вказана бездіяльність ОСОБА_1 потягла за собою застосування Славутицьким міським центром зайнятості до відділу освіти виконавчого комітету Славутицької міської ради штрафних санкцій на суму 7 140,00 грн. за рахунок фінансування ЗОШ № 2. Оскільки сплата штрафу завдала збитків установі з вини працівника ОСОБА_1, вона повинна нести відповідальність згідно вимог законодавства. Зважаючи на те, що завдана шкода ОСОБА_1 в добровільному порядку відшкодована не була, вона підлягає стягненню з відповідача у розмірі, обмеженому її середньомісячним заробітком 889 грн. 21 коп...
У судовому засіданні прокурор просила позов задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Також просив стягнути з відповідача на користь держави судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнала частково. Суду пояснила, що інформацію про наступне вивільнення ОСОБА_2 до Славутицького міського центру зайнятості не передала, оскільки тимчасово працювала на посаді секретаря і до неї не було доведено про необхідність подавати таку звітність. Просила також врахувати її матеріальне становище, оскільки вона на даний час не має роботи і перебуває на обліку як безробітна.
Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, відповідач у справі, відповідно до наказу директора ЗОШ № 2 № 51-0 від 30.09.2008 р. була переведена на посаду секретаря з 01.10.2008 р. по 06.06.2009 р..
Крім того, згідно розпорядження директора ЗОШ № 2 № 51 від 29.05.2009 р. на ОСОБА_1 було покладено виконання обов’язків секретаря на час відсутності основного працівника з період з 01.06.2009 р. по 06.06.2009 р. та з 17.08.2009 р. по 29.08.2009 р..
Згідно п.11 наказу №196 від 01.09.2008 року “Про розподіл функціональних обовязків між адміністративним та допоміжним персоналом”, секретар-друкарка, крім іншого, здійснює документальне забезпечення кадрової роботи в школі, веде книгу наказів і зберігає її, веде ї зберігає журнал обліку руху трудових книжок, зберігає і веде трудові книжки працівників.
Як вбачається з копії наказу №33-0 від 18.08.2009 року вчителя історії вечірніх класів ОСОБА_2 з 18.08.2009 року було звільнено з роботи за скороченням штатів згідно п.1 ст.40 КЗпП.
Відповідно до п.5 ст.20 ЗУ “Про зайнятість населення” при звільненні працівників у звязку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніше як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення – направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів. У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.
Згідно постанови Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2010 року, задоволено позов Славутицького міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до відділу освіти виконавчого комітету Славутицької міської ради і з відповідача на користь позивача стягнуто штраф у сумі 7143 гривні за несвоєчасне подання звіту про фактичне вивільнення працівників.
Платіжним дорученням №361 від 03.08.2010 року підтверджено факт сплати відділом освіти штрафу на користь Славутицького міського центру зайнятості у сумі 7143 гривні.
Відповідно до ст.132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обовязків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Оскільки звіт про фактичне вивільнення працівників ЗОШ № 2 за станом на 18.08.2009 р. до Славутицького міського центру зайнятості було подано з порушенням закону, що потягло сплату штрафу за рахунок фінансування ЗОШ № 2, яке допустила ОСОБА_1, - відповідачка у справі, при виконанні своїх трудових обов’язків секретаря, вона підлягає матеріальній відповідальності на підставі ст.132 КЗпП України у розмірі прямої дійсної шкоди, обмеженому її середнім місячним заробітком.
Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.12.1995 року, середньомісячний заробіток обчислюється виходячи з двох останніх повних місяців роботи працівника і згідно довідки про середню заробітну плату відповідачки від 22.09.2010 року №383 становить 889 гривень 21 копійку, в межах якого вона має відповідати за відшкодування шкоди, завданої позивачеві зайвими грошовими виплатами.
Згідно положень ст.137 КЗпП України суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений. Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майного стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.
Зважаючи на умови роботи, за яких шкоди було завдано, ступінь вини відповідачки, а також її матеріальне становище, суд вважає за можливе зменшити розмір відшкодування шкоди до 500 гривень.
На підставі ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача підлягає судовий збір в розмірі, передбаченому ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” №007-93 від 21.03.1993 року та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року “Про затвердження Порядку сплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів”.
Керуючись ст.ст. 209, 213-215, 218 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Славутицької загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 Славутицької міської ради Київської області 500 гривень на відшкодування завданої шкоди при виконанні трудових обовязків.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з відповідача 51 гривню судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд. Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя