РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 2-561/2010

    2 листопада 2010 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Орла А.С., при секретарі Носенко І.В., за відсутності сторін, розглянувши у м. Славутичі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -

УСТАНОВИВ:

    До суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1  з вимогою розірвати шлюб з ОСОБА_2, зареєстрований  20.03.1993 року  у відділі запису актів громадського стану  Славутицького міського  виконавчого комітету Київської області, актовий запис № 43. Позовна заява обґрунтована тим, що нормальні сімейні стосунки не склалися в силу психологічної несумісності характерів та різних поглядів на сімейне життя, права та обов’язки подружжя. Дружина  останнім часом зловживає спиртними напоями, не піклується про створення нормальних сімейних стосунків  та живе сама для себе, не дбає про сім’ю, ніде не працює тривалий час.  Це стало причиною систематичних сварок у присутності дитини, призвело до відчуженості та припинення нормальних сімейних стосунків. Дружина змінити свою поведінку невзмозі, у зв’язку з чим примирення з нею та збереження шлюбу неможливе.

    Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, подавши письмову заяву  з проханням  розглянути справу без її участі та  розірвати шлюб з позивачем, залишивши їй  після розірвання шлюбу прізвище  ОСОБА_2.

    Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до висновку про   наявність достатніх підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності  для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва  про шлюб, виданого відділом  реєстрації актів цивільного стану  Славутицького міського управління юстиції Київської області, ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року,  - позивач по справі  та  ОСОБА_3, яка народилася   ІНФОРМАЦІЯ_3 року, – відповідачка по справі, зареєстрували шлюб  20 березня 1993 року,  про що в книзі реєстрації актів  про укладення шлюбу  зроблено запис № 43. Після укладення шлюбу  присвоєні прізвища: чоловікові – ОСОБА_1;  дружині – ОСОБА_1.

    Подружжя має неповнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, копія якого долучена до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що  причиною звернення до суду  з позовом про розірвання шлюбу є  припинення між подружжями взаєморозуміння,  взаємоповаги та підтримки, зловживання алкогольними напоями, самоусунення другого з подружжя від піклування про добробут сім’ї, виховання дитини, побудову нормальних сімейних стосунків та забезпечення інтересів сім’ї.

Про місце проживання дитини, її виховання та утримання після розірвання шлюбу спору немає.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про  розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше  спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б  інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Оскільки за вказаних обставин подальше спільне  життя суперечитиме інтересам подружжя та їх дитини, що мають істотне значення, то позовні вимоги, визнані відповідачем є правомірними і шлюб підлягає розірванню.

    За правилами ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалюється рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

    Керуючись ст. 174, 209, 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити.

    Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2, зареєстрований  20 березня 1993 року  відділом  запису актів громадянського стану  Славутицького міського виконавчого комітету Київської області,  актовий  запис № 43.

    Прізвище дружини після розірвання шлюбу – ОСОБА_2.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд. Апеляційні скарги на рішення  можуть  бути подані  протягом десяти днів з дня одержання його копії.

Суддя