Копія
Справа № 2а-1760/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Кононенка С.Д.,
при секретарі - Кожедуб М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до прапорщика міліції Вернигори Володимира Івановича - інспектора ДПС Полтавської роти ДПС ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до прапорщика міліції Вернигори Володимира Івановича - інспектора ДПС Полтавської роти ДПС ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому просить визнати дії інспектора ДПС Полтавської роти ДПС ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області прапорщика міліції Вернигори Володимира Івановича по притягненню до адміністративної відповідальності протиправними, постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВІ №146326 від 20 листопада 2010 року, винесену інспектором ДПС Полтавської роти ДПС ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області прапорщиком міліції Вернигорою Володимиром Івановичем - скасувати. З оскаржуваною постановою позивач незгоден з підстав її винесення в супереч вимогам закону.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач інспектор ДПС Полтавської роти ДПС ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області Вернигора В.І. в судове засідання не з»явився, але на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на дану позовну заяву та заява в якій просять справу розглянути без його участі та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача Полтавської роти ДПС ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області в судовому засіданні проти позову заперечувала.
Суд, заслухавши пояснення позивача,представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 20 листопада 2010 року інспектором ДПС Полтавської роти ДПС ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області прапорщиком міліції Вернигорою Володимиром Івановичем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВІ №146326, якою позивача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено штраф у сумі 425 грн.
У складеному 20 листопада 2010 року цим же інспектором ДПС прапорщиком міліції Вернигорою В.І. протоколі про адміністративне правопорушення серії ВІ1 №063914 вказано, що ОСОБА_1 20.11.2010 року в 11 год. 35 хв. їхав на 346 кілометрі по дорозі Київ-Харків в крайній лівій смузі при наявності правої смуги руху, вільної від транспортних засобів. Позивач не погодився з інкримінованим порушенням.
Як пояснив в судовому засіданні позивач, розгляд адміністративної справи відбувся у 12 год. 15 хв. біля службового автомобіля ДАІ №0134, припаркованного на обочині дороги біля будівлі ДАІ, посадовою особою, що розглядала справу, був інспектор ДПС прапорщик міліції Вернигора В.І.
Під час підготовки до розгляду справи та самого розгляду було допущено ряд суттєвих порушень чинного законодавства України, а саме-відповідно до статті 278 КУпАП та п.2.11.2 Інструкції з оформлення працівниками ДАІ матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26.06.2009 року №77, посадова особа, якій доручено розгляд справи, повинна вирішити, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи. Цього зроблено не було, так як розгляд проводився на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВІ1№063914, який містить невідповідності:
1. До протоколу не було внесено той факт, що для фіксації порушення було використано відеокамеру;
2. До протоколу не було внесено метеоумови на дорозі (сильний туман) на момент зупинки автомобіля інспектором ДАІ, незважаючи на його наполягання;
3. До протоколу не було внесено свідків, які знаходились в автомобілі, на якому він їхав;
4. «свідки», що внесені до протоколу –водії автомобілів , зупинених працівниками ДАІ по вказівці інспектора ДПС Вернигори В.І. через 30 хв. після зупинки його автомобіля, які фізично не могли бачити руху його автомобіля;
5. До протоколу не було внесено тип дорожньої розмітки , нанесеної на автодорогу в місці, де йому інкриміновано порушення;
6. Не було зроблено роздруківки матеріалів відеозйомки, як це передбачено п.12.2 «Інструкції з оформлення працівниками ДАІ матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26.06.2009 року №77;
7. Під час написання ним пояснень , інспектор ДПС Вернигора В.І. грубо вихватив у нього з рук протокол про адміністративне правопорушення і вернув його лише після довгих умовлянь.
По суті справи позивач також пояснив, що на ділянці дороги Київ-Харків на 346 кілометрі, в місці, де його зупинив інспектор ДПС Вернигора В.І. нанесено дорожню розмітку згідно пункту 1.8 розділу 34 (Дорожня розмітка) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року. Йей тип розмітки застосовується для позначенням межі між смугою розгону або гальмування і основною смугою проїзної частини , по якій він рухався.
По дорожній розмітці, нанесеній на автодорогу в місці зупинки його автомобіля інспектором ДПС , чітко видно , що дорога на данному відрізку має одну смугу руху та смугу розгону та гальмування , а не дві смуги руху, як це зазначив інспектор ДПС Вернигора В.І. у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВІ №063914 від 20.11.2010 року.
Смуга розгону та гальмування на данному відрізку автодороги Київ-Харків розпочинається біля мосту через залізничні колії біля села Терешки і закінчується аж біля перехрестя з поворотом на село Макухівку. Ця смуга застосовується для безпечного з»їзду з автодороги та заїзду на автодорогу Київ-Харків від майданчику, який примикає безпосередньо до автодороги на якому розташовані АЗС, ресторан, станція технічного обслуговування автомобілів та інші установи. Рухатися по цій смузі розгону та гальмування під час наскрізного проїзду неправильно, а під час обмеженої видимості в тумані –небезпечно.
Крім того, позивачу не було роз»яснено належним чином усі права, зазначені в ст.268 КУпАП, як того вимагає ст.279 КУпАП, що є також порушенням вимог ст.57 Конституції України.
Також посадовою особою ДАІ не були з»ясовані обставини, що мають суттєве значення для вирішення справи і які характеризують порушника, його сімейний та майновий стан. По суті ці порушення процесуального права позбавили позивача можливості скористатися послугою захисника, та надати інформацію, що підтверджує наведені ним обставини.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясовувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Будь-яких доказів щодо правомірності свого рішення відповідачем суду надано не було.
Як пояснив в судовому засіданні позивач, він вважає постанову такою, що не відповідає вимогам закону та такою, яка підлягає скасуванню.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6-12, 71,159-161 КАС України, ст. ст. 14-1, 33, 247, 268, 287-289 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до прапорщика міліції Вернигори Володимира Івановича - інспектора ДПС Полтавської роти ДПС ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.
Визнати дії інспектора ДПС Полтавської роти ДПС ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області прапорщика міліції Вернигори Володимира Івановича по притягненню до адміністративної відповідальності протиправними.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВІ №146326 від 20 листопада 2010 року, винесену інспектором ДПС Полтавської роти ДПС ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області прапорщиком міліції Вернигорою Володимиром Івановичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.2 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) С.Д. Кононенко
ВІРНО: Суддя Ленінського районного
суду м. Полтави С.Д. Кононенко