Копія
Справа № 2а-1400/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Кононенка С.Д.,
при секретарі - Кожедуб М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просить скасувати постанову ВІ №135718 від 09.10.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.00 коп. З оскаржуваною постановою позивач незгоден з підстав її винесення в супереч вимогам закону.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача УДАІ ГУМВС України в Полтавській області в судовому засіданні проти позову заперечував.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проглянувши відеозапис, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 09 жовтня 2010 року близько 09 год. 00 хв. позивач ОСОБА_1 рухався власним автомобілем «Форд», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на 347 км. а/д Київ-Харків. Приблизно в цей час я був зупинений інспектором Полтавської роти ДПС ВДАІ, який представився, як Швець О.В.
Як виявилось причиною зупинки, за словами інспектора, стало порушення позивачем , вимог пункту 11.2,11.5 Правил дорожнього руху України рухався по дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, без будь- якої потреби в крайній лівій смузі, при вільній правій смузі, за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст. 122 КУпАП.
Як пояснив в судовому засіданні позивач, на його заперечення стосовно того, що він не вчиняв дій, які порушували б Правила дорожнього руху України, а рухався відповідно до цих Правил, інспектор зажадав надання посвідчення водія, реєстраційні документи на автомобіль, та страховий поліс, після чого повернувся до свого службового автомобіля та в ньому склав протокол № 0034165 про адміністративне правопорушення від 09.10.2010 року. Протокол № 0034165 09.10.2010 року йому було надано на підпис після його складання та підписання інспектором. Коли він почав писати зауваження про незгоду з висновками інспектора, про те, що Правил дорожнього руху України не порушував, поставив прочерки у незаповнених графах та заповнив графи, у яких повинні бути записані свідки, словом «немає», інспектор висловив своє обурення та сказав, що він повинен покаятися й визнати провину. Він ще раз заявив інспектору, що будь - яких порушень Правил дорожнього руху України з його боку не було і попросив надати копію цього протоколу.
В подальшому, врахувавши свої думки достатніми для визначення наявності
обставин, які свідчать про вчинення мною правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122
КУпАП інпектор Полтавської роти ДПС ВДАІ прапорщик Швець О.В прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., та виніс постанову серії ВІ №135718 по справі про адміністративне правопорушення від 09.10.2010 року.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та не доведеним.
Крім того, позивачу не було роз»яснено належним чином усі права, зазначені в ст.268 КУпАП, як того вимагає ст.279 КУпАП, що є також порушенням вимог ст.57 Конституції України.
Також посадовою особою ДАІ не були з»ясовані обставини, що мають суттєве значення для вирішення справи і які характеризують порушника, його сімейний та майновий стан. По суті ці порушення процесуального права позбавили позивача можливості скористатися послугою захисника, та надати інформацію, що підтверджує наведені ним обставини.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про правопорушення зобов’язаний з’ясовувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів.
Враховуючи відсутність будь-яких постраждалих позивач не вважає свої дії неправомірними, навпаки вважає неправильними дії інспектора, тому як в двозначній ситуації він відмовився слухати його доводи та наполягав виключно на своїй правоті. Інспектор не взяв до уваги ст. 17,18 КУпАП, які вказують, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
В судовому засіданні позивач також просив врахувати, що інспектор не звернув увагу на його прохання звернутися до ст.22 КУпАП, яка вказує, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за можливе не скасовувати постанову про адміністративне правопорушення ВІ№135718 від 09.10.2010 року, а скасувати адміністративне стягнення накладене інспектором Полтавської роти ДПС ВДАІ прапорщик Швець О.В на водія ОСОБА_1 звільнивши останнього від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, у зв»язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись щодо нього усним зауваженням, провадження по справі по адміністративне правопорушення закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6-12, 159-161 КАС України, ст. ст. 22, 287-289 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, – задовольнити частково.
Скасувати адміністративне стягнення накладене інспектором Полтавської роти ДПС ВДАІ прапорщиком Швець О.В відповідно до постанови ВІ№135718 від 09.10.2010 року у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.00 коп. накладене на ОСОБА_1.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ст.122 ч.2 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП, в зв»язку з малозначністю вчиненого порушення, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) С.Д. Кононенко
ВІРНО: Суддя Ленінського районного
суду м. Полтави С.Д. Кононенко