Копія

                                                                                          Справа №2-3279/10

                                                              РІШЕННЯ

                                                             іменем  України

28 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючої судді –     Крючко Н.І.

при секретарі       -      Закорецькій М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до Територіальної  громади  у м. Полтава, треті особи на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:  Приватне підприємство  Полтавське бюро технічної інвентаризації „Інвентаризатор”, Управління з питань  містобудування та архітектури  виконкому Полтавської міської ради про  визнання права  власності,-

                                В С Т А Н О В И В:

        У листопаді 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася  з позовом  до Територіальної  громади  у м. Полтава про визнання права власності  на самочинно переплановане житлове приміщення в якому зазначила, що їй на праві особистої приватної власності належить квартира № 220 посімейного заселення на 2 поверсі  9 поверхового  будинку АДРЕСА_1, в якій остання без погодження органів місцевого самоврядування, провела перепланування  приміщення житлової кімнати № 5 пл. 10,3 кв.м.шляхом об”єднання балкону та 2-ї кімнати. Внаслідок перепланування  житлова площа 2-ї кімнати збільшилася  на 2.4 кв.м. В зв’язку з вищенаведеними обставинами остання звернулась до суду з вимогою щодо узаконення самочинно проведеного переобладнання квартири АДРЕСА_1.

     В судовому засіданні позивачка та її представник за нотаріально посвідченою довіреністю Горбенко Є.А.  ї позовні вимоги  підтримали  в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

         Представник відповідача  Територіальної громади міста в особі  Полтавської міської  ради в судове засідання не з”явився, але  надав суду письмову заяву в якій  прохав  розгляд справи проводити у відсутність представника, позовні вимоги не визнають в повному обсязі.

         Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:  Приватне підприємство Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», в судове засідання не з”явився, але  до суду надійшла заяви, в якій вони просять  справу розглянути у відсутність їх представника, проти заявлених позовних вимог не заперечують.

         Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління з питань містобудування та архітектури виконкому Полтавської міської ради в судове засідання  не з”явивсь будучи належним чином повідомлений  про день та час слухання справи, що підтверджується повідомленням про  вручення поштового відправлення, про причини своєї неявки суду не повідомив.

     Суд, вислухавши пояснення позивачки, її представника,  представника відповідача,  дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин.

          Судом встановлено, що відповідно  до  договору  дарування від 28 грудня 2005 року  ОСОБА_1  прийняла в дар  від ОСОБА_4  квартиру АДРЕСА_1( а.с.9-10).  

Як вбачається, з  Технічного паспорта на  квартиру АДРЕСА_1, виданого  21 вересня 2010 року ПП Полтавське Бюро технічної інвентаризації « Інвентаризатор»,  проведено перепланування  приміщення житлової кімнати № 5 пл. 10,3 кв.м. шляхом об”єднання балкону та 2-ї кімнати ( а.с.14-17).

          Відповідно до висновку судово будівельно-технічної експертизи  127 від 09.11.2010 року  самочинне переобладнання приміщення  житлової кімнати № 5 пл. 10,3 кв.м. у квартирі № 220 житлового будинку літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1, проведено в результаті  реконструкції шляхом об”єднання простору кімнати з простором лоджії. Після проведення реконструкції конструктивне рішення, санітарно-гігієнічні умови  та пожежна безпека вказаної  квартири житлового будинку літ. А-9 не змінилися, а об”ємно-планувальне вирішення самочинно пере обладнаного приміщення житлової кімнати № 5 приведене у відповідність будівельно-технічним нормам, які діють на території України  та висуваються до мінімального рівня ( а.с.23-35).

        Як пояснила, в судовому засіданні позивачка, їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. З метою поліпшення житлових умов, останньою самочинно, проведено перепланування  приміщення житлової кімнати № 5 пл. 10,3 кв.м. шляхом об”єднання балкону та 2-ї кімнати. Позивачкою  відповідно до вимог чинного законодавства  отримано погодження на  проведення перепланування  та добудову належної їй квартири у наступних установах, а саме у Госпрозрахунково житлово-експлуатаційної дільниці №8 та отримано згоду мешканців суміжних квартир № 219,252,224.        

        Представник  позивачки пояснила, що  з метою поліпшення житлових умов та збільшення площі позивачкою були проведено перепланування  кімнати № 5 пл. 10,3 кв.м. в належній їй на праві власності квартирі АДРЕСА_1 шляхом об”єднання балкону та 2-ї кімнати.  Позивачкою було отримано погодження на перепланування та добудову у ЖЕО № 8.

       Крім того, згідно висновку судово будівельно – технічної експертизи  проведені переобладнання відповідають державним будівельним нормам та  правилам.

      Представник відповідача  виконавчого комітету  Полтавської міської ради  в письмових запереченнях проти узаконення  самочинно  проведеного перепланування  квартири АДРЕСА_1  заперечував,  оскільки, як вбачається з  позову ОСОБА_1, остання звернулася  до суду з захистом порушеного  права, яке  відповідачем, а саме  Полтавською міською радою  не порушувалось, і тому  вимоги останньої  пред”явлені до відповідача є безпідставними.

       Представником  відповідача зазначено, що  положенням частини 2 ст. 376 ЦК України  визначено, що особа, яка  здійснила  або здійснює  самочинне будівництво нерухомого майна не набуває права власності  на нього. Таким чином, вбачається  що позивачка  ОСОБА_1  звернулася до суду  з позовом  про визнання права, яке у неї не виникло і взагалі  не може виникнути.

        При переплануванні квартири ОСОБА_1 не  забезпечено  належний контроль за додержанням  архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм та правил.

        Дані твердження представника  відповідача, суд не приймає до уваги як такі що є неспроможними та безпідставними за  наступних обставин.

       Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа  КП «ЖЕО №8» від 05 жовтня 2010 року № 976,  не заперечує проти узаконення перепланування квартири АДРЕСА_1 ( а. с.21).

         Згідно матеріалів справи, позивачкою надано  необхідні документи, що  підтверджують  дотримання при  проведенні робіт з перепланування  перепланування  приміщення житлової кімнати № 5 пл. 10,3 кв.м. шляхом об”єднання балкону та 2-ї кімнати квартири АДРЕСА_1,  санітарних, екологічних, протипожежних норм та правил  самочинного будівництва ( а.с.23-35).

      Крім того,  власники суміжних квартир № 219 ОСОБА_5, № 252 ОСОБА_6, № 224 ОСОБА_7 не заперечують  проти  проведення перепланування квартири АДРЕСА_1, що підтверджується наданими ними заявами, що маються в матеріалах справи ( а.с.18,19,20).

           Згідно вимог ч.1, ч.2, ч.3 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Крім того, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

     За таких обставин суд приходить до висновку, щодо неналежного використання як відповідачем процесуальних прав та обов’язків, і що в свою чергу свідчить про недоведеність вказаних ним обставин, на які останні посилається як на  підставу своїх заперечень.

    Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

    Враховуючи вищевикладене,  дана справа була розглянута судом в межах заявлених сторонами вимог і на підставі доказів сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України,  право власності на самочинно  збудоване нерухоме майно  може бути  за рішенням суду  визнане за особою , яка здійснила  самочинне  будівництво, що не була  їй  відведена  для цієї мети, за умови надання  земельної ділянки  у встановленому порядку особі під  уже збудоване  нерухоме майно.

          За таких обставин  суд, приходить до висновку про обґрунтованість вимог  ОСОБА_1 про узаконення самочинно проведеного перепланування  приміщення житлової кімнати № 5 пл. 10,3 кв.м. шляхом об”єднання балкону та 2-ї кімнати  квартири    АДРЕСА_1

         На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 213-215, керуючись ст. ст. 10, 60, 62, 213-215 ЦПК України, ст. 376 ЦК України,   -

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1  до Територіальної  громади  у м. Полтава, треті особи на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:  Приватне підприємство  Полтавське бюро технічної інвентаризації „Інвентаризатор”, Управління з питань  містобудування та архітектури  виконкому Полтавської міської ради про  визнання права  власності – задовольнити.

          Визнати за   ОСОБА_1 право власності на перепланування  здійснене у квартирі  АДРЕСА_1, яка після перепланування складається з 3-х кімнат  житловою площею 39,4 кв.м., у тому числі із 1-ї кімнати (2) площею 12,1 кв.м., 2-ї кімнати (5) площею 10,3 кв.м., 3-ї кімнати (6) площею 17,0 кв.м., кухні(7) площею 9,4 кв.м., коридору (1) площею 8,5 кв.м., ванни (4) площею 2,5 кв.м, вбиральні (3) площею 0,9 кв.м., обладнаної лоджії, висота квартири 2,60 кв.м.

           Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції  може бути подано  до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд  м. Полтави  протягом десяти  днів з дня  проголошення рішення.

Суддя                         /підпис/             Н.І.Крючко

ВІРНО: Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави                                                        Н.І.Крючко