А П Е Л Я Ц І Й Н И Й СУД В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
Іменем України
12 січня 2011р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого – судді Іванюка М.В, суддів Камзалова В.В. та Медяного В.М, при секретарі Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Староміського районного суду міста Вінниці від 06 грудня 2010р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ КБ «Надра» про визнання кредитного договору недійсним, --
В С Т А Н О В И Л А :
23 листопада 2010р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ КБ «Надра» про визнання недійсним кредитного договору № 06/ 03/ 2008/ 840 – ЖК/ 41 / 19 від 06 березня 2008року, згідно з яким він для придбання житла отримав у відповідача 55 954, 13 долари США на строк до 06.03.2038 року. Вважає, що підставами для визнання цього кредитного договору недійсним з моменту його укладення є наступне :
-В порушення вимог ч.1 ст.524 ЦК України зобов’язання не виражене у національній грошовій одиниці – гривні ;
-ВАТ КБ «Надра» не мало права видавати кредит в іноземній валюті ;
-Умови кредитного договору відповідачем змінено без погодження з ОСОБА_1, так як зазначена у ньому процентна ставка не відповідає озвученій процентній ставці. Позивач не мав часу це перевірити, так як з вини відповідача приблизно протягом місяця, відриваючись від роботи, вимушений був підписувати сторінки другого примірника договору ( перший примірник, як зазначає ОСОБА_1, відповідачем нібито було загублено). Таким чином, договір підмінено іншим, більш «кабальним». В порушення вимог ст.638 ЦК України відповідач, готуючи текст договору, не зазначив його істотних умов ;
-Положення кредитного договору не відповідають вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», так як не забезпечують захисту прав позичальника. Його фактично введено в оману, щодо умов погашення кредиту, отриманого в доларах США, оскільки на позивача перекладено усі ризики, пов’язані зі знеціненням національної валюти.
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 06 грудня 2010р. ОСОБА_1. у задоволенні даного позову було відмовлено.
ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просить вказане рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог. Вважає, що відмовляючи йому в позові, суд першої інстанції не в достатній мірі взяв до уваги його доводи, порушив норми матеріального і процесуального права. Висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав свою апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
Представник ВАТ КБ «Надра» Стіранець О.М. вважає апеляційну скаргу безпідставною і просить її відхилити.
Справа № 22ц -187 / 2011р. Головуюча у першій інстанції Нечипорук Л.Ф.
Категорія 27 Суддя –доповідач Іванюк М.В.
Вислухавши зазначених осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав :
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суд правильно виходив з того, що оспорюваний договір підписаний сторонами ( те, що договір власноручно підписано ОСОБА_1, ним при розгляді справи в суді першої інстанції не заперечувалося ). При цьому в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечив того факту, що умови «підміненого» кредитного договору ним виконувалися приблизно протягом року ( тобто, на той час він з ними погоджувався ). За таких обставин, а також з огляду на те, що позивач не скористався своїм правом відмови від кредиту у 14 –денний строк з дня підписання договору, передбаченим п.6 ст. ст.14 Закону України «Про захист прав споживачів», його доводи про несправедливість умов кредитного договору уваги не заслуговують. З цих самих підстав колегія суддів вважає, що не заслуговують уваги його доводи про те, що фактично відбулася «підміна» договору, тощо. Зміна позивачем в суді апеляційної інстанції правової позиції яка проявилася у запереченні ним того факту, що договір підписано ним ( ОСОБА_1 заявив апеляційному суду письмові клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та ін., у задоволенні яких згідно ч.2 ст.303 ЦПК України було відмовлено з тих підстав, що в суді першої інстанції вони не заявлялися і суду першої інстанції відповідні докази не були надані без поважних причин ).
З огляду на наведене вище колегія суддів також не бере до уваги посилання апелянта на розбіжність між розміром процентної ставки за кредитним договором і її розміром, зазначеним в договорі іпотеки. Адже предметом розгляду у даному випадку є кредитний договір. При цьому немає підстав не погодитись з позицією відповідача, представник якого пояснює таку розбіжність опискою, допущеною при набранні тексту договору іпотеки.
Вимога апелянта щодо визнання кредитного договору недійсним з тієї підстави, що на нього перекладено відповідальність за валютні ризики, також не може братися до уваги з огляду на таке :
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національний Банк України» офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.
Валютні курси, як зазначено в ч.1 ст.8 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», встановлюється Національним банком за погодженням з Кабінетом Міністрів.
Поряд з цим, згідно з Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженою постановою правління НБУ від 12.11.2003р. № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют на останню дату.
Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь –яких законних підстав уважати, що зміни встановленого валютного курсу не відбудеться.
ОСОБА_1 не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені, що така зміна обставин не настане.
А виходячи зі змісту ст.ст. 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.
Відсутність у боржника відповідних коштів не є підставою звільнення його від відповідальності за порушення зобов’язання, як це передбачено ст. 617 ЦК України.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Встановлено, що ОСОБА_1 отримав у відповідача кредит в сумі 55954 долари і 13 центів США ( ВАТ КБ «Надра» виконало взяте на себе зобов’язання ). Позивач повинен виконати взяте на себе грошове зобов’язання щодо своєчасного і повного погашення тіла кредиту та сплати процентів згідно з встановленим графіком.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Посилання апелянта на невідповідність умов кредитного договору вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» колегія суддів до уваги не приймає, так як у даному випадку має місце не споживчий кредит для придбання якоїсь продукції широкого вжитку, а цільовий кредит для купівлі житла. Тому дані правовідносини мають регулюватися ЦК України та Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Доводи апелянта про недійсність кредитного договору у зв’язку з відсутністю у відповідача права видавати кредити в іноземній валюті є безпідставними, так як ВАТ КБ «Надра» додав до заперечень на апеляційну скаргу копію банківської ліцензії № 21 від 26.10.1993р. № 205, виданої Національним банком, копію дозволу № 21 -2 від 26.10.1993р. № 205, виданого Національним банком, копію додатку до дозволу, відповідно до яких відповідач вправі здійснювати такі валютні операції.
Отже, позивач зобов’язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.
Посилання апелянта на ті обставини, що відповідач не надав йому достовірної інформації про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, з урахуванням процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов’язань споживача, які пов’язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, як на підставу визнання договору недійсним, передбачену ч.1 ст. 230 ЦК України, також є помилковим. Адже згідно ч.1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України до істотних умов кредитного договору відносяться умови про мету, суму і строк кредиту, порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування процентів та відповідальність сторін. Згідно з текстом укладеного договору такі умови ним передбачено. З цими умовами ОСОБА_1 погодився і протягом певного періоду часу їх виконував. В матеріалах справи міститься його заява до ВАТ КБ «Надра» від 21.02.2009р. про надання йому кредитних канікул у зв’язку зі звільненням з роботи та втратою таким чином джерела доходів ( а.с. 20 ). Визнання кредитного договору недійсним він тоді не вимагав.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для визнання згідно ч.1 ст.203 ЦК України кредитного договору недійсним.
Доводи ОСОБА_1 про «підміну» кредитного договору, тобто про його фактичне підроблення, колегія суддів до уваги не приймає, так як він сам пояснив, що до правоохоронних органів з цього приводу не звертався, а тому їх висновку з цього приводу немає, тобто він не надав суду допустимих доказів про вчинення відповідачем зазначених протиправних дій.
Посилання ОСОБА_1 на те, що суд першої інстанції не провів попереднє судове засідання, чим позбавив його можливості надати відповідні докази та заявити клопотання про їх витребування, колегія суддів до уваги не приймає, так як з матеріалів справи не вбачається, що в суді першої інстанції він такі наміри виявляв. При цьому за таких обставин згідно ч.1 ст.131 ЦПК України, ст.ст. 133, 136, 137 ЦПК України позивач не був позбавлений процесуальної можливості щодо вчинення таких дій до моменту розгляду справи по суті.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Норми матеріального і процесуального права судом застосовані правильно.
За таких обставин підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення не вбачається.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, --
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 06 грудня 2010р. у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :
З оригіналом вірно :