Справа №22-8 2010 p. оскаржуване рішення ухвалено
Категорія: 24 під головуванням Проць В.А.
Доповідач: Гуцол П.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: судді Гуцола П.П. Суддів: Луценка В.В., Денишенко Т.О. При секретарі: Торбасюк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ГолубовськоїЗої Євгенівни на рішення Козятинського міськрайонного суду від 15 вересня 2009 року у справі за позовом ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв'язку №4 (м. Козятин) Вінницької філії ВАТ «Укртелеком» до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
ВСТАНОВИЛА:
У травня 2009 року до суду з позовом звернувся позивач про стягнення з відповідачки боргу за надання послуг електрозв'язку в сумі 1799 грн. 55 коп.
Посилаючись на те, що між ЗАТ «Укртелеком» Вінницької філії та відповідачкою був укладений договір №143 від 19.03.2008 року, згідно якого зобов'язались надавати послуги місцевого, міжміського та міжнародного електрозв'язку. Відповідачка згідно вказаного Договору зобов'язалася своєчасно вносити плату за користування телефонним зв'язком за місцеві, міжміські та міжнародні телефонні розмови. Однак відповідачка за період з 01.04.2008р. по 1.04.2009р. за надані послуги не розрахувалась і заборгованість становила 82 грн. 07 коп., що підтверджується розрахунком боргу. Крім того, на момент виникнення заборгованості на суму 1799 грн. 55 коп. діяв договір по наданню послуг телефонного зв'язку №4485 від 3.12.1998 року, укладеного між Українським ДП електрозв'язку «Укртелеком» та відповідачкою. ВАТ «Укртелеком» є правонаступником усіх прав та обов'язків Українського ДП електрозв'язку «Укртелеком» згідно Статуту ВАТ «Укртелеком».
На протязі дій вказаних договорів позивач свої зобов'язання виконував належним чином, але відповідачка за отримані послуги в період з 1.03.2008р. по 19.03.2009р. не розрахувалась та заборгувала 1799 грн. 55 коп. В зв'язку з наведеним просить задовільнити позовні вимоги і стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 1881 грн. 62 коп.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 вересня 2009 року позов задоволено повністю і стягнуто з ОСОБА_2 в дохід ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв'язку №4 (м. Козятин) Вінницької філії ВАТ «Укртелеком» 1881 грн. 62 коп. боргу за надані послуги; 51 грн. оплати за судовий збір та 250 грн. витрат на ІТЗ.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в заявленому позові ВАТ «Укртелеком» про стягнення з неї боргу за телефонний електрозв'язок, т.я. вона не користувалась ним. Крім того, зазначила, що договір про надання послуг телефонного зв'язку №4485 від 03.12.1998 року вона не підписувала в зв'язку з цим суд не назначив і не провів судово-почеркознавчу експертизу її підписку, хоча візуально вони різняться, та інше.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, розглянувши справу колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом, що 3 грудня 1998 році між сторонами був укладений договір №4485 про надання послуг телефонного зв'язку Українським державним підприємством електрозв'язку «Укртелеком». Також 19 березня 2008 році був укладений Договір №143 між ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв'язку №4 (м. Козятин) Вінницької філії ВАТ «Укртелеком» і відповідачкою. За період з 01.03.2008р. відповідачка допустила заборгованість по оплаті за користування телефонним зв'язком на суму 1799 грн. 55 коп., і заборгованість за період з 1.04.2008р. по 01.04.2009 рік на суму 82 грн. 07 коп., що стверджується розрахунком боргу, та витягами з граничних тарифів на послуги зв'язку, розшифровками по міським переговорам за березень 2008р. та Центру технічної експлуатації міжміського телефонного та телеграфного зв'язку №22-112 від 20 травня 2008 року та акту обстеження абонентних ліній №2-42-09, який належить відповідачці.
Доводи апелянта про те, що ні вона, ні її близькі родичі не використовували домашній телефон для міжміських та міждержавних перегорів з кодом абонентів «900» в період з 05.03.2008 року по 15.03.2008 рік, т.я. вона перебувала в м. Житомирі є безпідставними, оскільки ці доводи спростовуються письмовими доказами, показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з яких убачається, що несанкціонованого (стороннього) доступу до ліній електрозв'язку абонента ОСОБА_2 не було.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, вірно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, дав належну оцінку доказам, тому обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги необґрунтовані і висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 313-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.
Головуючий: Судді:
З оригіналом вірно: