Справа №2-1139-1/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19.04.2007 р. Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді       Наборозняка М.І.

при секретарі                  Грень О.О., Савченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Святошинське РУ ГУ МВС України у м.Києві в особі його відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації за місцем проживання, виселення відповідача

встановив :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом (уточненим вході судового

розгляду справи) до ОСОБА_2     про усунення   перешкод

в користуванні   власністю - квартирою АДРЕСА_1

м.Києві      шляхом зняття   з   реєстрації   відповідача за   місцем   проживання у

вказаній   квартирі, виселення   відповідача  із цієї  квартири без надання   іншого

житлового  приміщення.

Позов     мотивував   тим, що   він 27.10.2006 року   придбав   зазначену   квартиру   за

договором купівлі-продажу у ОСОБА_3., договір зареєстровано у Київському міському

бюро  технічної інвентарізації та  реєстрації  об*єктів  нерухомого  майна 31.10.2006

року.

Однак у квартирі зареєстрований та проживає ОСОБА_2.

Не знявшись із реєстрації і проживаючи у спірній квартирі відповідач перешкоджає йому   користуватись житлом та розпоряджатись власністю.

В судовому засіданні позивач, а в подальшому його представник уточнені вимоги позову підтримали, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини. Третя особа надала заяву про слухання справи за відсутногсті її представника (а.с.15).

Представник позивача надав заяву від 3.03.2007 року про слухання справи за його та його представника відсутності (а.с.33).

Відповідач в судовому засіданні 27.02.2007 року позов не визнав, пояснив, що він проживає у квартирі 37 років і в ній зареєстрований, договори її продажу є недійсними. В подальшому відповідач заявив клопотання про участь у справі представника та надав незавірену належним чином довідку про смерть ОСОБА_4., мотивуючи, що вона є доказом невизнання ним позовних вимог.

В судове засідання 3.03.2007 року відповідач не прибув, про час та дату слухання справи повідомлений належним чином, надав телеграму про перенесення справи у зв*язку із його хворобоюю

Однак в судове засідання 3.03.2007 року прибув представник відповідача ОСОБА_5, який надав довіреність від імені відповідача ОСОБА_2. від 1.03.2007 року про представництво його інтересів в судах, тому суд розглядав справу без присутності відповідача, вважаючи його неявку в судове засідання за неповажними причинами, враховуючи, що належних доказів про своє захворювання відповідач  суду не надав.

2

В судовому засіданні 3.03.2007 року представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що договір про купівлю-продажу квартири від імені ОСОБА_4. ОСОБА_3 (а.с.7) є недійсним, цей договір буде оспорено в судовому порядку, тому йому необхідний час для підготовки позову до суду. За погодженням із прекдставником судом була оголошена перерва, наданий достатній час для підготовки позову (можливого, зустрічного позову). Справа була прияначена на 19.04.2007 року (через 1,5 місяці).

В судое засідання 19.04.2007року відповідач та його представник не прибули, не дивлячись на те, що були належним чином повідомлені про час та дату розгляду справи (про що є відповідні розписки 2007 року, представник позивача взнав про розгляд справи 3.03.2007 року питання про час і дату було з ним погоджено, відповідачу повістка про виклик до суду була вручена 16.03.2007 року -за місяць до розгляду справи).

Тому судом було ухвалено про розгляд справи за наявними доказами, враховуючи, що відповідач не повідомив причини неявки в судове засідання. Під час розгляду справи 19.04.2007 року в судове засідання була доставлена телеграма від імені відповідача ОСОБА_2, в якій містилось клопотання про зупинення справи у зв*язку з тим, що він подав позов про визнання угод недійсними та порушено кримінальну справу за ст. 190 КК України, а також у зв*язку з тим, що його адвокат ОСОБА_5 перебуває у службовому відрядженні.

Суд визнає причини неявки відповідача та його представника неповажними, оскільки відповідач зовсім не пояснив причин неявки його в судове засідання, а представник відповідача достовірно знав заздалегідь про дату судового засідання, однак, за словами відповідача,   перебуває у службовому відрядженні, як адвокат.

Суд не вважає службове відрядження адвоката (суду невідомо де може проходити службу (працювати) адвокат, яка установа, підприємство, організація може його відправляти в службове відрядження), про яке йде мова у телеграмі, більш важливим (поважною причиною неявки в судове засідання), ніж його участь, як представника, в судовому засіданні, заздалегідь погодженому з ним. За таких підстав суд розглядає справу по суті за наявними у ній доказами без відповідача та його представника згідно зі ст. 169 ЦПК України.

Судом не задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження по справі, оскільки позивач не надав доказів про те, що справу за позовом ОСОБА_1 неможливо розглядати без розгляду іншої справи (кримінальної чи цивільної). Крім того, суд враховує, що за інформацією працівника Святошинського районного суду (якому було доручено перевірити наявність позову) від 19.04.2007 року у канцелярії суду цивільна справа за позовом ОСОБА_2. до ОСОБА_3., або ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів про купівлю-продаж спірної квартири, не зареєстрована. Тому інформацію про подання відповідачем позову з цього приводу, зазначену в телеграмі, суд оцінює критично та не вважає, що вона є об*єктивною. При цьому суд враховує, що за правилами виключної підсудності такий позов повинен подаватись лише до Святошинського районного суду м.Києва, оскільки квартира знаходиться у Святошинському районі м.Києва.

Суд вважає, що позивач, не з*являючись без поважних прични в судове засідання, умисно затягує розгляд справи, зловживаючи своїми процесуальними правами, доказів про наявність кримінальної справи, порушеної проти конкретних осіб щодо скоєння злочину, пов*язаного із незаконним придбанням спірної квартири, позивач не надав, тому підстав для зупинення провадження по справі у суду немає.

3

Суд розглядає справу в межах наданих сторонами та їх представниками доказів, на підставі засаад змагальності відповідно до вимог ст. ст. 10, 11, 69 ЦПК України, які роз*ясненні учасникам судового розгляду справи (а.с. 30 на звороті).

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за такими підставами.

Згідно з договором та реєстраційним посвідченням БТІ (а.с. 5, 6) власником квартири є позивач ОСОБА_1 Згідно з п.1.4 відносно користування квартирою ОСОБА_3. договорів не укладалось, треті особи не мають прав на квартиру.

Аналогічні умови зазначені в договорі купівлі-продажу квартири, укладеному від імені ОСОБА_4 про продаж спірної квартири 3.06.2005 року ОСОБА_3 (п.1.3 Договору, а.с.7).

Суд не може приняти за належний доказ невизнання позову відповідачем надану ним довідку (ксерокопію, а.с.28) про дату смерті ОСОБА_4., оскільки вона належним чином не посвідчена, відтиск печатки на ній достовірно прочитати неможливо, а відповідач ОСОБА_2., оригінал долвідки не надав, клопотань про її витребування не заявив. Крім того, суд не вважає її достатнім та належним доказом, який обґрунтовує  з правових підстав невизнання позову відповідачем.

Крім того, суд вважає пояснення відповідача (а.с.30 на звороті) про те, що він прописаний у спірній квартирі протягом 37 років недостовірними, оскільки при огляді його паспорту, встановлено, що він зареєстрований у цій квартирі з 9.08.2005 року (а.с.25).

Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону України «Про власність», власник майна має право вимагати усунення будь-якого порушення його права, хоч би ці порушення і не були  поєднані з позбавленням володіння майном.

Суд приймає до уваги пояснення позивача та його представника як достовірні.

Таким чином, оцінивши всі наявні у справі докази, суд вважає, що відповідач не надав достовірних доказів на право користування, володіння спірною квартирою, тому його проживання в ній та наявність його реєстрації за місцем проживання у вказаній квартирі порушує право позивача, який є власником квартири і може здійснювати право власності на свій розсуд згідно ст. 150 ЖК України.

Враховуючи, що відповідач права користування квартирою не має, тому відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» суд може винести рішенн про його зняття з реєстрації у квартирі, яка належить   позивачу.

При вирішенні питання щодо виселення відповідача суд керується нормами ст.ст. 382, 383, 386, 391 ЦК України, ст. 48 Закону України «Про власність», та вважає, що позивач проживає у спірній квартирі без дозволу власника (самоуправно) та застосовує для усунення порушень прав власника (позивача) аналогію закону: ч.3 ст. 116 ЖК України та виносить рішення про виселення відповідача із спірної квартири без надання іншого жилого приміщення.

Суд при цьому приймає до уваги, що відповідач зареєстрований у спірній квартирі з 9.08.2005 року, в той час, як вона на праві власності належала ОСОБА_3, а доказів про надання йому права користування цим житлом від імені ОСОБА_3. суду не надав. Навпаки: в договорі про продаж квартири ОСОБА_3. вказано, що треті особи не мають права на спірну квартиру, що підтверджує відсутність у відповідача правових підстав для користування нею.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України , суд,-

4

Вирішив :

Позов задовольнити. Усунути    ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні ним права власності на житло -квартиру АДРЕСА_1, шляхом зняття з реєстрації з  цієї квартири ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Виселити ОСОБА_2 із   квартири АДРЕСА_1 без надання   іншого жилого приміщення.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання заяви про його оскарження до районного суду протягом 10 днів з дня отримання його копії сторонами, апеляційної скарги на адресу Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 20 днів з дня подання заяви.