КОПІЯ
Справа №22-6021 2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 57 Сушка О.О.
Доповідач Пащенко Л.В.
У Х В А Л А
Апеляційного суду Вінницької області
від 21 грудня 2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Пащенко Л.В.
суддів: Мартьянової Л.І., Нагорняка В.А.
при секретарі: Пєтуховій Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області
на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 02 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом.
В заяві зазначала, що вона має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, і що відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, а також вона має право на доплату до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Також вона є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком.
Однак зазначені пенсія, доплата та підвищення не були їй відповідачем виплачені у вказаних розмірах.
Тому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови призначити та виплачувати їй додаткову пенсію та підвищення (доплати) до пенсії в розмірах, визначених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй додаткову пенсію, а також підвищення (доплату) до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, та підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 22.05.2008 року.
Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 02 вересня 2010 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області щодо відмови здійснити ОСОБА_2 перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, підвищення (доплату) до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю та підвищення до пенсії як дитині війни.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області провести з 22 травня 2008 року ОСОБА_2 перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та перерахунок підвищення (доплати) до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території підвищеного радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати та виплатити недоплачені кошти з різницею отриманих сум.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області провести з 22 травня 2008 року ОСОБА_2 перерахунок підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплатити недоплачені кошти з різницею отриманих сум.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду, як постановлене з порушенням норм процесуального і матеріального права, скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка є постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії та зареєстрована і постійно проживає в м. Ладижин Вінницької області, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року (додаток № 1) віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, а також являється дитиною війни.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до постраждалих четвертої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено право дитини війни на підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, зокрема, були внесенні зміни до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими особам, віднесеним до категорії 4 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Вказаним Законом зміни було внесено і до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначені зміни були визнані неконституційними і втратили чинність. У зв’язку з цим продовжила діяти попередня редакція ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Врахувавши вищевказані обставини та вимоги закону, суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки позивачка має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком; на підвищення (доплату) до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати; на підвищення як дитині війни до пенсії у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком.
При цьому, врахувавши положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 4 ст. 8 ЦПК України та виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд також прийшов до правильного висновку, що при визначенні розміру виплат позивачці застосуванню підлягають ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, а не постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі яких були нараховані ці виплати, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав, а тому відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті позивачці додаткової пенсії, підвищення (доплату) до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, а також підвищення до пенсії, як дитині війни, згідно з чинним законодавством є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.
Таким чином, суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами доказами, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та постановив рішення, яке відповідає матеріалам справи і вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 304№, 307, 308, 314, 315, ЦПК України, колегія суддів, –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області відхилити.
Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 02 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: підписи:
З оригіналом вірно: