Справа 22ц-22188/09 Головуючий у першій
Категорія - 26 (І) інстанції Валуєва В.Г.
Доповідач Барильська А.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ляховської І.Є.,
суддів - Барильської А.П.,Карнаух В.В.
при секретарі - Іванюк О. В.
за участю: позивача ОСОБА_2, представника позивача - ОСОБА_6, представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Овсянікова Іллі Володимировича,
представника відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо -
збагачувальний комбінат» - Веселова Антона Вікторовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 серпня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом та просив стягнути на його користь з відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» (надалі - ВАТ «ЦГЗК») 90 000 грн. та з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Фонд) - 90 000 грн. у відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 серпня 2009 року позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ «ЦГЗК» на користь позивача 4500 грн. у відшкодування моральної шкоди, у задоволенні позову до Фонду відмовлено; стягнуто з ВАТ «ЦГЗК» на користь держави витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., 51 грн. судового збору та на користь ОСОБА_2 1325 грн. витрат на правову допомогу.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_6 просить змінити рішення суду першої інстанції, збільшивши суму відшкодування моральної шкоди, стягнуту з ВАТ «ЦГЗК» на користь позивача, до 90 000 грн. з наступних підстав. Судом необгрунтовано визначено ОСОБА_2 суму відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, оскільки при цьому не враховано, що він молода людина, яка страждає на два хронічних професійних захворювання: хвороби хребта та легенів, у зв'язку з чим постійно відчуває больовий синдром. Також судом першої інстанції не взято до уваги, що у зв'язку з професійним захворюванням позивач був змушений змінити попередню роботу на менш престижну.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював з 21.10.1994 року у ВАТ «ПГЗК» бульдозеристом 5-го розряду та 6-го розряду на дільниці внутрішнього кар'єрного транспорту та рекультивації кар'єрів, що підтверджується копією його трудової книжки (а.с.8-9).
Згідно акту № 5 розслідування хронічного професійного захворювання від 26.06.2008 року професійні захворювання з діагнозами: вібраційна хвороба 1-2 ст. з синдромом попереково - крижової радикулопатії на фоні грижі диску з вираженими статико - динамічними порушеннями і стійким больовим синдромом та хронічне обструктивне захворювання легенів 1 ст., емфізема легенів 1 ст., ЛН 1 ст., позивач отримав у зв'язку з роботою в умовах впливу вібрації, що перевищували ГДР та багаторічної праці в умовах підвищеної концентрації пилу у повітрі робочої зони.
Висновком МСЕК від 18.08.2008 року ОСОБА_2 первинно було встановлено 45% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності до 01.09.2009 року.
Постановою Фонду від 30.09.2008 року № 0407/30249/30249/2 та від 06.10.2008 року №0407/30249/30249/3 позивачу призначено одноразову допомогу у зв'язку зі стійкою втратою професійної працездатності у розмірі 38 940 грн., а також - щомісячні страхові виплати в сумі 325,37 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що саме відповідач ВАТ «ЦГЗК» винен у виникненні у позивача хронічного професійного захворювання.
Як вбачається з п.17 акту розслідування хронічного професійного захворювання № 5 від 26.06.2008 року (а.с.10-12) причиною виникнення професійного захворювання у ОСОБА_2 стала багаторічна праця в умовах впливу вібрації, що перевищували ГДР, в умовах підвищеної концентрації пилу в повітрі робочої зони.
Згідно п.19 зазначеного акту, винним в порушенні законодавства про охорону праці, гігієнічних регламентів і нормативів є керівництво ВАТ «ЦГЗК», порушення ним ст.153 КЗпП України та ст.13 ЗУ «Про охорону праці».
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку ВАТ «ЦГЗК» моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого, ним органу.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. ОСОБА_2 обмежений в роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
При визначенні розміру моральної шкоди, на думку колегії суддів, судом було враховано роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме: розмір моральної шкоди суд визначив в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стану здоров'я потерпілого, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретні обставини справи.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
У зв'язку з чим доводи представника позивача щодо того, що розміру відшкодування моральної шкоди, визначений судом, не відповідає обсягу моральних страждань, які переживає позивач у зв'язку із профзахворюваннями, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки є необгрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.