Справа №2а-3152/2010р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі головуючого судді Дундар І.О.
при секретарі Бушніной В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівка в залі суду в м. Горлівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м.Горлівка про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
3 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з даною заявою, вказавши, що перебуває на обліку у відповідача, одержує пенсію за віком. Після призначення пенсії він продовжує працювати. У січні 2010 року він звернувся до відповідача з приводу проведення перерахунку пенсії. Йому не зробили перерахунок по заробітку. Вважає таку відмову незаконною. Просив зобов»язати відповідача перерахувати з 1 січня 2010 року пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, який складає за 2009 рік.
В судове засідання позивач та представник позивача не з»явилися, надали суду заяви, в яких просили розглянути справу без їх участі.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, в письмових заперечення проти позову вказав, що виключно Законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби. Ст.102 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановила, що в 2007 році перерахунок пенсії здійснюється з урахуванням не менше 24 місяців страхового стажу після призначення пенсії із середньої заробітної плати робітників, зайнятих в галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком. Але Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни в ст..ст.40, 42 їх Закону, згідно яких перерахунок провадиться із заробітної плати, з якого була обчислена пенсія. Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року такі зміни були визнані неконституційними, але законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність, просили в позові відмовити і розглянути справу без їх участі.
З матеріалів справи та наявних в неї доказів судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, що підтверджується копією пенсійного посвідчення (арк.спр.6) та після призначення пенсії продовжує працювати, що не заперечувалося сторонами.
Як виходить з листа відповідача (арк..спр.5) позивач звернувся з приводу перерахунку пенсії 15 січня 2010 року, на що було повідомлено, що перерахунок пенсії проведено по стажу, а у здійсненні перерахунку пенсії по заробітку відмовлено.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач в заяві на адресу суду вказав, що дізнався про порушення свого права тільки 11 жовтня 2010 року, після отримання листа УПФУ.
. Відповідно до ст..100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд вважає, що клопотання позивача обґрунтоване – належить поновити строк звернення до суду, пропущений з поважних причин.
На час звернення позивача до УПФУ (1 січня 2010 року) рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року було визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпунктів 8-12 пункту 35 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими було внесено зміни до ст. ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Неконституційними були визнані абзац третій ч. 1, абзац четвертий, сьомий та дванадцятий ч. 2 ст. 40 і абзац перший ч. 2 та ч. 4 ст. 42 означеного Закону які викладені в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 року, а абзац перший ч. 2 ст. 42 також в редакції Закону № 2505-IV від 25.03.2005 року.
Таким чином УПФУ, як орган, якому делеговані повноваження щодо призначення та виплати пенсій і доплат до них, розглядаючи заяву позивача, повинно було керуватися та діяти відповідно до ст. 40, 42 ч.2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно яких перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу) з яких була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені у ч.1 ст. 40 цього Закону, із середньої заробітної плати робітників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Згідно з ст. ст. 61, 69 Закону України “Про Конституційний Суд України” Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині, рішення і висновки Суду рівною мірою є обов’язковими для виконання.
Статтею 70 цього ж Закону передбачено наступний порядок виконання рішень і висновків Конституційного Суду України: копії рішень і висновків надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб’єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до міністерства юстиції України, а також до органу влади, що приймав правовий акт, який був предметом розгляду в Конституційному Суді України.
Законом “Про Конституційний Суд України” не передбачено винесення рішень з вказівкою на відновлення попередньої норми. Саме визнання неконституційним правового акту повністю або часткове означає, що недійсним є і вказівка в цьому акті на припинення дії попереднього правового акту в повному обсязі або в тій частині, яка визнана неконституційною.
З цього витікає, що відповідач, будучи суб’єктом спірних правовідносин, у своїй діяльності зобов’язаний був виконувати Закон України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” (ст.ст. 40, 42) у попередній редакції з урахуванням того, що дія законів про Державний бюджет обмежена у часі.
Після вище означеного Рішення Конституційного Суду України Кабінет Міністрів України 28 травня 2008 року прийняв Постанову № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, яка конкретизує механізм призначення, обчислення і перерахунку пенсії у відповідності до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а не визначає видатки на суспільні потреби, що дійсно віднесено до виключної компетенції законів про Державний бюджет України.
Неконституційною означена постанова КМУ не визнавалася.
Згідно з ст. ст. 1, 23, 53 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади, здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України обов’язкові для виконання.
Спільний лист від 11.03.2007 року за підписом заступника Міністра праці та соціальної політики України і заступника Голови правління Пенсійного Фонду України, на який посилається відповідач, стосується перерахунку пенсії у 2009 році, а позивач звернувся за перерахунком пенсії у 2010 році.
Крім того вказаний лист суперечить п. 11.3 Постанови КМУ № 530 про перерахунок пенсії “із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії”, по суті призупиняє дію вищого нормативного акту, і не може бути прийнятий до уваги як обґрунтування відповідачем законності своїх дій по відмові в перерахуванні пенсії за відповідними показниками заробітної плати за 2009 рік.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, і з врахуванням положень ст. 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” він має право на перерахунок пенсії з 01.01.2010 року виходячи з показників середньої заробітної плати за календарний рік, який передує року перерахунку за 2009 рік з проведенням доплати недонарахованих сум.
Керуючись ст. ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, п.11.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, ст.ст. 8-12, 159-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м.Горлівка про визнання дій по перерахунку неправомірними задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду, пропущений з поважних причин.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки по відмові ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 1 січня 2010 року на підставі ст. ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показників середньої заробітної плати робітників, зайнятих в галузях економіки України за календарний рік, який передує року перерахунку за 2009 рік.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки здійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2010 року у відповідності з положеннями ст.ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” виходячи із показників середньої заробітної плати робітників, зайнятих в галузях економіки України за календарний рік, який передує року перерахунку за 2009 рік з проведенням доплати не донарахованих сум.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Калінінський районний суд м.Горлівка протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови.
Суддя